Підстави і стадії юридичної відповідальності

Підстави юридичної відповідальності — це сукупність обста-вин, наявність яких робить юридичну відповідальність можли-вою та повинною. Відсутність сукупності таких обставин виклю-чає її.

Слід розрізняти підстави притягнення до юридичної відпо-відальності і підстави настання юридичної відповідальності.

Підстави притягнення до юридичної відповідальності — це су-купність обставин, наявність яких робить юридичну відпові-дальність можливою.

Фактичною підставою притягнення до юридичної відповідаль-ності є склад правопорушення.

Правопорушення не приводить автоматично до настання від-повідальності, а служить лише підставою для притягнення до неї.

Підстави настання юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність по-винною.

Підставами настання юридичної відповідальності є такі обставини:

1) факт здійснення соціальне) небезпечної поведінки (право-порушення) — фактична підстава;

2) наявність норми права, яка забороняє таку поведінку і встановлює відповідні санкції (за її допомогою відбувається ви-значення складу правопорушення) — нормативна підстава. На-приклад, у диспозиціях багатьох статей КК факт вчинення зло-чину організованою групою розцінюється як кваліфікуюча ознака, яка істотно обтяжує відповідальність за вчинене;

3) відсутність підстав для звільнення від відповідальності. Мож-ливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права (наприклад, передача неповнолітнього під нагляд батьків). У законах можуть міститися вказівки про обставини, які виклю-чають відповідальність (стан крайньої необхідності, необхідної оборони або перебування в стані неосудності);

4) наявність правозастосовного акта — рішення компетент-ного органу, яким покладається юридична відповідальність, ви-значаються її вид і засіб (наказ адміністрації, вирок суду та ін.) — процесуальна підстава.

Як юридичні факти можуть виступати правові презумпції'.

презумпції неспростовні — припущення, що не підлягають сумніву і доведенню (закріплені в законі) про наявність або від-сутності певних фактів. Це положення, які є принципами;

презумпції спростовні — припущення, що не підлягають сум-ніву (закріплені в законі) про наявність або відсутність певних фактів, доки щодо них не буде доведено інше. Це положення, які допустимо заперечувати.

Настання юридичної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, відбувається в результаті її (відповідальності) покладення уповноваженими на те посадовими особами держа-вних органів.

Юридичній відповідальності властива чітка нормативна рег-ламентація здійснення, яка встановлюється нормами процесуаль-ного права. Відсутність в окремих випадках процесуальної регла-ментації, механізму покладення відповідальності ускладнює роз-гляд обставин справи, складу правопорушення, забезпечення прав усіх учасників процесу.

В механізмі покладення юридичної відповідальності можна виділити певні стадії. Вони подібні стадіям правозастосовної ді-яльності, однак мають свою специфіку.

Стадії юридичної відповідальності охоронного характеру:

1 | Стадія загального стану (попереджувальна відпові-дальність)— | виникнення підстав для при-тягнення до відповідальності настає з моменту правопору-шення, тобто юридичного фак-ту, що спричинив конкретні правовідносини

2 | Стадія притягнення до від-повідальності (суб'єктивна сторона)–– | встановлення компетент-ними органами суб'єкта пра-вопорушення (фізичної або юридичної особи) і досліджен-ня обставин справи про право-порушення

3 | Стадія встановлення юри-дичної відповідальності (об'єктивна сторона) | ухвалення рішення про за-стосування (незастосування) санкції, вибір у її межах виду та заходу відповідальності

4 | Стадія настання юридичної відповідальності— | реалізація конкретних заходів юридичної відповідальнос-ті — на підставі певних норм правозастосовного акта: вико-нання стягнення (наприклад, в адміністративному праві) або покарання (у кримінальному праві)

Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ

Правопорушення, вчинені співробітниками органів внутрі-шніх справ, можна поділити на такі види:

1) вчинені на службі;

2) вчинені у зв'язку зі службою;

3) вчинені поза службою.

Численний персонал органів внутрішніх справ як частина населення країни піддається впливу загальних факторів право-порушень, що кореняться в соціальних суперечностях.

Особливі умови, що сприяють вчиненню правопорушень у системі правоохоронних органів, виражаються в таких можли-востях:—

зловживання владними повноваженнями (зловживання службовим становищем);—

використання не за призначенням табельної зброї;—

зловживання службовими приміщеннями;—

використання не за призначенням спецзасобів, спецтехніки;—

зловживання ізоляторами тимчасового затримання підо-зрюваних (ІТЗ) і слідчих ізоляторів (СІЗО).

Правопорушення, вчинені співробітниками органів внутрі-шніх справ на службі і у зв'язку зі службою, як і всі правопору-шення, можуть бути двох видів:

проступки | злочини

Проступки

Адміністративні

Настає адміністра-тивна відповідаль-ність— | суспільне шкідливі, протиправні, вин-ні діяння співробітників, що посягають на державний лад або суспільний порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління.

Дисциплінарні

Настає дисциплінар-на відповідальність— | суспільне шкідливі порушення закріп-леного нормами права (статутами, поло-женнями, правилами) юридичне обов'яз-кового порядку діяльності конкретних колективів органів та установ внутрішніх справ, тобто службової, учбової, трудової дисципліни.

Цивільно-правові

Настає цивільно-правова відповідаль-ність— | посягання на врегульовані нормами цивільного права майнові і особисті не-майнові відносини, а також деякі відно-сини, передбачені нормами трудового, сі-мейного, земельного права.

Матеріальні

Настає матеріальна відповідальність— | заподіяння шкоди організаціям або гро-мадянам під час виконання службових обов'язків.

Злочини

1. Фальсифікації:

а) посадове підроблення — фальсифікація матеріалів;

б) зловживання службовим становищем у формі приховування злочинів від обліку, одержання хабара.

2. Насильство:

а) дії, спрямовані на незаконне позбавлення волі із застосуванням до особи фізичної сили, нанесенням побоїв, заподіянням легких і менш тяжких тілесних ушкоджень, тяжких тілесних ушкоджень без обтяжуючих обставин;

б) дії, що спричинили неумисне убивство. | Проти правосуддя

а) притягнення сві-домо невинного до кримінальної відпо-відальності;

б) за свідомо неза-конний арешт;

в) примушування до давання показань та ін.

Юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ є складовою частиною його спеціального правового ста-тусу як посадової особи (разом з повноваженнями, тобто права-ми і обов'язками). Вона має вторинний характер: реалізується в результаті вчиненого правопорушення, являє собою не просто порушення виконання обов'язку, а й реакцію на правопорушен-ня, що спричиняє несприятливі наслідки для винної особи. Правда, чинне законодавство України не завжди конкретизує відповідальність окремих категорій співробітників органів внут-рішніх справ, за винятком кримінальної і адміністративної. Ефек-тивності юридичної відповідальності співробітника органів внут-рішніх справ сприяла б чітка вказівка на склади правопорушень, що спричиняють дисциплінарну, матеріальну та інші традиційні види відповідальності.

Якщо розглядати особливості юридичної відповідальності співробітника органів внутрішніх справ у