Суб'єктами кримінального, дисциплінарного, матеріального правопорушення виступають лише фізичні особи, цивільного — фізичні і юридичні особи, адміністративного — переважно фізи-чні особи, а в окремих випадках, встановлених у законодавстві, й юридичні особи (порушення правил пожежної безпеки, неви-конання вимог щодо охорони праці, порушення законодавства про захист прав споживачів та ін.).

Юридична особа не може бути суб'єктом кримінального зло-чину. Ним може бути посадова особа підприємства, організації, установи або особа, яка виконує функції керівника організації, капітана морських, річкових і повітряних суден та ін. Така особа іменується в юридичній літературі спеціальним суб'єктом пра-вопорушення. Вона може виступати суб'єктом матеріального і адміністративного правопорушення.

Правопорушення, суб'єктом якого є юридична особа, являє собою не що інше, як винну дію конкретних фізичних осіб, яка призвела до заподіяння певної шкоди. Хоча суб'єктом відпові-дальності в таких випадках виступає юридична особа, це не ви-ключає можливості відшкодування збитків, заподіяних органі-зації внаслідок притягнення її до юридичної відповідальності, самою винною фізичною особою. Наприклад, у ст. 452 ЦК Укра-їни закріплене положення про те, що особа, яка відшкодувала збитки, завдані з вини іншого, має право зворотної вимоги (ре-гресу) до винної особи в розмірі сплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суб'єктивна сторона правопорушення — сукупність ознак, які характеризують суб'єктивне (психічне) ставлення особи до вчи-неного нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме — вина, мотив, мета правопорушення. Обов'язковою се-ред них є вина — безпосередній вияв психічного ставлення до вчиненої шкідливої дії (або бездіяльності) та її негативних на-слідків

Вина виражається у формі умислу чи необережності:

умисел: | необережність:

прямий — усвідомлення особою протиправності своєї поведін-ки та бажання настання шкід-ливих або небезпечних наслід-ків

непрямий — усвідомлення про-типравності своєї поведінки, але байдужне ставлення до на-стання можливих негативних наслідків | протиправна самовпевненість —

усвідомлення протиправності свого діяння і легковажний роз-рахунок на можливість запобі-гання негативним наслідкам

протиправна недбалість — усві-домлення протиправності сво-єї поведінки та небажання на-стання негативних наслідків, які в силу професіоналізму та посадового становища можна і треба було передбачити

Мотив (наприклад, вбивство з корисливих і хуліганських мотивів) і мета (наприклад, вбивство з метою приховання іншо-го злочину) враховуються при кваліфікації правопорушення, визначенні міри покарання.

Об'єкт правопорушення — порушене матеріальне чи нематеріаль-не благо: власність, життя, здоров'я громадян, суспільний по-рядок, суспільні відносини, що захищаються нормами права

Об'єктивна сторона правопорушення — сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення:

протиправне діяння | шкідливий результат, що спричинився | причинно-наслідковий зв'язок між діянням і шкідливим результа-том

Наприклад, тілесне ушкодження може бути тяжким, серед-ньої тяжкості, легким — відповідно до КК кожне з них утворює самостійний склад злочину.