Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Види правопорушень. Правопорушність

Для наукових і практичних цілей створені різні класифіка-ції правопорушень. Види правопорушень розрізняються між собою за ступенем суспільної небезпечності (шкідливості), за об'єктами посягання, за суб'єктами, за поширеністю, за озна-ками об'єктивної і суб'єктивної сторін, а також за процедура-ми їх розгляду.

Види правопорушень за ступенем суспільної небезпечності (шкідливості)

Проступок | Злочини

- відрізняються від злочинів меншим ступенем суспільної небезпечності | - відрізняються від проступків підвищеним ступенем суспіль-ної небезпечності

Проступки-делікти (лат. delictum — проступок) — це право-порушення, що завдають шкоди особі, суспільству, державі і є під-ставою для притягнення правопорушника до передбаченої законом відповідальності. Проступки можуть бути: конституційні, дисциплінарні, адміністративні, матеріальні, цивільно-правові.

Конституційні проступки — це суспільне небезпечні проти-правні діяння, які полягають у винному (умисному чи необереж-ному) заподіянні шкоди порядку організації і діяльності органів влади і управління, конституційним правам і свободам грома-дян, але не мають ознак складу злочину.

Дисциплінарні проступки — це суспільне небезпечні проти-правні діяння, які полягають у невиконанні робітником, служ-бовцем, військовослужбовцем, студентом виробничих, службо-вих, військових або учбових обов'язків, порушенні правил внут-рішнього трудового розпорядку. Підрив трудової дисципліни завдає шкоди нормальній діяльності підприємств, установ, ор-ганізацій і спричиняє дисциплінарну відповідальність.

Адміністративні проступки — це суспільне небезпечні проти-правні діяння, які полягають у винному (умисному чи необе-режному) посяганні на суспільні відносини, що складаються у сфері державного управління і охороняються законом. Адмініст-ративними проступками є вчинки, що заважають здійсненню нормальної виконавчої і розпорядчої діяльності державних і гро-мадських органів і організацій, посягають на суспільний або дер-жавний порядок, власність, права і законні інтереси громадян.

Як правило, вони регулюються нормами адміністративної, фінансової та інших галузей права і не пов'язані з виконанням службових обов'язків (наприклад, порушення правил протипо-жежної безпеки; незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного одержання інформації; останнім часом — по-рушення митних правил: недоставлення в митницю товарів і до-кументів для контролю, пошкодження митного забезпечення, розвантаження, видача і використання імпортних вантажів без дозволу митниці, порушення зобов'язань щодо транзиту).

Новим видом правопорушення є податкові проступки — сус-пільне небезпечні протиправні діяння, які порушують права і законні інтереси суб'єктів податкових правовідносин. За їх вчи-нення встановлена юридична відповідальність.

Матеріальні проступки — це суспільне небезпечні протиправ-ні діяння, які полягають у винному (умисному чи необережно-му) заподіянні шкоди майну підприємства його працівником.

Цивільно-правові проступки — це суспільне небезпечні про-типравні діяння, які полягають у порушенні громадянами і організаціями майнових і особистих немайнових відносин, що скла-даються між суб'єктами права і становлять для них матеріальну і духовну цінність (наприклад, невиконання зобов'язань за ци-вільно-правовим договором, поширення чуток, що принижують честь і гідність людини).

Цивільно-правові проступки регулюються нормами цивіль-ного, сімейного, фінансового, аграрного права. На відміну від злочинів цивільні проступки не мають вичерпного переліку в законодавстві. Цивільно-правова відповідальність носить знач-ною мірою правовідновлючий (компенсаційний) характер.

Залежно від характеру цивільно-правового порушення розрізня-ють'.—

договірні правопорушення — пов'язані з порушенням зобо-в'язань сторін цивільно-правового договору;—

позадоговірні правопорушення — пов'язані з недодержанням або невиконанням вимог цивільно-правових норм.

Від цивільного правопорушення слід відрізняти: невинне за-подіяння шкоди або суб'єктивно-випадкову поведінку, об'єкти-вно-випадкову дію непереборної сили, порушення майнових прав унаслідок правомірних дій — рятування майна.

Від проступку слід відрізняти злочин.

Кримінальний злочин — це передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), яка полягає у посяганні на суспільний лад держави, її політичну і економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше суспільне не-безпечне діяння, передбачене кримінальним законом, яке поля-гає в посяганні на правопорядок (наприклад, вбивство людини).

Якщо суспільне небезпечний проступок не заборонений кри-мінальним законом, він злочином не визнається.

Якщо проступок має всі ознаки, перелічені в кримінальному законодавстві, але не має підвищеного ступеня суспільної не-безпечності, він також не може бути визнаний злочином.

Для особи, яка вчинила злочин і притягнена до відповідаль-ності, законом як наслідок цього передбачена судимість.

Правопорушення за сферами громадського життя:

у сфері соціально-економічних відносин | у суспільно-політичній сфері | у сфері побуту і дозвілля

Правопорушення за колом осіб:

особисті | групові(колективні)

Груповими називаються правопорушення, вчинені об'єднан-ням дій членів групи, які характеризуються певним ступенем спільності інтересів, цілей і єдністю дій.

Звернемо увагу на міжнародні правопорушення. Міжнародні правопорушення — це дії або бездіяльність су-б'єктів міжнародного права, які суперечать нормам і принципам міжнародного права або власним зобов'язанням і заподіюють шкоду іншому суб'єкту, групі суб'єктів міжнародного права або всьому міжнародному співтовариству.

Міжнародні правопорушення

міжнародні делікти (проступки) | міжнародні злочини

(наприклад, порушення торго-вих зобов'язань) | (наприклад, работоргівля, піратство, міжнародний тероризм та ін.)

У кожному із видів правопорушень можливі:

- рецидив — вчинення правопорушення того самого виду після застосування примусового заходу за перше правопору-шення;

- повторність — вчинення нового правопорушення до за-стосування примусового заходу за перше правопорушення.

Крім того, частина осіб, які вчинили правопорушення і за-знали покарання, після цього вчиняють правопорушення іншо-го виду (більш-менш тяжкі). Мають місце і приховані правопору-шення. Їх безкарне вчинення негативне впливає на моральну і правову свідомість як самих правопорушників, так і тих осіб (особливо хитливих), що знали про їх вчинення.

Причини правопорушень:

1) фактори суб'єктивного характеру — низький рівень пра-вової культури, правовий нігілізм, омани в ціннісній орієнтації особи в умовах розвитку ринкових відносин (наприклад, криміналізація економіки, що продовжується, збільшення кількості збройних нападів на банкірів, підприємців і об'єкти охорони);

2) конкретні суперечності в суспільстві, прояви суспільної кризи, хиткість соціального становища, розбіжності рівня роз-витку продуктивних сил і потреб суспільства;

3) недоліки в правотворчості і правозастосуванні: суперечно-сті нормативно-правових актів, прогалини в законодавстві, сла-бка діяльність правоохоронних органів та


Сторінки: 1 2