Сучасні філософські концепції розвитку суспільства в нових ко-мунікативних умовах, породжених бурхливим розвитком електронних

засобів масової інформації, так чи інакше беруть свій родовід від теорії масових комунікацій Г. М. Маклюена, знання основних положень якої є важливим елементом в освіті сучасного журналіста, тим паче, що в ра-дянській науці його вчення замовчувалося або кривотлумачилося.

Гербетр Маршал Маклюен (1911-1980) — видатній канадський філософ, публіцист. Він працював професором філософії в Торонтсько-му університеті. Всесвітню популярність принесла йому книга "До ро-зуміння засобів масової комунікації: продовження людини"1181, яка вийшла в 1964 році і відразу стала бестселером. Самого автора у відгу-ках на книгу називали "пророком електронної ери", "великим мислите-лем". Ім'я його поставили на Заході в один ряд з іменами М.Коперни-ка, Ч.Дарвіна, З.Фройда, тобто тих науковців, чиї концепції справили враження перевороту в певних галузях знань.

Теорія масових комушкацш Г. М. Маклюена складається з таких головних розділів:

1) розгляду типів поширення інформації як рушійних сил історії;

2) аналізу процесів "технологічного розширення свідомості" за допомогою електронних ОМІ;

3) вивчення телебачення як нового типу відеожурналізму, що відкриває нову епоху майбутніх систем ЗМК.

1. Згідно з поглядами Г.М. Маклюена, рушійними та визначаль-ними силами в історії людства є різного роду й типу засоби масової ко-мунікації. Не народні маси, не конфлікт продуктивних сил і виробничих відносин, не класова боротьба, як твердить теорія марксизму, а спосо-би функціонування інформації в суспільстві визначають характер і сутність тієї чи іншої епохи. Засоби масової комунікації завдяки своїй суспільній унікальності й чисто технічній сутності визначають процеси взаємодії особистості й суспільства, виробляють стереотипи людської поведінки й реакції на довкілля.

Розвиток і зміни в техніці й технології засобів масової комунікації спричинює два грандіозні наслідки:

1) зміну суспільних епох, які відзначаються сталістю, стабіль-ністю саме завдяки пануючому в них способу поширення інформації;

2) еволюцію світоглядних систем людства, формування масової та індивідуальної свідомості й самосвідомості.

Іншими словами, засоби масової комунікації' визначають усю стру-ктуру суспільства, формують економічні відносини, стосунки між різними верствами населення, забезпечують функціонування ідеологічних доктрин, консолідують націю в державу, їхній вплив універсальний і має вагомі наслідки в різноманітних інших сферах приватного та публічного життя.

Г.М. Маклюен не оригінальний у виділенні історичних епох суспільства, їх він нараховує чотири, але виділяє їх на основі домшант, властивих його ціннісній концепції, вважаючи, що сутність суспільної самототожності визначається панівним у ту чи іншу епоху засобом ма-сової комунікації.

Так, системі усної комунікації, дописемної культури відповідає первісне родинно-общинне суспільство. Усний спосіб поширення обме-жує невеликими територіями і соціальними групами функціонування певної інформації. Унаслідок цього одиницею людської спільноти вис-тупає окреме плем'я. Засоби виробництва украй примітивні, новинки, технічні й технологічні знахідки внаслідок локального поширення інформації не стають здобутком широкого загалу, що й обумовлює вкрай низький рівень виробництва й продуктивності праці.

Поява писемності, тобто способу фіксувати інформацію в знаках і текстах, що призвело до можливості, по-перше, передавати її на великі відстані, а по-друге, зберігати її для майбутніх поколінь, спричинює пе-рехід суспільства в нову якість — народжується рабовласницька ера. Новий тип комунікації призводить до появи держав, поширення здобу-вають технічні новинки, вдосконалюються засоби виробництва, з'явля-ються люди розумової праці, поліпшується зброя, що призводить до ви-никнення перших імперій.

Вищий рівень організації суспільства й нова історична епоха по-чинається з винайденням книгодрукування. Книжка дозволяє накопи-чувати й зберігати тривалий час фундаментальну інформацію. Зростає й далі продуктивність праці, збільшується кількість освіченості, інтелігенції, розширюються державні утворення, новий тип комунікації консолідує більші людські спільноти. Настає епоха феодалізму. В епоху народження капіталізму народжуються перші газети, виникає жур-налістика, яка ознаменувала стрибок людства в сфері поширення інформації, відкрилася можливість для спеціалізації великої групи лю-дей для збирання, обробки й поширення інформації. З розряду стихійного явища вона перетворилася на шституційний.

І, нарешті, дальший розвиток суспільства призводить до появи електронних ЗМК. Людство консолідується в одну спільноту, інтен-сивність нарощування знань дозволяє говорити про науково-технічну ре-волюцію, інформація поширюється практично миттєво, проблемою є не отримання, а аналіз і узагальнення її. За Г.М. Маклюеном, починається ера "інформаційного комунізму". Нагадаємо, що слово "комунізм" походить від латинського "communis", яке перекладається як "спільний".

Власне, епоха електронних ЗМК і цікавить найбільше Г.М. Мак-люена, роздуми над її сутністю стали головним чинником створення й усієї його концепції. Він переходить до розгляду її найважливіших ха-рактеристик, соціальних і психологічних наслідків електронних ко-мунікативних процесів.

2. Технічні винаходи виникають з практичної потреби людини підсилити якийсь із своїх органів. Але, збільшуючи силу цього органу, технічний пристрій призводить водночас до його атрофії від бездіяль-ності. Відбувається поступове відмирання, "ампутація" людського орга-ну. Таку ж дію справляють на людину й новітні технічні ЗМК. Але вплив електронних способів поширення інформації комплексний, синтетичний.

Сучасні ЗМК посилюють не окремі органи, а розширюють людські почуття й думки, тобто в цілому свідомість, екстериоризують усю центральну нервову систему. Це призводить до важливих перетво-рень в соціальному й психічному бутті людини. Настає ера "техно-логічного розширення свідомості".

На людину навалюється великий вантаж зовнішньої інформації, яку вона не в силі упорядкувати, "перетравити", зробити внутрішнім надбанням, її сприйняття, психіка, розум виявляються розбалансовани-ми внаслідок активного тиску на неї суперечливої, часто протилежно спрямованої інформації. Потік інформації з електронних ЗМК