БЕРФEЛ: "…На берфелі висів, паруючи, казан…" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. берфeла (берфeл, берфeло) "дерев'яний пристрій, на якому вішають котел над вогнищем на полонині" [ГГ, 23-24].

БОТEЙ: "…І двоє вівчарів погнали ботей на пашу" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. ботeй (бутeй) "отара овець" [ГГ, 29], ботeй (діал.) [СУМ, І, 223].

БУДЗ: "Свіжі будзи сиру висіли на чопах…" (ЗР. — 28 сер. — С. 8). Див. будз (бундз) "овечий сир зі свіжого молока у формі кулі; великий шматок (сиру)" [ГГ, 30].

ВУРДА: "В добрих умовах готують сир і вурду" (ЗР. — 3 лип. — С. 5). Див. вyрда (зах.) "варений невитриманий сир" [НТСУМ, 1, 552]; вyрда (yрда) "сир гіршої якості з вторинної переробки молока; страва з макухи і води" [ГГ, 42].

ЗАСТАЙКИ: "…А в застайках довкола кошари вже палахкотіли ватри" (ЗР. — 28 сер. — С. 8). Див. застайка "прибудова до стаї, де сплять вівчарі" [ГГ, с.79].

КЛЯҐ: "…Додав у виварку визначену порцію клягу" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. ґлєґ (клєґ) "вміст шлунка маленького теляти, яким підквашують молоко"; пор. рум. cheag [ГГ, 53].

ПУТЕРА: "Останнє відро обіднього надою В. В. Пукман старанно проціджував у путеру" (ЗР. — 17 лип., — С. 3). Див. пyтера, "дерев'яний посуд (об'ємом 10-15 літрів) для переробки молочних продуктів" [ГГ, 159; СУМ, УІІІ, 403; НТСУМ, 3, 855].

СТAЯ: "До стаї на Пелиці добралися, коли вівці сховалися далеко за пагорб…" (ЗР — 17 лип. — С. 3). Див. стaя "постійне або тимчасове житло на полонині, де живуть пастухи влітку і переробляють молочні продукти" [ГГ, 177; СУМ, ІХ, 673; НТСУМ, 4, 382].

СТРУНГА: "Спочатку випасав ягнят, потім заганяв овець у струнгу…" (ЗР. — 3 лип. — С. 5). Див. стрyнка (стрyнґа) "вузький прохід у кошарі, через який пропускають (по одній) вівці для доїння" [ГГ, 178; СУМ, ІХ, 793].

СУХУР: "…А на сухурі висіли, стікаючи, щойно виготовлені грудки сиру" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. сухaр // сухарuця // сушuця (шушuця) "сухостій; всохле на корені дерево; всохла гілка" [ГГ, 180].

2. Назви, пов'язані зі специфікою гірської місцевості:

ҐРУНЬ, ҐРУНІ: "Зайнялась барвистим вогнем осінь, золотим пензлем розфарбувала груні, ліс, сади" (ЗР. — 6 лист. — С. 4), "Хоч-не-хоч, а довелося відроджувати народні традиції — вертати на круті груні коня" (В. — 15 лип. — С. 2). Див. ґрунь (гуц.) "хребет, верх гори" [НТСУМ, 1, 701]; ґрунь (грунь) "т. с." [ГГ, 55; СУМ, ІІ, 182].

КИЧЕРА: "Петро, який вважав себе за верховинського моцака, подався додому навпростець через кичеру" (В. — 1 січ. — С. 5). Див. кuчера (кєчера) "1. Гора; стрімка гора, поросла лісом (крім вершини); 2. Власна назва (гори, царинки)" [ГГ, 94]; кuчера "гора, вкрита лісом, крім вершини" [НТСУМ, 2, 247].

ПЛАЙ: "Йде отара плаєм" (заголовок) (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. плай "гірська стежка; дорога в горах" [ГГ, 150; СУМ, УІ, 558; НТСУМ, 3, 418].

ПОДИНА: "Свою хату, що стоїть крайня на подині в мальовничому урочищі Цовт, Іван Дуб'юк теж сам зводив…" (ЗР. — 11 груд. — С. 5). Див. подuна (діал.) "рівне місце в горах" [НТСУМ, 3, 495]; подuна [ГГ, 152].

3. Назви житлових і господарських приміщень та їх частин, предметів побуту, робочих процесів:

ДЖEРГА: "Каміл Земан напівлежав на вовняній джерзі й дивився у долину, в якій розкинувся Голятин" (В. — 1 січ. — С. 3). Див. джeрга "1. Грубе домоткане рядно, ковдра з вовни, ткана в кольорову смужку, якими застеляють ліжко; 2. Грубе домоткане рядно з конопель або вовни, яким застеляють ліжко або вкривають коня; 3. Старий ліжник" [ГГ, 58].

МAЄРКА: "Біля вогнища застали маєрку Олену Манівчук" (ЗР. — 24 лип. — С. 6). Див. мaєрка (мaйорка) "жінка або дівчина, яка йде увечері на полонину доїти корів, а вранці повертається" [ГГ, 118].

ШOПА: "Вода забрала шопу з будівельними матеріалами для нового будинку" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. шoпа (діал.) "покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т.ін; оборіг, шіпка, шіпчина" [НТСУМ, 4, 891; СУМ, ХІ, 509] тощо.

ЦАПІНА: "В радості й горі ростив дітей, знав тільки сокиру й цапіну, образно кажучи" (В. — 1 січ. — С. 3). Див. цапiна (сапiна, цапuна) "важіль, держак з загнутим металевим кінцем для пересування або підтягування колод" [ГГ, 205]; цапuна "тичка із залізним гаком; багор" (діал.)[СУМ, ХІ, 180].

4. Назви, пов'язані з місцевою народною демонологією:

БОСОРКУН: "Все тут чисте, першозданне: люди і гори, річка і кам'яні скелі, добрі боги пралісів і навіть… босоркуни" (В. — 1 січ. — С. 3). Див. босоркyн "відьмак, чаклун" [ГГ, 28].

ВЛАСНЕ ЛЕКСИЧНІ ДІАЛЕКТИЗМИ

Особливо помітне використання діалектної лексики для відтворення місцевого колориту зображуваних подій.

БЛAГО (у значенні присудкового слова): "Благо, є на кого покластися…" (ЗР. — 13 лют. — С. 4). Див. у цьому ж значенні блaго (заст.) [НТСУМ, 1, 154].

БОРКУТ: "…Настане негативний вплив на свердловину, з котрої надходить боркут…" (В. — 2 лют. — С. 3). Боркут "мінеральна вода, що витікає прямо з надр землі".

ВAТРА: "… біля ватри порався старий Поп" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. вaтра (діал.)