при відсутності заперечної частки, слово never несе на собі весь

тягар заперечної функції.

Проте, це відбувається тільки з прислівником never –

прислівником, в якому схрещення поняття заперечення з понят-

тям повторюваності дії призвело до значення повного заперечен-

ня. Інші заперечні прислівники зустрічаються в такій функції

порівняно рідко і до того ж з особливим стилістичним забарвле-

нням. До прикладу, українському реченню Я його ніде не знай-

шов в англійській мові не може відповідати речення I found

him nowhere ( дослівно : ‘ Я знайшов його ніде ‘). В цьому розу-

мінні потрібно сказати : I did not find him anywhere. При такій

побудові заперечного речення заперечення включене в присудок,

а обставина місця виражена займенниковим прислівником неозна-

ченого характеру ( буквально, таким чином, сказано : ‘Я не знай-

шов його де - небудь ‘). Неозначений займенниковий прислівник

місця де - небудь не сприймається як замінне і уточнююче зна-

чення заперечного присудка не знайшов. Для того, щоб вирази-

ти таку заміну і уточнення, українською потрібно поставити не

неозначений , а заперечний прислівник ніде . Англійською, навпа-

ки, саме неозначений прислівник anywhere відразу сприймається

як уточнення заперечного присудка і відразу співвідноситься з

цим присудком, так що not - anywhere майже складає єдність, то-

ді як сказане ‘I did not find him nowhere ‘ є зовсім неможливим.

Такі ж явища спостерігаються і в випадку, коли за-

перечення стосується додатка. Наприклад : українському реченню

Я там нікого не знайшов може відповідати англійське речення

I found nobody, there , але значно природніше буде сказати ‘ I

did not find anybody there ‘ ( дослівно : Я не знайшов там кого-

небудь ). Так само : Він нічого не сказав - He said nothing, або

краще he did not say anything. Речення : I found nobody there;

he said nothing можливі, але звучать дещо офіційно. Заперечний

прямий додаток після дієслова в стверджувальній формі справляє

враження різкого поштовху, який неначе перекидає почату струк-

туру речення. Ось чому в звичному розмовному або літератур-

ному стилі такі звороти небажані.

Якщо заперечний додаток виражений не одним словом

займенникового типу ( none, no one, nobody, nothing ), а сполу-

ченням заперечного займенника з конкретним іменником, то та-

кож можливі два варіанти : можна зберегти конструкцію в тако-

му вигляді, а можна також перенести заперечення в дієслівну

форму, а при додаткові поставити займенник any. Наприклад :

Я не знайшов там ніяких книг

I found no books there I did not find any books there

I have found no books there I have not found any books there

Обидва варіанти допустимі в звичайному розмовному

і літературному стилі, але другий звучить природніше, тоді як в

першому відчувається видима напруженість.

Всі ці випадки так само властиві непрямому додатку.

Але потрібно зауважити, що заперечний непрямий додаток не

може стояти на тому місці, де стоїть ненаголошений непрямий

додаток, тобто без прийменника між присудком і прямим додат-

ком, а повинен стояти в кінці речення з прийменником to. Так,

до прикладу, не можна сказати :

I showed nobody this book

або

I send nobody a letter.

Неприродньо також буде :

I showed this book to nobody

або

I send a letter to nobody.

Але, коли ми перенесемо заперечення в дієслово і зробимо не-

прямий додаток невизначеним, то ми одержимо :

I did not show this book to anybody і

I did not send any letter to anybody.

Своєрідний випадок являє собою речення, яке відпо-

відає українському реченню У мене немає часу. Англійською

можна сказати I have no time або I have not time, причому

другий варіант більш вживаний. В цьому випадку при абстракт-

ному об’єкт, немає необхідності ставити перед додатком неозна-

чений займенник any, який необхідний при при конкретних об’єктах.

Структура речення при вживанні no поряд з прямим

додатком заслуговує особливої уваги. З формальної точки зору

заперечення тут входить в склад групи прямого додатка і нена-

че немає прямого відношення до присудка. Але семантично це,

звичайно, не так : коли дія напрямлена на «ніякий» або нульо-

вий об’єкт – це означає, що немає і самої дії. Тому з семантич-

ної точки зору правильні ті граматики, які розглядають звороти

типу ‘ I have no book ‘ як свого роду заперечну форму дієслова

I have, хоча ззовні займенник no і не пов’язаний безпосередньо

з дієсловом. ‘Я не має ніяку книгу ‘ фактично перетворюється

в ‘ Я не маю ніякої книги ‘ , або ‘ Я не маю книги ‘, тобто ‘ У

мене немає книги ‘.

Якщо заперечним є підмет, то перенесення заперечен-

ня в присудок є неможливим. До прикладу, думку, викладену в

реченні ‘ Nobody has seen him ‘ або в реченні ‘ Nothing has hap-

pened ‘ , неможливо було б виразити іншим способом, з перене-

сенням заперечення в присудок.

Таким чином, розглянувши загальні випадки частково-

го заперечення в англійській мові, які корелюються в