Контрольно-залікова робота

на тему:

“Виникнення та історичний розвиток держави і права”

План

Вступ.

Суспільна влада і соціальні норми за первіснообщинного ладу.

Держава і право різних суспільно-економічних формацій.

Перспективи історичного розвитку держави і права.

Висновок.

Вступ.

Держава в сучасному розумінні, тобто як політична орга-нізація домінуючої частини чи навіть всього населення, існу-вала не завжди. На певних стадіях розвитку людства, зокре-ма при первіснообщинному ладі, держави і права не було. Дов-гий час люди існували в умовах так званого первісного ста-да, об'єднуючись у невеликі бродячі групи, Все, що здобува-лося, було спільним. Удосконалення знарядь і засобів ви-робництва, приборкання вогню сприяли розвитку вищої орга-нізації людського суспільства.

2. Суспільна влада і соціальні норми за первіснообщинного ладу.

З бігом часу щораз більше родів переходять до осілого життя, займаючись землеробством, рибальством, скотарством. Жіноча праця поступово витісняється чоловічою. Появля-ється батьківський рід — патріархат. В цей час відбувається перехід від кам'яних знарядь і зброї до металевих. Батьківсько-му роду й надалі притаманні такі риси, як кровна спорідне-ність, через це — заборона шлюбів всередині роду, спільна власність, свої релігійні обряди, спільне місце поховання, родове ім'я. Дуже важливим був обов'язок взаємодопомоги і тісно пов'язаний з ним звичай кровної помсти. Роди починають об'єднуватись в більші організації — племена.

Для первіснообщинного ладу характерною є як певна орга-нізація суспільної влади, так і певні норми поведінки людей. Суттєвою рисою цієї влади є своєрідне самоуправління, тобто відсутність особливого, професійного апарату управління, спе-ціальної групи людей, яка тільки цим і займається. Кожен рід, плем'я мали свої збори, в яких брали участь усі дорослі члени (чоловіки й жінки) на рівноправних засадах. На цих зборах обиралися вождь, старійшини і воєначальники, вирішувались питання війни чи миру, кровної помсти, прийняття нових членів роду тощо.

При первіснообщинному ладі існували і певні норми пове-дінки людей, так звані соціальні норми. Такими нормами були звичаї, традиції, які водночас були і правилами спів-життя, і приписами релігійного характеру. Вони встановлю-валися самим колективом, передавалися з покоління у поко-ління (наприклад, поважати старших, виконувати розпоря-дження вождів і старійшин, звичай кровної помсти).

3. Держава і право різних суспільно-економічних формацій.

Однією з основних причин виникнення держави став поділ первіснообщинного, соціальне однорідного суспільства на соціальне неоднорідні групи чи класи з різноманітними, нерідко протилежними інтересами. Як бачимо, на перший план тут виступають соціально-економічні фактори.

Проте в утворенні кожної держави відіграє роль цілий комп-лекс причин — економічних і політичних, внутрішніх і зов-нішніх, бо кожен процес виникнення держав у тих чи інших народів має свої особливості.

Найдавнішими державами в історії людства були рабо-власницькі. Вони виникли в IV—III тис. до н. е. на Близькому і Середньому Сході (Єгипет, Вавілон, Мідія та ін.), потім в ін-ших регіонах земної кулі, а у VIII—VI ст. до н. е.— в Європі (Греція, Рим). Спільними характерними їх рисами були:

створення держави і права в інтересах вільних людей, своїх громадян, насамперед рабовласників, оскільки тогочасне су-спільство поділяється на дві основні антагоністичні категорії (класи) — вільних і рабів;

Феодальна держава і право виникають у Європі в V—VI і наступних століттях. Рабовласницька система і засновані на ній держави терплять кризу, розпадаються, оскільки рабство стало гальмом соціального прогресу. Як сам феодальний спосіб виробництва, так і держава та право були прогресивніші по-рівняно з рабовласницькими.

Характерними рисами держави і права є знову ж таки за-кріплення соціальної нерівності, наділення феодалів (світ-ських і духовних) залежно від їх рангів всіма правами; закріп-лення відносин сюзеренітету-васалітету; визнання селян, мі-щан людьми, але закріплення у праві їх особистої та економічної залежності від феодалів, обов'язку працювати на них, на державу і церкву; монополії феодалів на основні за-соби виробництва, на політичну владу.

Буржуазна держава і право виникають внаслідок революцій XVII—XVIII ст. Як сам капіталістичний спосіб виробництва, так і відповідні йому держава та право є значним поступом у розвитку людства. Саме буржуазні ідеологи, просвітителі розробили прогресивні теорії «суспільного договору, «при-родного права», «розподілу влади» та інші, які потім втілю-валися у державно-правовому будівництві. Буржуазія вперше проголосила і втілила в життя лозунги формальної рівності усіх перед законом, комплекс невід'ємних прав людей, серед яких право на життя, волю, щастя, власність та ін. Проголоше-но суверенітет народу, його право на опір насильству.

Цього не можна було сказати про соціалістичні країни, де на словах, в теорії все було якнайкращим, а насправді пану-вала антидемократична тоталітарна комуністична система, яка нещадно душила людську індивідуальність, нищила вільне слово і думку, жорстоко розправлялась з будь-якими проява-ми незгоди, протесту, опору, фальшувала дійсність, винищу-вала підкорені нації, довела до руїни економіку. Певні пози-тивні моменти у цієї системи були. Це деякі високорозвинені галузі промисловості, організація (але не суть) народної освіти, охорони здоров'я тощо.

4. Перспективи історичного розвитку держави і права.

Ще за існування соціалістичної системи на Заході з'яви-лась так звана теорія конвергенції (лат. convergo — набли-жаюсь, сходжусь). її прихильники (Дж. Голбрейт, Я. Тінберген, Р. Арон та ін.) говорили про необхідність зближення, а в майбутньому — злиття двох домінуючих у світі систем — капіталістичної та соціалістичної, створення якоїсь серед-ньої, з використанням кращих, позитивних рис обох систем. На сьогодні ця теорія втратила свою актуальність.

Якими ж насправді можуть бути перспективи історичного розвитку держави і права? Держава як