За юридичною формою:

За функціями у правовому регулюванні (або функціями права):

1) регулятивні — офіційно підтверджують або визначають права та обов'язки сторін, викладені в диспозиції регулятивних норм (наприклад, свідоцтво про реєстрацію шлюбу);

2) охоронні — встановлюють міру юридичної відповідальності відповідно до санкції охоронних норм (наприклад, квитанція про сплату штрафу).

За галузевою належністю:

1) кримінально-правові;

2) адміністративно-правові;

3) цивільно-правові та ін. (крім процесуальних).

За юридичними наслідками:

1) правовстановлюючі (про призначення директора, про при-своєння звання);

2) правоконстатуючі (свідоцтво про шлюб; свідоцтво про смерть);

3) правоприпиняючі (протест прокурора з приводу незакон-ного виселення громадянина);

4) правозмінюючі (заміна арешту підслідного на підписку про невиїзд);

5) правоскасовуючі (винесення судом рішення про ліквіда-цію акта, про втрату ним юридичної сили).

За значенням у юридичному процесі:—

основні акти, що містять завершене рішення у справі (ви-рок, рішення суду);—

допоміжні акти, що забезпечують прийняття основних актів (постанова і порушення кримінальної справи).

За характером індивідуальних велінь (розпоряджень):

дозвільні | зобов'язуючі | заборонні

Прогалини в праві і способи їх усунення. Аналогія закону і аналогія права. Субсидіарне застосування норм права

При проходженні другої стадії застосування норм права, а саме: при встановленні юридичної основи справи — виборі та аналізі юридичних норм, виникають ситуації, коли правозастосувач не знаходить норм, які регулюють встановлені факти.

Прогалина у праві — це повна або часткова відсутність у чин-них нормативно-правових актах необхідних юридичних норм.

Прогалина у законі — це повна або часткова відсутність необ-хідних юридичних норм у даному законі. Причини прогалин:

1) невміння законодавця відобразити в нормативних актах усе різноманіття життєвих ситуацій, які вимагають правового регулювання (первісна прогалинність);

2) невміння законодавця передбачити появу нових життєвих ситуацій у результаті постійного розвитку суспільних відносин, здійснити щодо них певні законодавчі дії (подальша прогалин-ність);

3) технічні помилки законодавця, допущені при розробці за-конів і у використанні прийомів юридичної техніки.

Прогалини в праві виникають, як правило, там, де є супере-чливість норм однакової сили, коли одна з них «знищує» іншу.

Прогалини в законодавстві повинні усуватися в процесі правотворчості шляхом внесення змін і доповнень до законів, ви-дання нових, досконаліших юридичних актів.

Невірно вважати прогалинами такі випадки:*

кваліфіковану мовчанку законодавця, коли він умисно за-лишає питання відкритим, утримується від прийняття норми, відносить вирішення справи за межі законодавства;*

свідоме віднесення питань на розсуд правозастосувача, коли законодавець розраховує на конкретизацію його законодавчої волі правозастосовними та іншими правовими актами.

За наявності прогалини в законі законодавець пропонує правозастосувачу різну поведінку.

За наявності прогалини в галузі кримінального законодавства і законодавства про адміністративні правопорушення виходом для юриста-практика є відмова у порушенні провадження в справі, тобто ухвалення виправдувального рішення. Юрист-практик у такому разі повинен керуватися принципом, відомим ще з часів римського права: «Немає злочину і немає вини, немає покаран-ня і немає стягнення, якщо немає закону».

Зловживання аналогією в галузі кримінального законодавст-ва мало місце у фашистській Німеччині, де законом від 28 чер-вня 1935 p. був скасований принцип «немає злочину без закону» і тим самим на законодавчому рівні відкритий шлях для судової сваволі і розправи з політичними супротивниками. IV з'їзд Між-народної асоціації кримінального права (Париж, 1937 p.) засу-див аналогію в кримінальному праві і виступив проти її застосу-вання. У кримінальному законодавстві України інститут анало-гії відсутній. Стаття 58 Конституції України проголошує: «Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визна-валися законом як правопорушення».

За наявності прогалини у галузі цивільного законодавства суди не можуть відмовити у правосудді, посилаючись на відсутність закону. У разі прогалин у цивільно-правових відносинах засто-совується аналогія двох видів:*

аналогія закону;*

аналогія права.

Аналогія закону — це вирішення справи або окремого юри-дичного питання на основі правової норми, розрахованої на подібні випадки. Аналогія виключається, якщо вона прямо за-боронена законом або якщо закон пов'язує настання юридич-них наслідків з наявністю конкретних норм. Наприклад, відсут-ність в Україні спеціального законодавства, яке б регулювало правове забезпечення лізингу (комплекс майново-правових від-носин, утворених у зв'язку з передачею майна в тимчасове ко-ристування), дозволяє заповнити її договором наймання, який є подібним до договору лізингу.

Аналогія права — це вирішення справи або окремого юри-дичного питання на основі принципів права, загальних засад і змісту законодавства.

Аналогія права застосовується тоді, коли:*

немає норми, яка прямо передбачає даний випадок;*

немає норми, яка передбачає подібний випадок. При вирішенні справи за аналогією закону і аналогією права необхідно додержуватися таких умов:

1) аналогія допустима лише у разі повної відсутності або не-повноти правових норм;

2) суспільні відносини, до яких застосовується рішення за аналогією, повинні бути врегульовані хоча б у загальній формі, тобто перебувати у сфері правового регулювання;

3) наявність подібності (аналогії) аналізованих обставин і обставин, передбачених наявною нормою, повинна бути в істот-них, юридичне рівнозначних ознаках; розбіжність — у деталях, у неістотному;

4) пошук норми, яка регулює аналогічний випадок, має йти спочатку в актах тієї самої галузі права, у разі відсутності та-кої — в іншій галузі та у законодавстві в цілому;

5) вироблене в ході використання аналогії правове рішення не повинно суперечити дії розпоряджень закону, його меті;

6) обов'язково має бути вмотивоване пояснення причин за-стосування рішення за аналогією до даного випадку.

При застосуванні аналогії права істотне значення мають прин-ципи права, які закріплюються в конституції. Оскільки норми Конституції України є нормами прямої дії, то правозастосувач, виходячи із власною правосвідомості, може мотивувати рішення в справі, посилаючись на конституційні норми.

Для усунення прогалин у законі використовується також субсидіарне застосування норм права — додаткове застосування од-ного інституту або галузі права