leave it at that; I would like to tell you this); «вплітають» свою монологічну репліку в діалог (that reminols me; by the way); вводять в свій монолог елементи особистого ставлення до того, про що розповідають (fortunately; strange enough but; it seems to me).
Ціла група слів і словосполучень дозволяє розповідачеві систематизувати роздуми, що містяться в його розповіді (therefore; that’s why; because of that; in short).
Для навчання англійської мови в умовах середньої школи актуальним є лише два стильові регістри усної мови: нейтрально-розмовний та інформативний. Інвентар лексико-граматичних засобів, які відбираються для шкільного курсу і складають повний зміст комплексу шкільних підручників, практично задіяний саме в цих стильових реєстрах усної мови.
Розділ ІІ.
1. Етапи навчання спонтанного монологічного мовлення.
В методиці навчання іноземних мов виділяють три етапи формування монологічних умінь. В основу кожного з них покладена якість висловлювання учнів, причому ця якість обов’язково веде до збільшення обсягу зразків мовлення, що використовуються учнем [10, 13].
Завдання першого етапу полягає в тому, щоб навчити учнів об’єднувати зразки мовлення рівня фрази в одну понад фразову єдність. Наприклад, за темою «Погода» учні можуть з’єднувати такі зразки мовлення:
It’s cold today.
It isn’t snowing now.
The sky is blue.
The sun is shining.
Кожен учень вимовляє одну фразу. Будь-які фрази вважаються правильними, якщо вони відповідають темі і грамотно оформленні у мовному відношенні. Вже на цьому етапі враховується самостійність висловлювання: вчитель лише називає тему, визначає загальний напрям думки, а вибір конкретного змісту залишається вільним.
На другому етапі учні вчаться самостійно будувати висловлювання понад фразового рівня. Навчання спонтанного монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих.
Важливим видом є підстановча таблиця, яка здатна забезпечити логічний зв’язок речень, їх граматичну правильність, належний вибір усіх необхідних мовних засобів для побудови власного висловлювання.
Наприклад, опишіть одного з членів своєї сім’ї, користуючись таблицями:
1. My mother’s
My father’s
My brother’s
My sister’s | name is …
2. He
She | is
isn’t | small
tall
3. He
She | has | an oval
a round | face
4. His
Her | eyes | are | Grey
Blue
Green
У навчанні спонтанного монологічного мовлення широко використовується така ефективна вербальна опора, як логіко-структурна схема, яка забезпечує послідовність висловлювання. Наприклад, Учитель: Розкажіть про себе, користуючись схемою.
My name is …
My surname is …
I am … years old
I am a pupil of the … form.
З метою навчання доцільніше використовувати звуковий зразок, в якому після кожної фрази передбачена пауза для висловлювання учнів за аналогією [17, 102]. Проте слід пам’ятати, що поступово опори обов’язково усуваються.
Головне завдання третього етапу – навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в такому обсязі, який передбачено програмою для даного класу. Цей етап характеризується розвитком умінь виражати своє особисте ставлення до фактів чи подій, про які висловлюється учень; формулювати критичну оцінку і доводити правильність будь-якого факту; включати до свого мовлення елементи розмірковування, аргументації. Одночасно повинно відбуватися збільшення обсягу висловлювання. Учні повинні заздалегідь засвоїти ряд словосполучень і штампів, характерних для монологічного мовлення.
Завдання на цьому етапі формулюється таким чином, щоб учень не міг обмежитись двома-трьома реченнями. Наприклад, учитель говорить: Якщо ви згідні з таким твердженням, наведіть свої докази (Київ – дуже красиве місто).
Виконуючи такі завдання, учні вчаться розвивати думку, передавати її засобами англійської мови, доводити правильність своїх тверджень.
Розділ ІІІ.
2. Система вправ для навчання спонтанного монологічного мовлення.
Згідно з трьома етапами формування вмінь монологічного мовлення виділяють три групи вправ:
І група – вправи на об’єднання зразків мовлення рівня фрази у понад - фразову єдність;
ІІ група – вправи на створення власного монологічного висловлювання понадфразового рівня;
ІІІ група – вправи на створення власного монологічного висловлювання текстового рівня.
Вправи І групи.
При виконанні цих вправ учні мають оволодіти засобами міжфразового зв’язку. Їх можна віднести до умовно-комунікативних продуктивних вправ. Це вправи на приєднання; вони виконуються в режимах «учитель - учень», «фонограма - учень», «учень - клас».
Наприклад, тема «Школа» (підтема «Класна кімната»).
Завдання: діти, давайте опишемо з вами кабінет іноземної мови. Я почну, а ви допомагайте мені.
T: Our English study – room is large and light.
Pl: There are tree windows in the study – room.
P5: There are books, pens and pencil on the pupils’ desks
P6: The teacher’s table is brown. Etc.
До вправ І групи належать також деякі мовні вправи на усвідомлення учнями засобів між фразового зв’язку, характерних для певного типу монологу. Це вправи на знаходження потрібних засобів зв’язку , їх виписування , з’єднання за їх допомогою 2-4 речень . На початковому ступені навчання ці вправи бажано виконувати тоді, коли учні переходять до читання тематичних текстів . Так, після читання тексту до теми “Му Day” необхідно звернути увагу учнів на обставини часу в розповіді Пінокіо про свій учорашній день : (yesterday, at seven o’clock , then , after school, in the evening). Це їхні опори при створенні самостійних спонтанних висловлювань на рівні понад фразової єдності.
Вправи ІІ групи.
Мета – навчити учнів будувати висловлювання понад фразового рівня , так звані мікро монологи . У цих вправах мовлення учнів не детермінується, а лише спрямовується та мотивується комунікативним завданням.
Наприклад, тема “Погода”.
Завдання :Our English pen-friend is going to visit us next year. Now you’re talking to your pen-friend on the telephone. Invite her/him to Ukraine. Describe Ukrainian weather in one of