рить, а спростовує чиюсь думку про те, що той курить. Іншими

словами, можна сказати, що мовець не констатує відсутність фак-

ту, а заперечує його наявність. Таким чином, можна було б го-

ворити про те, що в англійському дієслові існує особливий за-

перечний спосіб, і функція допоміжного дієслова do полягає са-

ме в тому, що він служить для утворення форм цього способу.

Проте для інших часів таких особливих форм не має.

Наприклад, майбутній або перфект в заперечній формі

відрізняються від стверджувальної тільки тим, що при присудкові

стоїть заперечна частка not. Таким чином, якщо навіть визнати,

що do є засобом утворення особливого заперечного способу,

потрібно зауважити, що це стосується тільки двох часів - тепе-

рішнього і простого минулого, і то не від усіх дієслів.

Дослідники англійської мови також зазначають, що за-

гальне заперечення може відноситись до різних членів речення,

а не тільки до слова - присудка. Так, речення з заперечним під-

метом no man, nobody, nothing і ін. інтерпритуються як загаль-

нозаперечні ; хоча присудок за формою стверджувальний

Nothing was said - Нічого не було сказано.

Загальним запереченням буде і в усіх тих випадках, коли в

функції додатку або обставини виступає відповідно заперечний

займенник або заперечний прислівник, тобто у випадках запере-

чення квантора загальності :

Я нічого не бачив

I saw nothing >

Я не бачив нічого

Крім того, в англійській мові конструкція із заперечним додат-

ком статистично перевищує паралельну синонімічну конструкцію

при допоміжному дієслові. Якщо ж, заперечення в додатку не

виражене заперечним займенником або прислівником, але збері-

гає за собою фактор негативності, воно виражається будь - яким

іменником, причому заперечна частка not завжди стоїть перед

ним.

Mr. Moore raised not his eyes from the paper [ 4, c. 127]

В українській мові загальне заперечення не має такої форми ви-

раження.

В англійській мові заперечення інколи зустрічається в

структурі головного речення , хоча типовим вважається його вжи-

вання в підрядному реченні :

I don’ t think I was much astonished [ 8, c. 379 ]

Вищевказані складнопідрядні речення в англійській мові вживаю-

ться доволі часто. В цьому випадку головні речення в переваж-

ній більшості починаються з I don’ t think, I don’ t suppose, I

don’ t know, I don’ t believe і ін. Такий тип головного речення

виражає сумнів і невпевненість у фактах, про які говориться у

підрядному реченні.

В українській мові також спостерігається переміщення

заперечення підрядного речення в головне :

Я не думаю, щоб він забув мене., тобто

Я думаю, що він не забув мене.

В першому випадку виражається сумнів щодо дії, вираженої

ствердженням, а в другому - впевненість в дії, вираженої запе-

реченням.

Щодо часткового заперечення, то воно є заперечен-

ням будь - якого члена речення, де присудок вживається в

стверджувальній формі. Серед визначень про часткове запере-

чення найбільш цінним є визначення А. М. Пєшковського :

« ... речення з позитивним присудком, але із заперечною часткою

при іншому членові можна назвати частково - заперечним. »[14,с.6 ]

Для того, щоб все речення в цілому набуло запереч-

ного характеру, зовсім не обов’язково, щоб заперечення було

виражене часткою not і стояло поряд з присудком, або було

включене в його склад, вклинюючись між його складовими

елементами, до прикладу, при аналітичній дієслівній формі. За-

перечення може бути схрещене з займенником або з прислів-

ником і входить таким чином в склад речення – підмета, додатка

або обставини, надаючи, проте, заперечного змісту всьому рече-

нню. В цьому відношенні англійська мова суттєво відрізняється

від української. В українській мові для того, щоб все речення

носило заперечний характер, необхідно, щоб при присудкові

стояла заперечна частка не , а схрещені з запереченням

займенники : ніхто, ніщо, нічого, ніякий ; прислівники : ніде, ні-

куди, нізвідки, ніколи, ніяк, а також такі вирази , як : ні один,

ні разу, ніяким чином, ні в якому разі – так, ніби додатково

підсилюють це заперечення, яке належить одному членові ре-

чення - підмету, додатку чи обставині. Наприклад, в українсько-

му реченні Я ніколи його не бачив, при присудку стоїть запе-

речна частка не, яка і забезпечує заперечний зміст всього ре-

чення. Заперечний прислівник ніколи тільки підсилює, так ніби

абсолютизує цей заперечний зміст, який існує і без нього. Якщо

слово ніколи випустити, відпаде тільки абсолютність або узагаль-

неність заперечення, а саме заперечення залишиться : Я його не

бачив.

В англійській мові стан речей зовсім інший. Якщо в

реченні I have never seen him випустити заперечний прислівник

never, то відпаде не тільки абсолютність заперечення , але і все

заперечення в цілому: I have seen him. Таким чином, в той час

як українською мовою слово ніколи тільки підсилює і підкрес-

лює заперечення, яке виражене заперечною