В Україні, згідно з Законом „Про об'єднання громадян”, громад-ські організації беруть участь в реалізації політики держави. Вони безпосередні учасники всіх політичних кампаній, у тому числі таких, як всенародне обговорення проектів законів та інших питань, вибо-ри депутатів, захищають свої соціальні, економічні, творчі, вікові, національно-культурні, спортивні та інші спільні інтереси, громадські організації делегують своїх представників до складу цілого шерегу дер-жавних органів. Багато питань життя суспільства, його політичної сис-теми вирішуються органами держави з урахуванням їх пропозицій або разом із громадськими організаціями. Останні контролюють діяльність державних органів через свої функції у Верховній Раді України.

Потрібно відзначити, що громадські організації діють в рамках правового режиму, встановленого державою, яка, як головна і орга-нізуюча сила, повинна забезпечити нормальну діяльність усіх недер-жавних організацій у рамках поставлених перед ними завдань, сприя-ти їх розвитку й удосконаленню. Перш за все це відображається в наданні конституційних прав громадянам, використанні ними ши-роких політичних свобод: слова, зборів, мітингів і демонстрацій. Права та законні інтереси громадських організацій знаходяться під охороною державних органів (суду, прокуратури та ін.). Вони сприя-ють реалізації деяких їх рішень.

Взаємовідносини держави з професійними та творчими спілками, молодіжними організаціями будуються при відсутності державного керівництва, тоді як діяльністю таких громадських організацій, як споживча кооперація, держава здійс-нює керівництво. Але це не означає „включення” громадських орга-нізацій у систему державного апарату. Громадські організації — це не філіали держави, а самостійні ланки політичної системи, які мають свої специфічні функції, своє соціальне призначення й активно пра-цюють на благо людини. Усі завдання вирішуються шляхом спільного втілення заходів як по державній лінії, так і по лінії різних громадсь-ких організацій; діють вони не ізольовано, а в тісному контакті та при постійній взаємній підтримці.

Спільними для всіх громадських організацій ознаками є принци-пи добровільного членства, рівноправності, самоврядування, законнос-ті та гласності. Вони вільно обирають напрям своєї діяльності.

Громадські організації — об'єднання громадян, які утворюються у відповідності з їхніми інтересами і на основі добровільного членства.

Об'єднання громадян - добровільне громадське формування, утворене на основі єдності інтересів громадян з метою спільної реалізації прав і свобод.

Порядок створення і діяльність об'єднань громадян визначається Законом України „Про об'єднання громадян”.

Види об'єднань громадян:

1. За порядком утворення і формами діяльності —

політичні партії;

громадські організації:

органи громадської самодіяльності;

громадські рухи, фонди тощо.

2. За умовами членства —

із формально фіксованим (документованим) членством;

об'єднання з формальним нефіксованим (вільним) членством.

3. За кількістю членів — масові, елітарні,

4. За внутрішньою структурою — централізовані, нецентралізовані.

5. За територією діяльності — місцеві, загальнодержавні, між-державні, міжнародні.

6. За соціально-правовим статусом — легальні (юридичне дозволе-ні), нелегальні.

7. За соціальним призначенням — прогресивні, консервативні, реакційні.

Критерії поділу громадських організацій були розроблені в Уні-верситеті Джона Гопкінса як частина дослідження діяльності неуря-дових організацій країн світу. Ця система дістала назву Міжнарод-ної класифікації недержавного (та неприбуткового) сектора. Вона поділяє неурядові громадські організації на десять головних катего-рій, а саме:

1. культура та відпочинок;

2. освіта і наукові дослідження;

3. охорона здоров'я;

4. соціальні служби;

5. охорона довкілля;

6. розвиток і житлово-комунальне господарство,

7. адвокатура і політика;

8. філантропічні посередники,

9. міжнародна діяльність;

10. бізнес, професії, спілки.

Об'єднання громадян і громадські організації діють з волі грома-дян. Вони повинні дотримуватись Конституції, не зазіхати на суве-ренітет і територіальну цілісність держави, підрив її безпеки, не створювати воєнізованих формувань.

Усі об'єднання громадян рівні перед законом. Заборона їх діяль-ності здійснюється лише в судовому порядку.

Орган громадської самодіяльності — це добровільне об'єднан-ня людей, яке створюється при державній або громадській орга-нізації для допомоги у виконанні її завдань (напр., батьківський комітет у школі, товариський суд на підприємстві).

Громадський рух — це добровільне об'єднания людей з метою досягнення значних соціальних цілей, яке діє шляхом організації ма-сових заходів, що здійснюються його ініціативною групою (напр., рух прихильників миру).

Трудовий колектив — це об'єднання працівників підприємства або установи, яке виконує передбачені законом, статутом чи договором певні функції в економічній, соціальній, політичній сфері суспільного життя.

Завершуючи розгляд цього питання, зазначимо, що в цивілізованих країнах створені та діють багато громадських організацій. Серед них важливе місце належить профспілкам, кооперативним організаціям, спіл-кам творчих працівників і добровільним товариствам, їх діяльність ба-зується на підставі міжнародних актів. Зокрема, у відповідності з Між-народним пактом про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. кожна людина має право на свободу асоціації з іншими, вклю-чаючи право утворювати профспілки та вступати в них для захисту своїх інтересів (ст. 22). Цим пактом проголошено, що „користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які передбачені за-коном і які необхідні в демократичному суспільстві в інтересах держав-ної чи громадської безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я і моралі населення чи захисту прав і свобод інших осіб”. [5]

Розділ 4. Політична система України та її особливості

Політичну систему України як і будь-якого іншого суспі-льства становить сукупність організацій і установ, які виража-ють інтереси наявних у суспільстві класів і націй; система дер-жавних і недержавних організацій, які здійснюють регулюван-ня соціально-політичних відносин у країні, взаємопов'язана сукупність партій, держави і громадських організацій, ком-плекс політизованих організацій, які здійснюють управління справами суспільства, механізм здійснення народовладдя і управління справами суспільства і держави, складний комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих засобів організації і функціо-нування політичної влади, здійснення політичного керівництва, система всіх політичних явищ.

Незалежна Україна обрала демократичний тип по-літичної системи суспільства, що й визначено у Конс-титуції (Основному Законі) України. На сучасному етапі розвитку України відбувається активний процес форму-вання нової політичної системи в нашій країні. Складо-вими елементами цього