ҐAЗДА ҐАЗДИНЯ, ҐAЗДИ, ҐАЗДУВАТИ, ҐАЗДLВСТВО: "…Надоїли йому сусіди, які ґаздувати беруться" (В. — 2 лют. — С. 4); "…Тут живуть дбайливі й працьовиті газди" (ЗР. — 6 лист. — С. 4); "…Жив у Ясіню і мав велике газдівство…" (ЗР. — 8 трав. — С. 8). Див. ґазда (діал.) "господар", ґаздівство (діал.) "господарство" [НТСУМ, 1, 691]; [ГГ, 51].

ГОРНЯ, ГОРНЯТКО: "Марія Юріївна поклала на стіл горнятко з цілющим молоком" (ЗР. — 3 лип. — С. 6). Див. гoрнє, гoршє "кухлик" [ГГ, 48].

ДЕЦЯ (ДИЦЯ): "Вівчарі пили дицю молока — мірка у 700 грамів…" (ЗР. — 17 лип. — С. 3), "Як завше водиться у таких випадках, була і деця, і до деці…" (В. — 15 лип. — С. 4). Див. в інших закарпатських говірках деца "т. с".

ЗВIРКА: "Що ж, щасливого вам літа, без звірки і бурі, шановні господарі полонини!" (ЗР. — 3 лип. — С. 5). Пор. звiрка (звiрька) "дрібна звірина" [ГГ, 81].

КАЛАБAНЯ, КАЛАБAНІ: "Місцями були такі калабані, що водій мусив показати свій професіоналізм, аби їх подолати" (ЗР. — 3 лип. — С. 5). Див. калабaня (діал.) "ковбаня" [НТСУМ, 2, 209]; калабaні "калюжа, баюра" [ГГ, 89].

КРИСAНЯ: "…Легінь заквітчував свою крисаню (капелюх)" (ЗР. — 29 трав. — С. 8). Див. крисaня (діал.) "капелюх, бриль" [НТСУМ, 2, 381].

МОЦАК: "Петро, який вважав себе за верховинського моцака, подався додому навпростець через кичеру" (В. — 1 січ. — С. 5). Моцaк "силач" (від моцний "сильний, дужий"). Див. у ц.з. моцaр (моцaрь) [ГГ, 126].

МОЦНИЙ: "Наш виріб має бути дешевим і моцним, як холера, щоби півлітрівка могла і коня звалити" (В. — 1 січ. — С. 5). Мoцний "сильний, дужий".

ПОГАР: "Пильно слідкував, аби погари не просихали" (В. — 1 січ. — С. 5). Погар "склянка".

РІЩА: "Заворушились, мов гади в ріщі, буржуазні писаки, вихваляючи на всі лади масарикову демократію" (В. — 1 січ. — С. 3). Див. рiщє (рiщі, рiшші) "хмиз" [ГГ, 163]; рiще "т.с." [СУМ, VІІІ, 582].

ХОСЕН: "…Висловлюються припущення, мовляв, уся мінералка забиратиметься і безгосподарно вивозитиметься з району, а Міжгірщина з того хісна не буде мати" (В. — 2 лют. — С. 3). Див. хосeн "користь, вигода" [ГГ, 203; СУМ, ХІ, 132; НТСУМ, 4, 756].

ЦІМБОРУВАТИСЯ: "Пропаще то діло з чортами цімборуватися" (В. — 1 січ. — С. 5). Цімборуватися "дружити". Пор. цiмбор "напарник по роботі" [ГГ, 207].

Привертає увагу, однак, і зловживання діалектними словами, що, безумовно, знижує мовний рівень тієї чи іншої газети. В окремих нарисах та репортажах помітне перебільшене "смакування" окремими вузьколокальними діалектними одиницями, зміст яких незрозумілий пересічному читачеві. Натомість діалектизми слід використовувати дуже виважено, вміло та обережно, пам'ятаючи про те, що це одиниці позалітературного рівня і надмірність їх у газетно-публіцистичному стилі засвідчує провінційний характер видання. Невмотивоване використання діалектизмів розхитує літературні норми, знижує рівень культури мовлення.

Отже, результати нашого дослідження засвідчили інтенсивне використання діалектної лексики на сторінках районних закарпатських газет "Верховина" та "Зоря Рахівщини" здебільшого в нарисах, репортажах, інтерв'ю, гуморесках та фейлетонах. Це переважно лексика, що репрезентує верховинські та гуцульські говірки, хоча велика її кількість характерна й для інших українських говорів (кичера, ґрунь, ґазда, плай, ватра тощо). В інтерв'ю, наприклад, що є цілком закономірним, діалектизми переважають у мові персонажів і покликані правдиво відтворювати характер співрозмовника, глибше проникати в його психологію та спосіб мислення. У нарисах чи репортажах діалектна лексика є важливим засобом відтворення колориту описуваних подій.

Використана література

1. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — К.: Вища школа, 1985.

2. Жовтобрюх М. А. Проблеми взаємодії української літературної мови і територіальних діалектів // Мовознавство. — 1973. — № 1. — С. 3-15.

3. Кобилянський Б. В. Діалект і літературна мова. — К., 1960.

4. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. — К.: Вища школа, 1987. — 345 с.

5. Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівського. — К.: Либідь, 1990. — 302с.

6. Матвієнко А. Рідне слово. — К., 1994. — 160 с.

7. Матвіяс І. Г. Засади української діалектології // Мовознавство. — 2000. — № 1. — С. 3-9.

8. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. — К., 1993. — 248 с.

9. Рабочая книга редактора районной газеты: опыт, методики, рекомендации / Под. ред. Л. К. Засурского. — М.: Мысль, 1988.

10. Рильський М. Т. Ясна зброя. — К., 1971.

11. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. акад. І. К. Білодіда. — К., 1973.

12. Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. — 750с.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ НАЗВ ДЖЕРЕЛ

1. В — Верховина. — 2000.

2. ГГ — Гуцульські говірки . — Львів, 1997. — 230 с.

3. ЗР — Зоря Рахівщини. — 1999.

4. НТСУМ — Новий тлумачний словник української мови. — К., 1999. — Т. 1-4.

5. СУМ — Словник української мови. — К., 1970-1980. — Т. І-ХІ.