видавничій справі, яка визначається Верховною Радою України і ґрунтується на принципах дотримання свободи у
видавничій справі, протидії її монополізації, зміцнення матеріально-технічних, організаційних, правових і наукових засад видавничої справи, гарантії соціального і правового захисту її працівників.
Закон України « Про інформацію» встановлює загальні правові основи держання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації. […]
У статті 2 зазначається, що дія цього закону поширюється на інформаційні відносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства і держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.
Стаття 5 визначає основні принципи інформаційних відносин , тобто : гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Закон гарантує, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій, а доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом: систематичної публікації її в офіційних друкованих виданнях (бюлетенях, збірниках); поширення її засобами масової комунікації.
Закон України « Про рекламу» визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
У статті 1 під рекламою розуміють інформацію про особу чи товар, розповсюджену в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначену сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Стаття 7 визначає основні принципи реклами. Це - законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди, реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції, реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності, реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.
У друкованих ЗМІ інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес читачів щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами". […]
У статті 14 йдеться про те, що обсяг реклами у друкованих засобах масової інформації визначається ними самостійно та друковані засоби масової інформації, що розповсюджуються за передплатою, зобов'язані в умовах передплати зазначати кількість реклами в загальному обсязі видання.
1.4 Функції журналістики
Під функцією в журналістиці ми розуміємо цілеспрямо-вану діяльність, що має не перехідний і не випадковий, а загаль-ний закономірний характер. Функція включає в себе і мету, і засо-би, вона виражає сутність, суспільне призначення преси, визначає роль преси як суспільного інституту. Різні дослідники по-різному підходили до цього питання. А.З. Москаленко виділяє п’ять функцій преси:
1.Організаторська функція. Вона завжди становила один із ос-новних напрямів діяльності органів інформації. Газета, телебачення, ра-діо стали основними організаторами соціальних перетворень, розбудови незалежної держави, утвердження соціальної спра-ведливості.
2.Виховна функція. Стри-жневим елементом виховної функції дедалі більше стає формування у людей висо-кої політичної культури і сучасного економічного мислення.
3. Пропагандистська функція. Вона зумовлена настійною необ-хідністю дохідливого роз'яснення практичних і теоретичних про-блем становлення правової, демократичної держави, важливості глибокого розуміння загальнолюдських цінностей, ідей національ-ного відродження, питань ментальності українського народу, його етносу, історичної минувшини.
4.Контрпропагандистська функція.
Зростання важливості цієї функції викликане передусім зовнішніми факторами, інформацій-ною експансією з боку шовіністичних сил, посиленням «психоло-гічних» атак на позиції незалежної України.
5. Соціологічна функція
Соціологічна функція преси з особливою силою виявилася піс-ля проголошення незалежності України (грудень, 1991 р.), коли на сторінках газет, журналів, у радіо- і телепрограмах розгорнулося масове обговорення питань громадянських свобод, соціальної справедливості, впровадження ринкових відносин, проблем наці-онального відродження, входження України в Європейський Союз, налагодження її зовнішніх зв'язків на міжнародній арені.
Швейцарський професор Роджер Блюм виді-ляє вісім функцій, які він коментує таким чином:
1.Функція інформування
Завданням ЗМІ є контроль за станом оточуючого середовища, повідомлення людям усіх новин, за допомогою яких вони зможуть зрозуміти навколишній світ.
2.Функція артикуляції
ЗМІ повинні не тільки передавати те, що сказали «сильні цьо-го світу», вони повинні відображати думку народу. Вони повинні також надавати людям мож-ливість висловлювати власну думку, виражати їхні потреби, протести, їх радощі та турботи. Це відбувається тільки тоді, коли у розпорядженні аудиторії є спеціальний «форум ду-мок» (наприклад, сторінка читацьких листів, «відкритий мікро-фон»)
3.Функція соціалізації
Під функцією соціалізації розуміється передача культурних здобутків, освітня функція ЗМІ. Оскільки до завдань преси нале-жить передача зразків, цінностей та норм буття, котрі є гідними та можливими для людини, що загальноприйняті у суспільстві, то ЗМІ таким чином соціалізують людину.
4.Функція критики та контролю
ЗМІ повинні виконувати функ-цію громадського контролю. Вони повинні наглядати за роботою усіх, хто має владу, через виробництво гласності з передачею ін-формації.
5.Функція кореляції
Кореляцією вважається взаємодія між редакцією будь-якого за-собу масової інформації та його аудиторією у процесі погоджен-ня різних думок та точок зору.
6.Функція обслуговування
ЗМІ повинні допомагати своїй аудиторії та приносити користь. Із матеріалів, що поширюють газети, радіо та телебачення, спо-живачі повинні отримувати практичну допомогу, корисні поради для свого буденного життя.
7.Функція розважання
Багато людей чекають від ЗМІ передусім задоволення потреб в розвагах,