КУРСОВА РОБОТА
на тему:
“Соціальні проблеми у ЗМІ”
Зміст
Вступ
Конституційно-правовий статус ЗМІ в суспільстві
1.1Ефективність і дієвість преси з питань соціального захисту населення
1.2Проблеми соціального захисту у нормативних актах
2. Аналітична частина
2.1 Інформаційна насиченість
2.2 Актуальність, своєчасність, новизна
2.3Об’єктивність і доступність
2.4 Жанрова різноманітність
Висновки й пропозиції
Вступ
Тема даної курсової є дуже актуальною, адже соціальним проблемам з кожним днем приділяється все менше уваги І вони не вирішуються. ЗМІ, впливаючи на свідомість людини, спонукають іі до соціальної активності, змінюють її суспільну та виробничу діяльність. Саме життя покликало засоби масової інформації стати на стороні інтересів кожної людини. Особливо важливо відстоювати ці інтереси у перехідний період, коли нелегкі процеси утвердження ринкових трансформацій справляють величезний вплив не лише на соціальні почуття груп населення, але й позначаються на долі кожної людини.
Одним з основних напрямків висвітлення проблем соціального захисту населення є конкретні поради читачам про те, як вижити у нинішніх непростих умовах .Особливу увагу варто приділяти найменш соціально захищеним верствам населення – пенсіонерам, дітям-сиротам, інвалідам, багатодітним сім'ям. Необхідно подавати матеріали про їхнє життя, про благодійну допомогу. Важливо залучати спеціалістів, які б знайомили населення з його правами, роз'яснювали закони, що стосуються соціальної захищеності, коментували позицію держави в питаннях соціального забезпечення, відповідали на листи, тощо.
За часів Радянського Союзу практично не поставали питання соціальної захищеності людей, оскільки держава приховувала справжній стан речей і штучно створювала ідеальний образ свого народу - всі були на одному рівні, не існувало різних прошарків населення. Нові економічні умови вимагали осмислення сучасної політики та наполегливої праці. Не кожна людина змогла пристосуватися до цих умов . Як наслідок, постраждали найменш захищені верстви населення – інваліди, пенсіонери, діти-сироти.
У матеріалах про соціальний захист людей преса має привертати увагу владних структур до таких проблем;
- надання матеріальної допомоги малоімущім;
- споживчий ринок, його залежність від лібералізації цін та підприємницьких свобод;
- хід економічних реформ, їх оцінка людьми, недоліки реформ.
В сучасних умовах проблеми соціального захисту населення та політичної нестабільності набувають особливої гостроти, що вимагає пошуків механізмів злагоди, консолідації різних громадсько-політичних сил в ім'я громадянського миру. Преса має розповідати і допомагати у вирішенні проблем незахищених верств населення.
" При ЗМІ важливо створювати Центри соціальних досліджень. Преса має бути своєрідним соціальним моніторингом з метою систематичного вивчення настроїв, сподівань га орієнтації населення, розробки обґрунтованого прогнозу соціального життя громадян".
Проблема соціального захисту населення болюча та гостра, потребує активної позиції щодо неї та дій. Ось чому є важливими дослідження журналістських матеріалів у пресі про сучасний соціальний захист
Курсова робота має на меті дослідити проблеми, пов'язані з труднощами сьогодення у житті малозабезпечених і громадян та тенденції їх висвітлення на сторінках газет.
Актуальність роботи полягає в аналізі тієї ситуації, в якій опинилися малозабезпечені верстви населення.
Методична цінність курсової роботи полягає в тому, що було опрацьовано літературу з питань економічних перетворень, розглянуто ряд законів, що стосуються соціально-економічного захисту населення. діяльності ЗМІ.
Автором було розглянуто ряд завдань:
- дослідити частотність розгляду проблем соціальної незахищеності громадян;
- прослідити дотримання положень законів, що регулюють діяльність ЗМІ і працівників преси при висвітленні соціальних проблем;
- проаналізувати закони, що стосуються соціального захисту населення.
1. Конституційно-правовий статус ЗМІ в суспільстві
Проблеми взаємної відповідальності суспільства та преси продовжують залишатися дискусійними і актуальними. Там, де діяльність преси дійсно спирається на конституційні норми та правовий статус у суспільстві, вирішення цих проблем найбільш прийнятне та найменш болісне. На шляху створення української національної державності питання вироблення та закріплення правового статусу ЗМІ в суспільстві займають щільне місце в законотворчій діяльності парламенту.
Першим було прийнято закон України "Про інформацію". Цей закон закріпив право громадян України на інформацію, заклав правові основи інформаційної діяльності, визначив систему та джерела Інформації, доступ до неї і статус учасників інформаційних відносин. Основними принципами інформаційних відносин (ст.5) (2) визнано наступні:
- гарантованість права на інформацію;
- відкритість та доступність інформації та свобода її обміну;
- об'єктивність інформації;
- повнота і точність інформації;
- законність та етичність одержання, використання і понюреіння інформації. Основними галузями інформації (ст.17) є.:
- політична, економічна, духовна інформація;
- науково-технічна, соціальна, екологічна інформація;
- міжнародна інформація.
До основних видів інформації закон відносить:
- статистичну інформацію,
- інформацію про діяльність державних органів,
- правову інформацію,
- інформацію про особу,
- інформацію довідково-енциклопедичного характеру.
Друкованими засобами інформаціі є періодичні друковані видання (преса) -
газети, журнали, 6юлетені, альманахи, тощо та разові видання з визначеними
тиражами, книжкові видання.
Закон України про "Друковані засоби масовоі інформації (пресу) в Украіні
встановлює свободу слова й вільне висловлення у друкованому вигляді своїх
переконань, що гарантується Конституцією Украіни. Відповідно до вказаного закону це означає право кожного громадянина вільно та незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою ЗМІ.
Друковані засоби масової інформації є вільними.
Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"
встановлює (ст.З) "неприпустимість зловживання свободою діяльності друкованих засобів масовоі інформації", встановлює неприпустимість використання преси для;
-закликів до захоплення влади, насильницькоі зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;
- пропаганди війни, насильництва та жорстокості;
- розпалення расової, національноі та релігійної ворожнечи. Заборонено використовувати друковані ЗМІ для:
- втручання в особисте житгя громадян, посягання на їх честь та гідність;
- розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди або згоди його представника.
Право кожної людини на свободу думки, совісті, релігії, переконань є її особистою справою і не може регламентуватися законом. Не можна забувати, що вільне