НОРМИ ПРАВД У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ
Поняття, ознаки і види соціальних норм. Їх співвідношення з технічними нормами
Всі види норм (норма — це певне правило) можна умовно поділити на дві групи:
- соціальні;.
- технічні.
Технічні норми регулюють діяльність людини, пов'язану з використанням природних ресурсів (норми витрати палива, електроенергії, води та ін.) і знарядь праці. Соціальні норми регулюють відносини людей один з одним.
Соціальні норми — правила поведінки загального характеру, що складаються у відносинах між людьми в суспільстві в зв'язку з проявом їх волі (інтересу) і забезпечуються різними засобами соціального впливу.
Сутністю соціальних норм є не просто привила, тому що пра-вила існують і в несоціальних утвореннях, таких, скажімо, як математика, граматика, техніка та ін. (технічні норми), а прави-ла чітко вираженого соціального характеру.
Ознаки соціальних норм:
1. Правила (масштаби, зразки, моделі) поведінки регулятив-ного характеру — соціально-вольові норми, що історично скла-лися або цілеспрямовано встановлені. Вони спрямовують пове-дінку людей відповідно до закладеної в нормі ідеальної моделі суспільних відносин, вносять однаковість у регулювання суспі-льних відносин і формують безупинно діючий механізм типових масштабів поведінки;
2. Правила поведінки загального характеру, тобто такі, що не мають конкретного адресата. Вони розраховані на те, щоб спря-мовувати поведінку людей у рамках відносин даного виду; всту-пають у дію щораз, коли виникають відповідні суспільні відно-сини;
3. Правила поведінки наказового характеру — загальнообо-в'язкові. Вони встановлюють заборони, дають еталони поведін-ки;
4. Правила поведінки, які забезпечуються певними засобами впливу на поведінку людей (звичкою, внутрішнім переконан-ням, суспільним впливом, державним примусом).
Слід зазначити, що соціальні норми виникають у процесі іс-торичного розвитку і, концентруючи досягнення людства в ор-ганізації суспільного життя, передаються з покоління в поколін-ня, тобто є спадкоємними.
Класифікувати соціальні норми можна за різними критеріями.
Види соціальних норм за сферами дії:—
економічні: регулюють суспільні відносини в сфері еконо-міки, тобто пов'язані з взаємодією форм власності, з виробниц-твом, розподілом і споживанням матеріальних благ;—
політичні: регулюють відносини між класами, націями, народностями; пов'язані з їх участю в боротьбі за державну владу та у її здійсненні, із взаємовідносинами держави з іншими елементами політичної системи;*
релігійні: регулюють відносини в сфері релігії та між різни-ми релігіями, специфічні культові дії, засновані на вірі в існу-вання Бога;*
екологічні: регулюють відносини в сфері охорони навколиш-нього середовища та ін.
Види соціальних норм за регулятивними особливостями:*
норми моралі;*
норми-звичаї;*
норми права;*
корпоративні норми (корпорація — лат. corporatio — спів-товариство, об'єднання), тобто правила поведінки, які ре-гулюють відносини усередині різних недержавних органі-зацій (громадських — некомерційних і комерційних) між їх членами.
Соціальні норми утворюють єдину систему. Норми права співвідносяться із соціальними як частина з цілим, оскільки вони — важлива, але не одна лише форма регулювання суспіль-них відносин.
Норми моралі, норми-звичаї, корпоративні й інші норми взаємодіють із принципами і нормами права, знаходять у них одну з необхідних форм свого існування (наприклад, релігійні норми святкування Різдва, Великодня стали правовими).
Технічні норми посідають своєрідне місце в системі соціального регулювання, обумовлене тим, що вони регулюють відносини між людьми і природою, технікою (людина і комп'ютер, людина і зна-ряддя праці, людина і виробництво), тоді як соціальні норми — відносини між людьми та їх об'єднаннями.
Технічні норми — правила, що вказують на найбільш еконо-мічні та екологічно нешкідливі методи, прийоми і засоби впли-ву людей на матеріальний світ, їх роботу з технічними і природ-ними об'єктами. Інакше: це правила доцільного поводження з предметами природи, знаряддями праці та різними технічними засобами, наприклад, правила виконання будівельних робіт, інст-рукції з експлуатації машин і механізмів.
Технічні норми ґрунтуються на пізнанні законів природи, особливостей технічних об'єктів (знарядь виробництва та ін.) і являють собою специфічну мову спілкування людини з матері-альними об'єктами. Недотримання технічних норм призводить до відповідної реакції з боку сил природи на конкретні дії люди-ни (каліцтва, травми, хвороби). Так, невиконання вимоги меди-чного закладу користуватися одноразовими шприцами може призвести до інфікування хворого СНІДом, а порушення пра-вил роботи на електронно-обчислювальній машині не дасть по-трібного результату.
Якщо розглядати технічні норми безвідносно до того, регу-люють вони поведінку людей чи ні, то їх можна визначити як суто технічні і протиставити соціальним нормам, тобто суто тех-нічні норми як абстракція, відволікання від суспільних відно-син, мають таке саме значення, як правила математики та інших несоціальних утворень, наприклад, правила поводження з ком-п'ютерами, телевізорами, стереосистемами, холодильниками і т.д.
Як тільки технічні норми стикаються з поведінкою людей і люди починають узгоджувати свої вчинки з технічними вимога-ми, тобто як тільки технічні правила перетворюються на загаль-ні правила поведінки (норми), вони набувають соціального значен-ня. Наприклад, правила гігієни — технічні норми, що мають соціальне значення. Або інший приклад: технічними нормами є різні правила, що встановлюють вимоги до якості продукції, товарів і гарантії 'їх якості. Ці технічні правила розраховані на ставлення суб'єктів (колективів) до них у процесі створення продукції (товарів) і сфері обміну. Тому вони мають соціальний характер.
Спільне у технічних і соціальних норм — їх зв'язок із діяль-ністю людини.
Відмінності технічних і соціальних норм — в об'єктах і мето-дах регулювання.
Ознаки соціально-технічних норм:*
обумовленість законами природи і техніки;*
невиразність соціального характеру (не є суто соціальними);*
невиразність засобів суспільного забезпечення (правових, моральних та інших санкцій);*
виключність використання.
Ряд технічних норм, що діють у матеріально-виробничій і управлінській сфері і набули соціального значення, набувають правової сили, тобто перетворюються на техніко-юридичні з ознаками обов'язковості і охорони державними засобами, аж до примусу. При цьому вони не втрачають свого організаційно-технічного характеру. Наприклад, правила протипожежної без-пеки, експлуатації атомних станцій,
