Види юридичних фактів за вольовою ознакою:

дії | події

- вольова поведінка суб'єктів права, з якою пов'язані виник-нення, зміна та припинення правовідносин (наприклад, уго-да, постанова слідчого, рішен-ня суду) | - юридичні факти, що вини-кають, змінюються і припиня-ються поза волею людей (напри клад, природне стихійне яви-ще, смерть)

обставини—

складні юридичні факти, які охоплюють своїм змістом дії та події (наприклад, безвісна відсутність, місце проживання, не-дієздатність). їх використання об'єктивно необхідне в трудово-му, сімейному, кримінальному праві та ін.

Дії

правомірні | неправомірні—

відповідають вимогам норм права (договір)— | не відповідають вимогам норм права (правопорушення)

Правомірні дії

юридичні акти | юридичні вчинки

- дії, пов'язані зі вступом осо-би в конкретні правовідноси-ни з наміром досягти певного юридичного наслідку (напри-клад, звернення громадянина з заявою до державного органу про прописку)— | дії, що не пов'язані зі всту-пом особи в конкретні право-відносини і незалежно від їх наміру спричиняють юридичні наслідки (наприклад, фіктив-ний шлюб породжує у разі на-родження дітей всі юридичні обов'язки, пов'язані з утриман-ням і вихованням дітей)

Неправомірні дії

злочини | проступки—

передбачені законом суспіль-не небезпечні винні діяння (дії або бездіяльність), що спричи-няють за чинним законодавст-вом, кримінальну відповідаль-ність. Злочин відрізняється від проступку більшим ступенем суспільної небезпечності | один із видів правопору-шень, який полягає у винній дії або бездіяльності, що спричи-няють за чинним законодавст-вом, дисциплінарну чи адміні-стративну відповідальність. Проступок відрізняється від злочину меншим ступенем суспільної небезпечності

(див. главу «Правова і правомірна поведінка. Правопорушення і юридична відповідальність»).

Події

абсолютні | відносні

(наприклад, смерть людини породжує наслідки: майно пе-реходить до дружини, дітей, тобто виникають спадкоємні правовідносини, змінюється склад учасників правовідносин, суб'єктом яких був померлий) | (наприклад, смерть застрахова-ної особи в результаті вбивства спричиняє наслідки незалежно від того, з якої причини відбу-лося позбавлення життя — ви-плачується страхова премія сім'ї; у спадкоємців убитого виника-ють правовідносини з органом страхування)

Види юридичних фактів за складом:

прості | складні (фактичні склади)

Нерідко для виникнення передбачених правовою нормою юридичних наслідків потрібен не один юридичний факт, а сукуп-ність фактів. Сукупність юридичних фактів, необхідних для настання правових наслідків, передбачених нормою права (виник-нення, зміна або припинення правовідносин), називається фак-тичним (юридичним) складом.

Приклад. Для зачислення до вищого навчального закладу не-обхідні: загальна середня освіта, підкріплена документом; успі-шна здача вступних іспитів; документ, що свідчить про внесен-ня певною суми за навчання (якщо це комерційний навчальний заклад); наказ ректора про зачислення до вузу.

Фактичні склади

прості | складні

- включають факти, що на-лежать до тієї ж самої галузі законодавства. Наприклад, для укладення шлюбу необ-хідна сукупність фактів: вза-ємна згода осіб, що вступа-ють до шлюбу; досягнення ними шлюбного віку; відсут-ність у кожного з них зареєст-рованого в органах РАГСу шлюбу; відсутність між ними родинних відносин, дієздат-ність осіб, що вступають до шлюбу. Всі ці факти перед-бачені однією галуззю зако-нодавства — шлюбно-сімей-ним | - включають факти, що нале-жать до різних галузей законо-давства. Наприклад, пенсійні правовідносини можуть виник-нути лише за наявності трьох фактів: досягнення встановлено-го законом віку, наявності виро-бничого стажу, рішення органу соціального забезпечення про на-рахування пенсії. Тут досягнен-ня встановленого законом віку та наявність необхідного виробни-чого стажу передбачені нормами трудового законодавства, а рі-шення органу соціального забез-печення — це сфера адміністра-тивного законодавства

Фактичний склад не слід плутати з подіями — складними юридичними фактами.

Презумпції

У правовій дійсності є феномен, який, не будучи юридичним фактом, може породжувати правовідносини. Це — презумпція.

Види презумпцій за фактом правового закріплення:

фактичні (загальножиттєві) | законні

- правдоподібне знання про розвиток природи, суспільства, мислення; можуть використо-вуватися суб'єктами судової, слідчої діяльності без звернен-ня до доказів | - певний логічний засіб, який використовується у судовому процесі внаслідок того, що він передбачений законом або ви-пливає із його змісту

У законі не виражені і юридич-ного значення не мають | У законі виражені і мають юри-дичне значення

Ми ведемо мову про законні презумпції.

Презумпція (лат. praesumptio — припущення) — закріплене в законі припущення про наявність чи відсутність певних фактів, що мають юридичне значення.

Презумпції — важливий і досить гнучкий інструмент регу-лювання правовідносин, завдяки якому зникають сумніви в іс-нуванні певного юридичного факту, оскільки в них:—

відображаються вихідні, принципові засади прав;—

закладений механізм реалізації цих засад. Законні презумпції бувають двох видів:*

неспростовні презумпції — не потребують доведення, тому що не підлягають сумніву;*

спростовні презумпції — можуть бути спростовані в резуль-таті встановлення іншого щодо цих фактів, (див. ще про презумпції у § «Основні стадії застосування норм права»).

Види презумпцій за субординацією в правовому регулюванні та їх риси:

матеріально-правові | Процесуально-правові—

містять правоположення про наявність (відсутність) певно-го юридичного факту при існу-ванні інших фактів, які можуть мати відношення до іншого су-б'єкта даних правовідносин або неозначеного кола осіб | виключають необхідність доказів для винесення рішен-ня або вказують на суб'єкта, на якого покладається тягар дове-дення під час розгляду юриди-чної справи, чим встановлюєть-ся порядок застосування норм процесуального права—

служать передумовою для іс-нування процесуальної презумп-ції— | мають передумовою матеріально-правову презумпцію—

вступають у дію лише за до-веденості умов їх застосування— | завжди випливають із право-вої норми і розподіляють тягар доведення суворо визначено, а не приблизно––

завжди можуть бути спрос-товані через доказ про відсут-ність фактів, за наявності яких вони застосовуються–– |