КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Політична система в сучасній Україні
План
Вступ...............................................................................................................3
Розділ 1. Політична система суспільства...........................................5
Функції й типологія політичних систем..............................10
Розділ 2. Партії. Їх місце і роль у політичній системі....................13
Розділ 3. Держава і інші громацькі організації та обєднання в
політичній системі...............................................................23
Розділ 4. Політична система України та її особливості.................28
4.1 Проблеми становлення політичної системи України.............34
4.2 Стратегія розвитку політичної системи України.................37
Висновок......................................................................................................39
Список використаної літератури............................................................40
Вступ
Починаючи з 50-х років XX ст. в політичній науці широко розповсюджується поняття політична система. Сама поява терміна відображає серйозні зміни, що сталися в політичній сфері, політичних відносинах, політичних явищах. Різноманітні політичні явища, що відбуваються в суспільстві, взаємаповязані та становлять самодостатню цінність. Означена властивість політичних явищ вкладається в поняття „політична система”. Завдання політичної системи суспільства полягає в забезпеченні неперервності, взаємопов'язаності й координації діяльності різних політичних суб'єктів для здійснення поставлених цілей. Вона гармонізує суспільні відносини, визначає механізми вирішенню соціальних конфліктів і запобігання кризовим явищам. Вивчення політичної системи суспільства надзвичайно важливе для розуміння політичного життя будь-якого суспільства, а надто для передбачення напрямів і перспектив розвитку вітчизняної постоталітарної реальності.
Актуальність політичної системи полягає в тому, що останнім часом в Україні все гостріше ставиться питання про реформу по-літичної системи. Дійсно, проведення та-кої реформи стає конче необхідним, оскільки у своєму нинішньому вигляді іс-нуюча політична система все більше де-монструє свою неефективність і по суті стала гальмом на шляху демократичної трансформації суспільства. Справа в то-му, що де стабілізаційні процеси, які вияв-ляються через конфлікти між гілками влади, політичними блоками, центром і регіонами, а також через різку майнову диференціацію, свідчать про низьку ста-білізаційну спроможність політичної сис-теми України.
Дається взнаки недосконалість право-вої системи, про що свідчить відсутність у державі єдиного правового простору, загального правопорядку і єдиної закон-ності, девальвація ролі законів, нехтуван-ня загальних правових принципів і норм, правові колізії і протиріччя між різнома-нітними нормативними актами, роздробленість, мозаїчність і хаотичність право-вої регуляції, корпоративний характер різних правомочностей і правових стату-сів. Замість декларованих у Конституції загальних прав людини і громадянина і на противагу принципу загальної право-вої рівності в реальному житті домінує дух корпоративізму, діє безліч норматив-не встановлених владою прав-привілеїв, спеціальних правових режимів, різного роду правових винятків і пільг на користь окремих груп, професій, соціальних верств, територій тощо. Все це є наслід-ком того, що „законодавча влада не спро-моглася створити цілісну і якісну правову базу економічних та соціальних перетво-рень, а виконавча — не забезпечила до-статньо ефективної реалізації навіть при-йнятих законів. Не було створено належ-них умов для постійного і конструктив-ного діалогу влади і держави з суспільством, у якому „законсервувався” ідейний та політичний розкол”.
Мета роботи полягає у вивченні політичної системи України її принципів, функцій. Розглянувши елементи політичної системи можна зробити висновок про ефективність політичної системи та про проблеми, які є в кожному суспільстві. Основним завданням є теоретичне відображення шляхів вирішення проблем, які є в сучасній політичній системі України та стратегію її розвитку.
Структура роботи. В даній курсовій роботі я розглядаю такі питання, які відображаються у плані моєї курсової роботи, а саме:
загальне уявлення про політичну систему;
особливості сучасної політичної системи;
проблема встановлення політичної системи України;
стратегія розвитку політичної системи.
Розділ 1. Політична система суспільства
Поняття і структура політичної системи
Людське суспільство — складне й багатопланове явище, до якого входять різні системи (соціальна, духовна, економічна, по-літична). Системи втілюють організаційну сторону соціуму як суспільного організму, мають відносну автономність. Донедавна із розвитком суспільства зростали вимоги до його впорядкованості, збільшувались його багато вимірність, різноманітність. Усе більше ускладнення змушувало соціум до активних пошуків певних простіших моделей, чи то біологічних, фізичних, чи запозичених із технічних наук. Саме від них і було взято грецьке слово система, що означало ціле, яке складається з частин, поєднання множини елементів, котрі взаємодіють одне з одним, що все разом і творить певну цілість, єдність. [1] У науковій літературі побутують різні погляди, як на тлумачення поняття „політична система” суспільства, так і на сутність цього феномена. Прихильники соціоло-гічної теорії обміну вважають політичну систему інститу-том, який підтримує стабільність загальних правил щодо відносин обміну. Згідно з конфлікто-логічними концепці-ями, політична система є інструментом легалізації та продуктивного розв'язання соціальних конфліктів.
Система — одне з основних понять політології, яке дає змогу скласти уявлення про суспільство у вигляді йо-го абстрактної, спрощеної моделі чи окремих елементів. Поняття це запозичили з електроніки й кібернетики аме-риканські вчені Г. Алмонд, Д. Істон, В. Мітчел, вважаю-чи його універсальною категорією наукового аналізу, яка охоплює всі типи дій та орієнтацій, усю сукупність взає-мопов'язаних елементів, дотичних до вироблення полі-тичних рішень. Отже, політологія розглядає систему як єдність структури (соціально-політичних інститутів) і процесів (поведінки спільнот та індивідів) за умови, що кожен відіграє свою роль у забезпеченні стабільності всі-єї системи.
Кожне суспільство є сукупністю підсистем (сфер): виробничої, соціальної, духовної, політичної, до якої на-лежать інститути держави і влади. Усі ці підсистеми на-ділені властивими лише їм структурою, функціями, цін-ностями, нормами, цілями тощо: виробнича забезпечує матеріальну основу життя суспільства; соціальна і духов-на сприяють нормальному функціонуванню різних соці-альних інститутів; політична покликана створювати сприятливі умови для ефективної діяльності всіх ланок суспільної системи, для повної реалізації інтересів усіх членів суспільства. Кожна з підсистем може зберігати життєздатність лише за умови, що всі інші функціонува-тимуть бездоганно чи хоча б задовільно.
Політична система суспільства — інтегрована сукупність відно-син влади, суб'єктів політики, державних та недержавних соціаль-них інститутів, покликаних виконувати політичні