ЗМІ не вираховують з автора чи редактора коштів за завдані збитки. Проте дотримуватися встановлених обсягів виправлень на практиці не завжди вдається. Тому при перевищенні встановленого максимального обсягу вартість виправлень оплачує той, з чиєї вини їх внесли (автор, редактор, перекладач, укладач, конструктор, художник тощо).
6.2.5. Основні вимоги до редакційних виправлень, що визначають їх методику:
1) не починати виправлення, не познайомившись із усім текстом, не зрозумівши його загальні переваги, особливості й недоліки, не визначивши головні завдання редагування;
2) виправляти лише після того, коли встановлена й точно сформульована причина незадовільності тексту й вирішено спосіб її усунення;
3) не виходити за межі дозволеного редакторського втручання в текст, тобто вносити лише ті зміни, що відповідають авторському задуму;
4) обмежуватися мінімумом виправлень, намагаючись якомога менше віддалятися від авторського тексту й користуватися для виправлень авторськими мовними засобами;
5) піддавати гострій самокритиці кожне виправлення, для того порівнювати коректовану (виправлену) фразу з початковою, перевіряючи, чи не втратила вона після виправлення якихось відтінків змісту, чи не набула змісту, котрою автор у неї не вкладав , і обов’язково прочитати кожну виправлену фразу у контексті, зіставляючи її з попередніми й наступними фразами;
6) узгоджувати всі виправлення з автором, оскільки будь-яке редакційне виправлення слід розглядати лише як пропозицію редактора авторові.
6.2.6. Недоліки методів виправлення
1. Переставлення.
Переваги:
- не вимагає пристосування до авторського стилю;
- обсяг авторського оригіналу зберігається;
- в авторському тексті змін нема.
Недоліки:
- можливе ненавмисне спотворення послідовності подій чи логічних зв’язків.
2. Видалення.
Переваги:
- не вимагає пристосування до авторського стилю;
- обсяг авторського оригіналу зменшується;
Недоліки:
- в авторському тексті виникають зміни ;
- можливе ненавмисне видалення цінної інформації;
- вимагає пристосування до авторського стилю;
3. Заміна .
Переваги:
- є текст – прототип, який полегшує підробку під авторський стиль;
- обсяг переважно не змінюється.
Недоліки:
- в авторському тексті виникають зміни;
- можливе видалення цінної інформації.
4. Вставлення.
Переваги:
- повідомлення може стати зрозумілішим;
Недоліки:
- нема тексту-прототипу;
- в авторському тексті виникають зміни;
- вимагає пристосування до авторського стилю;
- обсяг повідомлення зростає.
5. Скорочення.
Переваги:
- не вимагає пристосування до авторського стилю;
- обсяг оригіналу зменшується;
Недоліки:
- в авторському тексті виникають зміни ;
- частина інформації втрачається.
6. Опрацювання.
Переваги:
- є текст – прототип, який полегшує підробку під авторський стиль;
- є можливість вдосконалення повідомлення.
Недоліки:
- вимагає пристосування до авторського стилю;
- можливе спотворення інформації.
7. Перероблення.
Переваги:
- є можливість піднести науковий та мистецький рівень повідомлення.
Недоліки:
- є максимальні зміни;
- вимагає пристосування до авторського стилю;
6.2.7. Основні завдання та найважливіші правила виправлення тексту
Виправлення - приведення компонента повідомлення, що містить помилку, виявлену в процесі контролю, у відповідність із нормативною базою.
Практична реалізація висновків редакторського аналізу – це виправлення тексту, основні завдання якого полягають у наступному:*
усунення хиб, які виявлено під час редакторського аналізу тексту й не виправленого під час авторського його доопрацювання;*
надання творові належного політичного звучання, ідейне його збагачення;*
досягнення виразності та якості кожного формулювання;*
перевірка фактичного матеріалу;*
усунення хиб структури, мови й стилю;*
проведення редакційно-технічного опрацювання рукопису.
У теорії та практиці редагування склалися основні правила виправлення тексту:
1. Виправлення є доречним тоді, коли його потрібність можна довести. Редактор має в разі пояснити, чому він прийняв те чи інше рішення. При цьому докази на кшталт “звучить”, “не звучить”, “не подобається” тощо, звичайно, не можна визнати переконливими.
2. Виправлення має бути одноступеневе: виправляючи рукопис треба намагатися усунути всі (навіть дрібні - !!!) хиби одразу.
3. Всі виправлення треба вносити якнайретельніше; вони повинні легко читатися й займати на сторінці щонайменше місця.
6.3. Роль комп’ютерного редагування для усунення з повідомлення помилок
Визначення меж автоматизації редакційного етапу тісно пов’язане з аналогічною проблемою щодо можливості усунення в повідомленні абсолютно всіх помилок. У кінцевому результаті воно зводиться до відповіді на питання: чи можна на 100% автоматизувати редакційний етап? Відповідь на поставлене питання така: коли навіть людина – редактор не може усунути з повідомлення ні практично, ні теоретично всіх помилок, то цього тим паче не зможуть здійснити і СР.
Враховуючи таку відповідь, правильніше поставити питання так: чи може в наш час СР забезпечити вищий або хоча б такий самий ступінь редагованості, як людина - редактор? Думаємо, що відповідь ні в кого не викликає сумніву: ні, поки що не може. Скажемо більше: в наш час ступінь редагованості, який забезпечують СР, є значно нижчим, ніж у людей – редакторів. Проте така відповідь не повинна вести до припинення досліджень і конструювання СР. Адже те, що системи комп’ютерного перекладу забезпечують значно нижчу якість роботи, ніж люди - перекладачі, зовсім не призвело до припинення розроблення СКП, а, навпаки, викликало появу на ринку ще більшої їх кількості.
Враховуючи сказане , спробуємо визначити, що ж стримує розвиток СР.
Почнемо з операцій контролю. Конструктори СР могли висловити працівникам ЗМІ таку пропозицію: дайте нам повний перелік норм редагування, формалізуйте їх – і ми сконструюємо на основі цих норм СР. Проте, як виявляється, формалізація норм редагування – вкрай складне завдання. Так, значно чи майже повністю можуть бути формалізовані лише ті норми, які можна подати у вигляді параметрів, списків, шаблонів і моделей. На жаль, поки що не можуть бути формалізовані норми, які мають форму положення. Останній, як правили, стосується смислового (семантичного) аспекту редагування повідомлень.
Тепер звернемось до операцій реконструкції. У ТП виправлення помилок редактор у більшості випадків робить вручну, оскільки виправлення суттєво впливають на семантику повідомлення, а семантичне опрацювання повідомлення в системах усіх видів поки що автоматизовано мінімально. У невеликій частині випадків автоматизовані чи автоматичні виправлення здійснюють кількома способами: по–перше, СР здійснюють виправлення