галузях: виховання; наука; культура; комунікації; соціальні науки і розвиток; мир і права людини. У своїй роботі ЮНЕСКО спирається на комітети, міжнародні комісії й інші органи, що діють під її егідою. Серед них: Міжнародна комісія з історії наукового і культурного розвитку людства, Міжнародна океанографічна комісія, Комісія з культури і розвитку, Міжнародна комісія з питань шкільної освіти в XXI сторіччі, Міжнародне бюро з питань шкільної освіти в Женеві, Міжнародний інститут планування освіти в Парижі, Інститут ЮНЕСКО з питань виховання в Гамбурзі. Головним органом ЮНЕСКО є Генеральна конференція, у якій беруть участь усі члени Організації. Виконавча Рада складається з 51 члена й обирається Генеральною конференцією на 4 роки. Секретаріат очолюється Генеральним директором. Місцезнаходження Секретаріату ЮНЕСКО — Париж (Франція).
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)
(World Health Organization — WHO)
ВООЗ — міжурядова організація, створена в 1946 році. Статут ВООЗ, прийнятий у 1946 році, набрав сили 7 квітня 1948 року, коли його ратифікували 26 держав. Ця дата щорічно відзначається як Всесвітній день здоров'я. Україна є державою-членом ВООЗ. Цілями ВООЗ є:
зміцнення національних служб охорони здоров'я; сприяння підготовці фахівців в галузі охорони здоров'я;
боротьба з небезпечними хворобами; охорона здоров'я матері і дитини;
поліпшення стану навколишнього середовища.
Вищим органом ВООЗ є Всесвітня асамблея охорони здоров'я, що скликається щорічно, у якій представлені всі члени організації. Виконавчий комітет складається з 30 членів, скликається не менше двох разів у рік. Секретаріат є адміністративним органом і складається з Генерального директора і персоналу. У ВООЗ існує 6 регіональних організацій (Європейська — у Копенгагені (Данія), Американська — у Вашингтоні (США), Південно-Східної Азії — у Делі (Індія), Східно-середземноморська — в Олександрії (Єгипет), Західнотихоокеанська — у Манілі (Філіппіни), Африканська — у Браззавілі (Конго). ВООЗ видає «Хроніку ВООЗ», «Бюлетень ВООЗ», «Здоров'я світу», публікує серії технічних доповідей, статистичні збірники та ін. Місцезнаходження Секретаріату ВООЗ — Женева (Швейцарія).
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)
(World Intellectual Property Organization — WIPO)
BOIB була заснована на основі Паризької конвенції з охорони промислової власності 1883 року і Бернської конвенції з охорони творів літератури і мистецтва 1886 року. Конвенція про створення ВОІВ була підписана в 1967 році в Стокгольмі (Швеція) і набрала сили в 1970 році. Спеціалізованою установою ООН ВОІВ стала 17 грудня 1974 року (рекомендація 3346 (XXIX) Генеральної Асамблеї). Україна бере участь у діяльності ВОІВ поряд із більш ніж 150 державами світу. У задачі ВОІВ входять: сприяння охороні інтелектуальної власності у всім світі, забезпечення адміністративного співробітництва 18 ММУО (спілок), що займаються різними аспектами надання допомоги в охороні інтелектуальної власності й авторського права. Інтелектуальна власність охоплює дві основні галузі:—
промислову власність (патенти й інші права в галузі технічних винаходів, права в галузі товарних знаків, промислових зразків, найменувань місця походження товарів та ін.);—
авторське або видавниче право і суміжні права (на літературні, музичні і художні твори, фільми, виконавчу діяльність артистів, фонограми і т.п.).
Органи ВОІВ:
Конференція, до складу якої входять усі держави-члени ВОІВ;
Генеральна асамблея, що складається з тих держав-членів, що є також членами Паризького (100 держав) або Бернського (83 держави) союзів.
Керівні органи ВОІВ і союзи, керовані ВОІВ (9 із яких мають власні міжурядові органи), зазвичай проводять спільну сесію для прийняття своїх програм і бюджетів. Асамблея обирає Міжнародне бюро (виконавчий орган). Головною адміністративною посадовою особою є генеральний директор ВОІВ. Місцезнаходження ВОІВ — Женева (Швейцарія).
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГATE)
(International Atomic Energy Agency — IAEA)
МАРАТЕ посідає особливе місце в системі органів ООН. Ця організація була заснована в 1955 році, а її Статут був прийнятий на міжнародній конференції в 1956 році. МАРАТЕ формально не є спеціалізованою організацією ООН, але за угодою з ООН, укладеною в 1956 році, агентство виконує функції організації такого роду. Членами організації є більше 150 держав, у яких здійснюється мирна атомна діяльність, у тому числі й Україна. Між Україною і МАРАТЕ укладена угода про застосування гарантій у зв'язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, що вступила в дію 22 січня 1998 року. У рамках МАРАТЕ розробляється більшість міжнародних документів в галузі мирного використання атомної енергії, здійснюється міждержавне співробітництво із забезпечення невоєнного застосування ядерних матеріалів. Відповідно до Статуту, задачами МАРАТЕ є:
забезпечення використання атомної енергії в мирних цілях;
сприяння науково-дослідним роботам в галузі мирного використання атомної енергії й обміну науковими відомостями;
допомога державам у постачанні матеріалів, устаткування і технічних засобів, необхідних для здійснення мирної атомної діяльності;
здійснення т.зв. «гарантій МАРАТЕ» (системи заходів, що перешкоджають використанню у військових цілях ядерних матеріалів, устаткування і документації);
визначення норм безпеки ядерної діяльності і контроль за їхнім дотриманням;
придбання, створення установок і устаткування, необхідних для ведення мирної атомної діяльності;
сприяння державам-учасницям у виробництві електроенергії.
Штаб-квартира МАРАТЕ розташована у Відні (Австрія).
Список використаної літератури
Баймуратов М.О. Міжнародне право. – Х.: Одіссей, 2001. – 672 с.
Дахно І.І. Міжнародне приватне право. – К.: МАУП, 2001. – 312 с.
Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. - Москва, 1997. - С.40.
Международное право: Учебник / Под ред. Ю.М. Колосова, Э.С. Кривчиковой. – М.: Юристъ, 2001. - 928 с.
Тимченко Л.Д. Международное право. – Х.: Консум, 1999. – 528 с.