Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів. Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою прикметника – назви роду:

m (genus masculinum)

f (genus femininum)

n (genus neutrum)

Рід іменників у лат. і укр. мові співпадає рідко, наприклад: caput (голова) в лат. мові – с.р., в укр. мові – ж.р.

N.B. Назви міст, країн, островів, дерев, кущів у лат. мові жіночого роду, назви місяців і річок – чоловічого роду.

Іменники в лат. мові вживаються в одн. (numerus singularis), у множині (numerus pluralis).

У лат. мові є 6 відмінків (Casus):

Nominabivus (Nov.) хто? що?

Genibivus (Gen.) кого? чого?

Dabivus (Dab.) кому? чому?

Accusativus (Ace.) кого? що? куди?

Ablabivus (Abl.) ким? чим? де? коли?

Vocabivus (Voc.) клична форма

У лат. мові є 5 відмін. У словинках іменник записується у 2-х відмінках: повна форма Називний відмінок і закінчення Родового відмінка та приголосна літера, яка вказує на рід цього іменника costa, ae, f – ребро apex, icis, m – верхівка facies, ei, f – лице.

Належність іменників до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням його родового відмінка

Відміна | Genet. sing. | Рід | Приклади

І | - ae - | f | cjsta, ae,f - ребро

ІІ | -і- | m, n | musculus, m – мяз

snpusum, i, n – настій

ІІІ | -is- | m, f, n | apex, icis, m – верхівка

pars, rtis, f – частина

os, ossis, n - кістка

IV | -us- | m, n | рrocessus, us, m -відросток

cornu, us, n – ріг

V | -ei- | f | facies, ei, f – лице

Іменники пишуться і завчаються в Наз. і Род. відм. одн з вказівкою роду:

Incisura, ae, f - вирізка

facies, ei, f – лице

pulmo, onis, m – легеня

ala, ae, f – крило.

Замість повної форми родового відм.одн. пишеться тільки його закінчення, а в ІІІ в. – частина основи: homo, inis, m – людина (основа homin)

radix, icis, f – корінь (основа radic).

Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника одн. N.В. визначаючи основу іменників ІІІ відм., не слід відкидати всі літери, які стоять у словнику після коми, а лише закінчення –is-, наприклад: musculus, I, m – muscul-

apex, ieis, m – apic

corpus, oris, n – corpor –

До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing закінчуються на –а, а в Gen.Sing приймають закінчення ае.

Наприклад costa, ae, f mixtura, ae, f

vena, ae, f angina, ae, f

gutta, ae, f fractura, ae, f

Відмінкові закінчення. |

Sing | Pl

Nom | a | ae

Gen | ae | arum

Dat | ae | is

Ace | am | as

Abl | a | is

Voc | a | ae

Відмінники, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою запитань.

До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченням –а- зі значенням професії: oculista, ae, m – окуліст

pharmacopola, ae, m – аптекар

poeta, ae, m – поет

collega, ae, m – друг

agricola, ae, m – селянин

pharmacenta, ae, m – фармацевт

Грецькі іменники І відміни

За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду, як у Наз.відм.одн. закінчуються на –е-, в Gen.Sing – es, Abl.Sing – e, а також іменники чоловічого роду на –еs- , Gen- ае. В Abl.Sing іменники жіночого роду і чоловічого роду закінчуються на –еn-.

Іменники жіночого роду грецького походження.

aloe, es, f – алое

diastole, es, f – розширення серця

dyspnoe, es, f - задишка

haemoptoe, es, f - кровохаркання

phlegmone, es, f - флегмона

rhaphe, es, f - шов

systole, es, f - скорочення серця

Іменники чоловічого роду гр. походження

diabetes, ae, m - діабет

ascites, ae, m - асцит, черевна водянка

Відмінювання

Sing. | Pf.

f | m | f | m

Nom. | systole | ascites | systolae | ascitae

Gen. | systoles | ascitae | systolarym | ascitarum

Dat. | systolae | asciyae | systolis | ascitis

Ace. | systolen | asciten | systolas | ascitas

Abl. | systole | ascite | systolis | ascitis

Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками:

Acc. і Abl. Наприклад:

per – через (Асс.) per horam – протягом години

ex – із (Abl.) ex agua – з води

Прийменники in (в, на, у), sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в залежності від питання.

куди? – Асс. sub linguam (під язик)

де? – Abl. in agua (у воді)

Якщо йдеться про поділ на чатсини, то прийменники in вживається з Асс.

cum з (ким? чим?) вживається Abl.

cum collega (з товаришем)

Acc | Abl

аd – до, при в, для

соntra – прото

inter - між

infra – під, нижче

untra - всередині

per - через

post - після

super, supra - над, понад

ante - перед, до | а (перед приг.) - від

ab (перед гол. ih) – від

e – (перед.пригл.) – з (кого, чого)

ex – (перд гол. ih) - з (кого, чого)

de – про, за

cum - з

sine - без

pro – для, за

Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметниками; дієприслівниками) та неузгоджені.

Неузгоджене означення вираж. імен у Род.відмін. одн. або множини. Наприклад: crista costae – гребінь ребра

tinctura valerianae – настойка