Таким чином, саме ідея народного представництва як засіб обмеження правління верховної влади надзвичайно важлива, адже саме народу належить перинна, установча влада, саме він може вирішувати питання про зміну форм правління.

3. Форма державного устрою

роблема державного устрою є важливою для будь-якої держави. На жаль дуже мало уваги у науковій літературі приділяється цій проблемі. Хоча в кожному підручнику, з основ правознавства чи теорії держави і права тлумачиться види державного устрою. Різні гіпотези висували вчені науковці, характеризуючи поняття територіального і державного устрою.

Наприклад, російський радянський вчений В. Ржевський, який був впевнений в тому, що поняття територіального устрою треба використовувати замість поняття державного устрою в його не широкому значенні (9, с. 19) Ржевський В. Общественно политический строй СССР, как воплощение суверенного советского народа. – Ростов-на-Дону.-1974.-с.19.. Деякі дослідники взагалі ототожнювали поняття державного і територіального устрою (10, с.197) Государственное право зарубежних стран.-М., 1961.-с.196..

Форма державного устрою характеризує державу з точки зору її територіального поділу та відповідної організації державних органів. Державний устрій може виявитись у простій і складній формі. Простою формою державного устрою є унітарна (єдина) держава.

Унітарна держава (від лат. “unus- один) – це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету (державності) (11, с.46) Теорія держави і права: навч. посібник. // А.Д. Гусарєв, А.Ю. Олійник, О.А. Слюсаренко – К: Юрінком інтер –2001 – с. 46..

До унітарних держав належать країни Балтії, Польща, Білорусія та багато інших. найважливіші юридичні ознаки унітарної держави:

1.

2.

3.

4.

5.

едерація – це складна союзна держава, що містить державні утворення (суб’єкти федерації, які мають юридично визначену політичну самостійність. У науковій літературі розглядають два різновиди федерації:

а) союзну федерацію (федерація, яка заснована на договорі), суб’єктами якої є суверенні держави, що зберігає за собою значний обсяг повноважень самостійно вирішувати питання місцевого значення. До юридичних ознак федерації належать:

1.

2.

3.

4.

к відомо, союзною (договірною) федерацією був Союз Радянських Соціалістичних Республік. В сучасних умовах союзні федерації, фактично не існують. Хоча слід зазначити, що ряд країн, наприклад, США, ФРН, у своєму розвитку пройшли через етап договірної федерації.

У сучасному світі ми спостерігаємо Російську Федерацію, заснованою на автономії.

Специфічною формою державного устрою є конфедерація – союз держав, об’єднаних для досягнення певних цілей одним або кількома органами (наприклад військовим) при збереженні в інших питаннях повної самостійності.

Ознаки конфедерації:

1.

2.

3.

4.

онфедерація – це досить нестійка, перехідна форма від співіснування повністю незалежних держав до їх федерації або до утворення нової унітарної держави. Через етап конфедеративних відносин у своєму розвитку пройшли США, Нідерланди, Швейцарія, яка і нині офіційно називається конфедерацією. З 1981 по 1989 рік існувала конфедерація Сенегамбія, що об’єднувала Сенегал і Гамбію.

Щодо України то, як свідчить історичний розвиток України, вона упродовж 70 років входила до складу федеративної держави, якою був Союз Радянських Соціалістичних Республік (з 1922 – до 1991рр.). Але й за тих часів Україна залишалась за своїм політично – територіальним устроєм унітарною державою. На сьогоднішній день Україна є унітарною державою за статтею 2 пунктом 2 Конституції України.

Принцип Унітарності нашої держави означає її єдність, соборність в політичному, економічному, соціальному, культурному (духовному0 та інших відношеннях. Вузловим моментом єдності держави є її територіальна єдність. У Конституції України щодо цього зазначається, що територія України у межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою (ст. 2 Конституції України). Існуючий поділ України є адміністративно – територіальним поділом і не має політичного характеру. Окремі адміністративно – територіальні одиниці мають адміністративну автономію і певні атрибути держави (Автономна Республіка Крим) або спеціальний статус міст республіканського значення (міста Київ і Севастополь), але це не впливає і не може впливати на визначення форм державного устрою України як унітарної держави (15, с. 162) Конституційне право України // За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка. Укр. центр. правн. студій. 1999.- с.162..

Отже, можна узагальнити, що:

-

-

-