6) справедливості — виявляється в такому.*

кримінальне покарання не встановлюється за проступки;*

при встановленні заходів покарання і стягнення не повинно принижуватися людська гідність;*

зворотної дії в часі не має закон, що встановлює відпові-дальність або посилює (але не пом'якшує) її;*

за одне правопорушення встановлюється тільки одне пока-рання.

«Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відпові-дальності одного виду за одне й те саме правопорушення» (ст. 61 Конституції України).

Функції юридичноївідповідальності

правоохоронна | виховна

v | v

правовідновлююча (компенсаційна) | загальнопревентивна

- спрямована на відновлення незаконно порушених прав, примусове виконання невиконаних обов'язків, властивих цивіль-ній, насамперед, майновій, відповідаль-ності (відновлення майнового права). Правовідновлюючі санкції мають абсо-лютно визначений характер: розмір запо-діяної шкоди може бути точно встанов-лений незалежно від обставин правопо-рушення— | спрямована на виховання громадян у дусі поважання за-кону

каральна (штрафна) | спеціально-превентивна

спрямована на покарання державою правопорушника та запобігання новим правопорушенням; притаманна насампе-ред кримінальній та адміністративній від-повідальності, а також цивільній (конфі-скація, штраф, відмова в захисті суб'єк-тивного цивільного права). Каральні санкції мають відносно визна-чений характер, встановлюють вищу або нижчу межу покарання (стягнення): його призначення залежить від обставин пра-вопорушення, ступеня вини, характерис-тики особи та інших обставин— | спрямована на виховання правопо-рушника

Відповідно до правовідновлючої і каральної (штрафної) функ-цій виділяють правовідновлюючу і каральну (штрафну) відпові-дальність.

У разі застосування до особи примусових заходів охоронного (карального) характеру діє принцип презумпції невинності, тобто припущення, відповідно до якого обвинувачений вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Це важлива конституційна гарантія охорони прав особи, що виключає необгрунтоване обвинувачення і осуд.

Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права

Залежно від галузевої структури права розрізняють такі види юридичної відповідальності: конституційну, матеріальну, дис-циплінарну, адміністративну, цивільно-правову, кримінальну.

Розглянемо їх за допомогою схеми:

Види юридичної відповідальності

Конституційна

(юридична підстава — Конституція)— | настає за порушення норм Конституції України. Маючи високий ступінь нормативної концентрації та ціннісної орієнтації, норми Конституції є нормами прямої дії. Питання про притягнення суб'єкта (фізичної або юридичної особи} до конституційно-правової відповідальності вирішується судом

Матеріальна

(юридична підстава — КЗпП)— | настає за вчинене майнове правопорушення, шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації робітниками та службовцями при виконанні ними своїх трудових обов'язків. При тягає до відповідальності адміністрація підпри-ємства.

Захід матеріальної відповідальності — грошове стягнення.

Правозастосовний акт — наказ.

Дисциплінарна

(юридична підстава — КЗпП)–– | накладається адміністрацією підприємств, установ, організацій (особою, що має розпоряд-чо-дисциплінарну владу над конкретним пра-цівником) внаслідок вчинення дисциплінарних проступків: 1) відповідно до правил внутріш-нього трудового розпорядку; 2) в порядку під-порядкованості; 3) відповідно до дисциплінар-них статутів і положень. Реалізується виключно в рамках службової під-порядкованості.

Засоби дисциплінарної відповідальності: догана, пониження в посаді, звільнення.

Правозастосовний акт — наказ.

Адміністративна

(юридична підстава — КпАП)–– | накладається за адміністративні правопо-рушення органами державного управління (ор-ганами так званої адміністративної юрисдик-ції) до осіб, що не підпорядковані їм по службі.

Заходи адміністративної відповідальності — попередження, штраф, адміністративний арешт, позбавлення спеціальних прав (наприклад, прав водія) і т.ін.

Правозастосовний акт — рішення

Цивільна

(юридична підстава — ЦПК) | настає з моменту правопорушення — неви-конання договірного зобов'язання майнового характеру у встановлений строк або виконан-ня неналежним чином, заподіяння позадого-вірної шкоди (цивільно-правової проступку) або здоров'ю чи майну особи. Її особливість полягає у добровільному виконанні правопо-рушником відповідальності без застосування примусових заходів. Державний примус ви-користовується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин. Питання про притягнення суб'єкта (фізичної або юридичної особи) до цивільно-правової від-повідальності вирішується судом, арбітражним судом або адміністративними органами дер-жави за заявою учасника правовідносини або потерплого.

Заходи цивільно-правової відповідальності — від-шкодування майнових втрат, скасування не-законних угод, штраф, пеня та інші міри, які полягають у примушуванні особи нести нега-тивні майнові наслідки.

Правозастосовний акт — постанова.

Кримінальна

(юридична підстава — КПК)— | настає за вчинення злочинів, вичерпний перелік яких міститься в КК кодексі, тобто встановлюється лише законом, настає з мо-менту офіційного обвинувачення, реалізуєть-ся виключно в судовому порядку.

Заходи кримінальної відповідальності — жорст-кі заходи кримінального покарання, які впли-вають на особу винного іпозбавлення волі, виправні роботи без позбавлення волі та ін.; застосовуються лише в судовому порядку.

Правозастосовний акт — вирок.

Відзначимо, що в науковій літературі та у кодексах деяких держав (наприклад, Росії) існують розбіжності щодо питання про те, чи можуть юридичні особи нарівні з фізичними бути суб'єктами адміністративної відповідальності. Одні автори вва-жають, що три види юридичної відповідальності — криміналь-на, адміністративна, дисциплінарна — настають виключно за винні діяння і розраховані по самій своїй сутності лише на фізич-них осіб (відображено в КлАП РФ). Другі вимагають встанов-лення адміністративної відповідальності за протиправні або за протиправні винні діяння фізичних і юридичних осіб (відображено в Торговому кодексі РФ, Податковому кодексі РФ). Треті, з огляду на першу позицію — адміністративної відповідальності лише фі-зичних осіб, доповнюють її відносно юридичних осіб у такий спосіб: для юридичних осіб у сфері державного управління має пе-редбачуватися фінансова відповідальність, супроводжувана адмі-ністративною, дисциплінарною чи кримінальною відповідальністю посадових осіб, конкретно юридичної відповідальності винних у вчи-ненні відповідного правопорушення — проступку або злочину.

Види юридичної відповідальності залежно від її функцій.

1. Правовідновлююча (цивільно-правова і матеріальна) — при-мус, як правило, не виявляється; має місце добровільне виконан-ня правопорушником відповідальності. Державний примус за-стосовується у разі виникнення конфлікту між учасниками пра-вовідносин.

2. Штрафна (каральна) (кримінально-правова, адміністрати-вно-правова) — примус проявляється: а) в обмеженні прав особи, яка притягається до відповідальності (позбавлення права обій-мати певні посади, позбавлення права керувати автомобілем, тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності тощо);

б) у накладенні додаткових обов'язків обтяжуючого характеру (штраф, встановлення режиму