Однак системність виявляється не лише в середині самого ряду. Синонімічні ряди входять у різні зв’язки один з одним, утворюючи своєрідні синонімічні гнізда чи гіперсинонімічні групи [Город 1993: 20]. Не замкненість СР – це своєрідна з’єднувальна ланка між мовними нормами різних епох, між літературними жанрами й мовними стилями, між соціальними сферами спілкування, Компоненти синонімічного ряду розташовуються не довільно, не спонтанно, а з певними законами. Кожен ряд має своє домінанту, а або словами ідентифікатор, опорне (стрижневе, заголовне, реєстрове, центральне) слово, архісину тощо. Домінанта (ми приймаємо це термін) безпосередньо називає поняття, є денотатом, виражає семантичну суть ряду, акумулює конденсує всі конотації, є найуживанішою в мовленні. Це точка, з якої починається вимірювання синонімічності компонентів СР, без неї не може бути виражена семантична ідея ряду. Лише у відношеннях домінанти зі всіма іншими компонентами повністю простежуються ознаки синонімічності слів.

В шус йшлося про зв’язки син омічних рядів між собою, про об’єднання їх у більші структурні одиниці – гіперсинонімічні групи. Треба зазначити, що поняття домінанти є обов’язковим і для системних утворень. Домінанта ГСГ може бути виражена однією лексемою (йти, дивитися, думати, говорити). Можна уніфікувати граматичну структуру домінанти, використовуючи перифрастичні формування, які часто трапляються в словникових статтях: про переміщення, про акт мовлення, про зорове) слухове сприйняття) відчуття, про процес мислення тощо.

Такий підхід дає змогу досліджувати семантико-стилістичну взаємодію синонімів і синонімічно зближуваних слів, словосполучення, компаративів, фразеологічних одиниць, в умовах авторського контексту, індивідуально-авторського мовлення.

Більшість дослідників синонімії аналізують ізольовані СР, взяті зі словників або спеціально підібрані для доведення чи ілюстрування якогось наукового припущення. Це призводить до прагнення дати категоричне звужене трактування терміна синонім, унаслідок чого особливості реального живого використання синонімічних засобів реалії функціонування слова в мовленні. В контексті, а словникові синоніми, синонімічність яких безсумнівна. Не заперечуючи необхідність точного визначення синоніма, його лексичного вивчення та лексикографічного опису, треба взяти до уваги контекстуальну; мовленнєву “поведінку” синонімів, подивитися на синонімію дещо ширше: дослідивши певну спільну закономірність і для узагальненого, й для оказіального використання синонімізованих фактів мовлення говорити не лише про синоніми в лексикологічно-лексикографічному плані, але й про так звану “синонімічні ситуацію” [Винокур 1964: 22], яка дає змогу об’єднати всі випадки синонімізації конструктивно і якісно різних одиниць мови у лексико-семантичному й функціональному стилістичному стилі чи аспектах.

Метою дослідження являється те, що на шпальтах газети “НА” ми можемо досить часто зустріти синоніми різних за значенням. Військові журналісти досить часто використовують синоніми, боячись повторень адже повторення не є прикрасою тексту. Вживання синонімічних рядів в матеріалі показують дужки та яскравість всього того, що журналіст намагається висвітлити в своєму матеріалі.

ІІ. Основна частина

За ступенем синонімічності синоніми поділяються на абсолютні й часткові.

Абсолютні (повні) синоніми – синоніми які повністю збігаються за значенням, тобто не різниться ні відтінками значень, ні емоційним забарвленням, ні сполучуваністю. Вони можуть взаємо замінюватися абсолютно в усіх контекстах. Наприклад: мовознавство і лінгвістика, столітті і сторіччя, орфографія і правопис, коцюба, кочерга, рос. префікс і приставка.

Здебільшого абсолютні синоніми маємо в термінології. У звичайному мовленні побувають різних семантичних і стилістичних відтінків, а інколи й зовсім змінюють значення. Так скажімо, слова народний і вульгарний були абсолютними синоніми (ще й досі вираз вульгарна латинь рівнозначний виразові народна латинь), однак зараз ці слова семантико розійшлися і слово вульгарний набуло значення “грубий”. Наприклад:

Часткові синіми – синоніми, які не повністю збігаються. Вони можуть різнитися відтінками значень, емоційно-експресивним забарвленням, стилістичними функціями. Відповідно серед них виділяють семантичні, стилістичні й семантико-стилістичні синоніми. Наприклад:

Семантичні, або ідеографічні (від isea Поняття”, і grapho “пишу”), синоніми – синоніми, які різняться відтінками значень. Наприклад: шлях і дорога (шлях – це велика проїзна дорога, тоді як дорога – будь-яке місце для проїзду й місце для проходу, навіть дуже вузьке). Пор. ще: сміливий, відважний, мужній. Наприклад:

Стилістичні (емоційно-експресивні) синоніми – синоніми, які різняться емоційно-експресивним забарвленням. Наприклад: їсти і жерти; обдурити і надурити; працювати, трудитися, ішачити. Такі синоніми вживаються в різних стилях мови.

Семантико-стилістичні синоніми – синоніми, як і одночасно різняться відтінками значень і стилістичним забарвленням, тобто поєднують ознаки першої й другої групи. Наприклад: іти, плестись (повільно, важко: розмовне), перти (інтенсивно грубе).

Оскільки ідеографічні синоніми, стилістичні та семантико-стилістичні синоніми різняться відтінками значень і емоційно-експресивним забарвленням, то вони характеризуються різною сполучуваність і не завжди можуть взаємо замінятися. Пор.: вивіз товару й експорт товару; але тільки вивіз машин в Данію.

Морфологічними синонімами називають варіанти форм, що передають те ж саме поняття. Наприклад: давальний і місцевий відмінок: батьку – батькові, на батьку, на батькові, по полі – по полю, орудний відмінок: тією – тою, п’ятьма – п’ятьома. Наприклад:

Синтаксичні синоніми – це граматично різні конструкції, що виражають ту саму думку. Таким можна вважати:

сполучникові та безсполучникові речення: Сонце зайшло, а на дворі швидко стемніло як тільки сонце зайшло, а на складнопідрядні і прості речення з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами: Картина, що була написана олією, висіла над роялем.