оцінкою змісту висловлювання, а саме з характе-
ром вираженого і реченні ставлення мовця до дійсності.
Але формально - логічне і мовне заперечення не завжди співпа-
дають, хоча і те і інше властиве всім мовам без винятку. Беру-
чи до уваги заперечення, як лінгвістичне явище, воно має свої
прояви на різних рівнях мовознавства : морфології, лексиці, гра-
матиці, фонетиці.
Ми пересвідчились на дослідженнях істориків -
германістів, що на ранньому етапі свого становлення англійська
мова носила полінегативний характер, тобто в одному вислов-
люванні була можливою наявність більше одного негатора.
Шляхом певних змін, які відбулись у середньоанглійській і за-
кінчили своє становлення в ранньоновоанглійській, сучасна анг-
лійська мова перейшла з ряду полінегативних мов в мононега-
тивний ряд. І на даному етапі свого існування у одному прос-
тому висловлюванні можливе тільки одне заперечення.
Як мовна універсалія, заперечення розглядаєть-
ся дослідниками на лексичному, морфологічному граматичному
і семантичному рівнях мовознавства. В семантиці мови існують,
так звані, антонімічні групи слів, в яких один елемент протистав-
ляється іншому.
Large - small
good - bad
В англійській лексиці є цілий ряд префіксів -in, - ir, - im, -un,
-non, - dis, - mis, і суфікс - less, які надають заперечного значен-
ня стверджувальній основі.
На морфологічному рівні існує цілий ряд слів - негаторів, які за-
безпечують заперечний зміст цілому реченню. Залежно від на-
лежності негатора певному членові речення, розрізняють :
Загальне заперечення, де заперечується дієслово - присудок і
таким чином ціле речення набуває негативного значення.
Часткове заперечення, де заперечується будь - який член ре-
чення, крім присудка.
Виходячи звідси, існує :
заперечення підмета
заперечення присудка
заперечення додатка
заперечення обставини.
В ролі засобів вираження заперечення в реченні виступають та-
кі частини мови як :
заперечна частка not, яка за своєю частотою вживання пере-
вищує всі інші негатори англійської мови. Вона є показником
як загального, так і часткового заперечення, оскільки може на-
лежати будь - якому членові речення.
заперечна частка no, яка стоїть на другому місці за частотою
використання. Проте, вона може заперечувати тільки іменники,
прикметники або займенники, а отже, вона є негатором частко-
вого заперечення.
заперечні займенники : nothing, nobody, no - one, none, які са-
мі виступають членами речення і розглядаються як показники
негативності в частковому запереченні підмета і додатка.
заперечні прислівники never і nowhere, які в основному вжи-
ваються в частковому запереченні обставини часу і місця.
заперечні сполучники : neither, nor, neither...nor, які надають
негативного значення реченню, заперечуючи синонімічні групи
слів.
Бувають випадки, коли морфологічне і класичне заперечення
зустрічаються в одному реченні, тоді таке явище носить назву
«заперечення заперечення». Щодо вживання заперечення, зокрема
частки not з такою групою слів як модальні слова, тут є свої
особливості. Дане речення не завжди набирає заперечного змісту,
оскільки саме модальні дієслова надають заперечному реченню
дещо іншого відтінку.
Заперечного змісту висловлюванню можуть надавати стверджу-
вальні речення, які виражають негацію за допомогою інтонації.
Бібліографія
Ахманова О. С. « Ронология. Морфонология. Морфология.»
Изд. Моск. ун - та, 1966, 107 ст.
Л. С. Бархударов, Д. А. Штелинг « Грамматика английского
языка» , Высшая школа, М.; 1973, 406 ст.
В. Н. Бондаренко «Отрицание как логико - грамматическая кате-
гория», Изд. «Наука», Москва, 1983, 199 ст.
Anne Brontё « The Tenant of Wildfell Hall », Penguin Popular
Classic, 378 ст.
Энн Бронте «Незнакомка из Уайлдфелл - холла ». Перевод
И. Гуровой , М. «Художественная литература», 1990, 157 - 515 ст.
Ch. Bronte «Shirley», Penguin Popular Classics, 418 ст.
R. A. Close «A Reference Grammar for Students of English»,
Moscow «Prosveshchenije», 1979, ст. 422.
Charles Dickens «David Copperfield», London, Chapman and Hall,
Ld, 1903, Volume XI, 804 ст.
9 .Иванова И.П., В.В. Бурлакова « Теоретическая грамматика
современого английского языка», Москва, «Высшая школа», 1981,
284 ст.
Иванова И.П., Чахоян Л.П., « История английского языка»,
Москва, «Высшая школа» 1976, 296 ст.
11. Б. А. Ильиш «Современный английский язык», М., Издательст-
во литературы на иностранных языках, 1948, 387 ст.
12. В.А. Косарева «Особенности функционального отрицания в
вопросительном предложении», Межвуз. Сб. Науч. Трудов, Ле-
нинград, 1986, 18 ст.
13. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Со-
ветская энциклопедия », 1990 354-355 ст.
14. Б. Р. Мамедов «Категория отрицания в современном английс-
ком языке», АГУ им. С.М. Кирова, Баку, 1967, 19 ст.
15. Mykhailenko V.V. Negation as a Communicative Marker in
Diachrony Науковий вісник Чернівецького університету.
Германська філологія. Вип. 12. - Чернівці, 1997. С. 15 - 22.
Raymond Murphy «Essential Grammar in Use», Cambridge Uni-
versity Press, 1996.
Michael Swan «Practical English Usage», Oxford University
Press, 1980 704 ст.
Додаток
Випадки вживання заперечної частки not .
Mean | Part of the
Sentence | Part of
Speech | Types | № | %
Not |
Subject |
Noun |
not a N |
14 |
10,7
Not |
Object |
Noun |
not a N |
9 |
6,9
do not
have not
be no
can not
must not
need not
ought not
should| would not |
32
6
16
16
6
2
2
6 |
24,4
4,6
12,2
12,2
4,6
1,5
1,5
4,6
Adverbial
Modifier |
Gerund