діяльності, що захищаються законом (наприклад, Закон України «Про автор-ське право і суміжні права»). З їх приводу виникають правовід-носини у суб'єктів права — громадян, які відвідують музеї, ви-ставки, бібліотеки, поетичні вечори, а також купують книги, комп'ютерні програми тощо. Тут у суб'єкта інтерес до об'єкта духовний, інтелектуальний;
4) особисті немайнові блага — життя, здоров'я, честь, гідність, право на освіту та інші права і свободи. Наприклад, між учнем і керівництвом школи виникають правовідносини. Їх об'єктом є не атестат, а освіта. Між громадянином, що придбав путівку в санаторій, і адміністрацією санаторію виникають правовідноси-ни, їх об'єкт — здоров'я громадянина; у будинку відпочинку об'єктом правовідносин є відпочинок власника путівки тощо.
Об'єкт правовідносин — це те, заради чого вони виникають. Якщо об'єкт права — суспільні відносини, що можуть бути пред-метом регулювання і вимагають такого регулювання, то об'єкт правовідносин — вужче, конкретніше — частинка суспільних відносин, елемент (одиниця загального), з приводу якого взає-модіють суб'єкти, те, на що спрямовані суб'єктивні юридичні права і обов'язки осіб. Людина не може бути об'єктом правовід-носин.
Види правовідносин
Види правовідносин за функціями права:
регулятивні | охоронні—
виникають із фактів право-мірної поведінки суб 'єкта, тоб-то такої поведінки, яка відпо-відає нормам права (більшість цивільних, трудових, сімейних та інших правовідносин). Як правило, вони можливі за наявності норм права та юри-дичного факту, а також можуть виникати на основі договору між сторонами— | виникають із фактів непра-вомірної поведінки суб'єкта, тоб-то такої поведінки, яка вима-гає певної реакції держави (кримінальні, адміністративні правовідносини). Вони пов'язані з виникненням і здійсненням юридичної від-повідальності, передбаченої в санкції охоронної норми
Види правовідносин за характером обов'язку:
активного типу | пасивного типу
обов'язок здійснити певні дії на користь іншої сторони | обов'язок утриматися від небажаних для іншої сторони дій
Складні правовідносини можуть бути змішаними: тут поєд-нуються правовідносини пасивного і активного типу, відносні і абсолютні.
Види правовідносин за ступенем визначеності суб'єктів:
абсолютні | відносні
визначена лише одна сторона — но-сій суб'єктивного права, а всі інші зо-бов'язані утримуватися від порушен-ня її законних прав та інтересів (від-носини власності: точно визначений власник, а всі інші зобов'язані не за-важати йому здійснювати свої права; відносини, пов'язані з реалізацією політичних свобод /свобода слова, збо-рів, друку/: недопущення державою перешкод їх законному здійсненню; відносини авторства та ін.) | точно визначені права і обов'язки всіх учас-ників, як таких, що на-ділені правом (право-мочних), так і право-зобов'язаних (покупець і продавець, юрист і клі-єнт, викладач і студент; будь-яке цивільно-пра-вове зобов'язання, що виникає із договорів, із заподіяння шкоди)
Види правовідносин за галузями права:—
конституційно-правові (відносини громадянства);—
адміністративно-правові (відносини, пов'язані зі стягнен-ням і сплатою податків);—
цивільно-правові (відносини купівлі-продажу речі або цін-них паперів);—
трудові (відносини за трудовим договором) та ін.
Види правовідносин за субординацією в правовому регулюванні:
матеріально-правові | процесуально-правові
- виникають на основі норм матеріального права: адмініс-тративно-пра-вові, цивільно-правові, кримі-нально-правові та ін.— | виникають на основі норм процесуального права і похідні від норм матеріального права: адміністративно-процесуальні, цивільні процесуальні, кримінально-процесуальні та ін.
Процесуально-регулятивні (процес укладан-ня договору) | Процесуально-охоронні (криміналь-не провадження) — типові право-відносини, пов'язані з реалізаці-єю юридичної відповідальності
Види правовідносин за суб'єктами:
між суб'єктами федерації (у федеративній державі);*
між громадянами держави;*
між громадянином і державою;*
між юридичною особою — суб'єктом приватного права і державним органом;*
між державними органами;*
між органом держави і службовими особами, у рамках яких вони зобов'язані виконувати розпорядження керівника даного органу, та ін. Види правовідносин за кількістю суб'єктів:*
прості — не поділені на складові частини (як правило, між двома суб'єктами);*
складні — містять у собі систему самостійних правовідно-син (як правило, між трьома і більше суб'єктами). Види правовідносин за розподілом прав і обов'язків між суб'єк-тами:*
односторонні — кожна із сторін має або права, або обов'яз-ки (договір дарування, договір позики);*
двосторонні — кожна із сторін має як права, так і обов'яз-ки (договір купівлі-продажу). Види правовідносин за волевиявленням сторін:*
договірні — виявляється воля як правомочної, так і зобо-в'язаної сторін. Мають місце головним чином у сфері при-ватного права (горизонтальні правовідносини);*
управлінські — досить виявлення волі лише правомочної сторони. Мають місце головним чином у сфері публічного права (вертикальні правовідносини). Останнім часом стали відрізняти комплексні правовідноси-ни—у підприємницькому праві, в яких поєднуються засади пуб-лічного і приватного права (горизонтально-вертикальні право-відносини).
Види правовідносин за строком дії:*
короткочасні;*
довгочасні.
Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
Юридичний факт — це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. За наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі.
Юридичний факт — передумова правовідносин. Наприклад, наявність норм права, які регулюють порядок спадкування, не означає, що індивід вступив у спадкоємні правовідносини і оде-ржав спадщину. Необхідне настання певних обставин, що фік-суються в гіпотезах норм права.
Функції юридичних фактів:*
функція залучення суб'єкта права до правовідносин;*
функція породження правосуб'єктності, її набуття або ви-никнення (наприклад, з народженням дитини виникає гро-мадянство; для створення підприємства необхідна реєст-рація).
Отже, юридичні факти не тільки служать підставою для ви-никнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, а й цілеспрямований рух останніх є головним наслідком юридич-них фактів.
Юридичні факти класифікуються за різними підставами.
Види юридичних фактів за юридичними наслідками:
правоутворюючі | правозмінюючі | правоприпиняючі—
юридичні факти, з якими норми пра-ва пов'язує виник-нення правовід-носин (наприклад, наказ ректора про зачислення абітурі-єнта К. до вузу)–– | юридичні факти, з якими норми пра-ва пов'язує зміна правовідносин (на-приклад, наказ рек-тора про переведен-ня студента К. з оч-ної на заочну форму навчання)–– | юридичні факти, з якими норми пра-ва пов'язує припи-нення правовід-носин (наприклад, наказ ректора про видачу студенту К. диплома про закін-чення вузу)
Слід зважити на те, що один і