А відгак, скільки б у сучасному світі не говорилося про дефіло-логізацію журналістики, це завжди слід сприймати в метафоричному

сенсі, як свідчення того, що самого знання мови сьогодні для усшху в цій сфері замало. Професія журналіста вимагає ще й ґрунтовних знань у га-лузі політології, економіки, соціології, філософії та ін. гуманітарних дис-циплін. Але ця вимога не перекреслює необхідності глибоко й досконало знати мову — першооснову журналістської творчості. Над збагаченням свого мовного інструментарію журналіст мусить працювати все життя.

Полемічність практичного мислення спричинює потребу для журналіста часто звертатися до такого прийому ведення дискусії, як до-ведення хибності аргументів і умовиводів опонента, завдяки чому дося-гається спростування його позиції. Існують такі способи спростувань:

1) заперечення тези опонента на підставі доведення її хибності;

2) відхилення арґументів, наведених прибічниками іншої точки зору на підтвердження хибної тези;

3) встановлення відсутності зв'язку між аргументами й тезою, на підставі чого робиться висновок про помилковість концепції опонента в цілому.

Журналіст — завжди практик, його мислення емпіричне. Це мис-лення над фактами і явищами, доступними прямому сприйняттю. Жур-налістика універсальна, синтетична, вона вимагає від журналіста мобілізації всіх його творчих можливостей, які можуть пролягати як у площині художнього, так і наукового мислення.

СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА

ЗАПИСНИК ЖУРНАЛІСТА — зошит чи блокнот, у який жур-наліст заносить факти, прізвища, дати, висловлювання об'єкта під час інтерв 'ю, свої спостереження й роздуми над життям, характерні події і явища, почуті, вичитані чи вдало самим придумані вислови, афоризми, на-зви та інше.

Характер цих записів залежить від завдань, що стоять перед жур-налістом, властивостей його пам 'яті, від звичок і способів збирання та на-копичення матеріалу для майбутнього журналістського твору. Майже всі журналісти користуються записниками, хоч останнім часом їх витісня-ють диктофони. Записи сприяють поглибленню знань про потрібну жур-налістові сферу життя, виробляють уміння відбирати найбільш харак-терні факти, підвищують спостережливість, шліфують майстерність, вчать повсякчасній професійній роботі над словом. Зрозуміло, що далеко не всі записи використовуються в журналістському творі. Але ведення їх — важливий елемент професійної діяльності журналіста.

У практичній роботі слід розрізняти стратегічний і тактичний за-писники. У стратегічний — заносяться перспективні теми і проблеми май-бутніх журналістських творів, вдалі вислови, що можуть бути викорис-тані як заголовки чи епіграфи, міркування, які можуть правити за виснов-кові роздуми з приводу конкретних подій, цитати з художніх, публіцистич-них та наукових творів і т. д.

У тактичний — заносяться розмови й бесіди під час проведення кон-кретного журналістського розслідування, фіксуються висловлювання ге-роїв (чи антигероїв) майбутнього твору, цифри, факти, прізвища, дати. Це блокнот оперативної інформації. Вік такого записника короткий, він швид-ко відправляється до архіву.

У романі Леоніда Жуховицького "Зупинитися, озирнутися" (1973) описано переглядання журналістом-оповідачем свого записника, привезено-го з відрядження. Цей епізод прикметний не лише констатацією певних фактів, але й наведенням перебігу думок, що виникають у газетяра при ро-боті із записником. "Я відсунув склянку з квітами, сів на підвіконня і дістав з кишені блокнот. Він був пом 'ятий і брудний, — читаємо в романі. — У журналістських блокнотів узагалі коротке життя — одна поїздка. Ось і цей був увесь пописаний і покреслений, останній запис виліз на обкладинку.

Jf став переглядати '*блокнот. Деякі фрази були підкреслені, іноді навіть двома рисками, а збоку ще стояв знак оклику. Але тепер цим поміткам не варто було особливо вірити: на місці здається важливим од-не, а коли під руками весь матеріал — інше. Я розбирався в кляузній квар-

тирній справі, говорив з десятками потрібних і непотрібних людей, кожен з них залишив хоча б рядок у блокноті.

Зовсім не обоє 'язково було записувати стільки. У мене гарна нам 'ять, і за бажання я міг би навіть зараз написати нарис, узагалі не за-глядаючи в блокнот. Раніше я так і робив. Я брав нам 'яттю, витрачав її, не рахуючи, — перші свої нариси взагалі складав у голові як вірші. Але я зби-рався жити довго і працювати багато, а голова в людини одна — тому те-пер я заощаджував свою пам 'ять, як розумний майстровий береже інстру-мент. Пам 'ять — хліб газетяра, головне при збиранні матеріалу. Ще важ-лива ерудиція.

Я відшукав у кишені червоний олівець і заново підкреслив найбільш істотне. Тепер залишалося написати "9^.

Досвід головного героя роману Георгія Неспанова свідчить про такі важливі засади журналістської праці: 1) у журналістській інформації не-має нічого зайвого чи неважливого, усе має бути старанно записане, зафік-совано; адже завдяки документалізму газетярство і відрізняється від ін-ших видів творчості, а забезпечення документальності можливе лише за умов автентичного відтворення висловлювань, позицій, поглядів, що їх фіксує в своєму записнику журналіст; 2) не намагайтеся працювати над журналістським твором до цілковитого завершення збирання матеріалу; це два різних етапи творчої праці журналіста: збирання інформації та на-писання твору; лише завершення першого етапу озброює журналіста ос-таточною, перевіреною концепцією; не витрачайте час і зусилля на гіпоте-зи, які можуть виявитися марними і розваляться від бесіди з наступним інформатором; 3) якою б гарною пам 'яттю ви не володіли, заощаджуйте її. користуйтеся записником, знайте, що мо:жливості людської пам 'яті обмежені.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аналитические жанры газеты: Хрестоматия. — М.: Изд-во МГУ, 1989. — 236 с.

2. Багиров Э, Г. Место телевидения в системе средств массовой информа-ции и пропаганды. Учеб. пособие. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. — 119с.

3. Бауман Юрій. Міфологія в суспільній свідомості України (аналіз ук-раїнської преси) // Історична міфологія