Поняття законності

Законність — це комплексне (принцип, метод, режим) соці-ально-правове явище, що характеризує організацію і функціо-нування суспільства і держави на правових засадах.

Термін «законність» є похідним від терміна «закон» і, будучи комплексним поняттям, охоплює всі сторони життя права — від його ролі в створенні закону до реалізації його норм в юридич-ній практиці. Законність відображає правовий характер органі-зації суспільно-політичного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави, права і суспільства. Вимога законності рівною мірою стосується вищих органів державної влади, інших державних органів, які ухвалюють у межах своєї компетенції підзаконні акти (сфера правотворчості), безпосередніх виконавців законів — посадових осіб, а також громадських організацій, ко-мерційних корпорацій, громадян (сфера правореалізації).

Законність характеризується поєднанням двох ознак.

зовнішньої (формальної) — обов'язком виконувати розпоря-дження законів і підзаконних правових актів державними орга-нами, посадовими особами, громадянами і різними об'єднання-ми:

внутрішньої (сутнісної) — наявністю науково обгрунтованих і відповідних праву законів; якістю законів.

Важливо не тільки додержуватися законів, а й створювати справедливі, тобто правові, закони. Правові закони повинні бути нормативним підґрунтям законності. Законність є не самоціл-лю. не виконанням заради виконання, її призначення — додер-жання законів в ім'я торжества свободи, справедливості. Закон-ність — явище прогресивне і покликане сприяти суспільному прогресу. В історії було чимало випадків, коли громадяни дододержувалися законів, а законність порушувалася, коли «суворе додержання» у дійсності означало «суворе порушення» (напри-клад, масові репресії за часів культу особи Сталіна в СРСР). У таких випадках закон не відповідав праву, потребам суспільного прогресу. Щоб у державі була «правозаконність», чинні закони, насамперед Конституція, повинні адекватно відображати пра-вові принципи, загальнолюдські цінності. У сфері правотворчо-сті це виражається в забезпеченні видання закону, який відпові-дає праву. Конституції.

Законність — явище багатоаспектне і може виступати як прин-цип. метод, режим. Законність є принципом діяльності держав-них органів, громадських організацій, комерційних корпорацій, посадових осіб, громадян. Принцип законності притаманний лише демократичним державам, оскільки він є антиподом сва-волі і беззаконня, припускає пов'язаність всіх органів держави правовими нормами, дії в їх рамках і в ім'я їх реалізації. Разом з тим з боку діяльності держави законність виступає як певний метод державного управління суспільством, тобто воно здійс-нюється виключно правовими засобами. Як метод державного управління суспільством законність означає, що:

1) органи держави і посадові особи при здійсненні своєї дія-льності, розробляючи і приймаючи рішення, спираються на прин-ципи і вимоги законності;

2) при організації реалізації прийнятих рішень вони не вихо-дять за межі своєї компетенції;

3) при здійсненні контролю і нагляду за законністю дій уча-сників суспільних відносин вони додержуються правових про-цедур, використовують правові засоби і способи.

Метод законності є основою для застосування інших методів державного управління: організації, примусу, виховання, конт-ролю тощо. Він припускає високий рівень правової культури й одночасно є засобом підвищення рівня загальної та правової культури.

Законність є й режим реально діючого права, стан (атмосфе-ра) відповідності суспільних відносин законам і підзаконним нормативно-правовим актам, які, у свою чергу, покликані відо-бражати принципи свободи і справедливості, закладені в праві.

Режим законності — неодмінний елемент демократії, тому що без законності демократія може перетворитися на охлокра-тію — владу юрби. Без законності як режиму суспільно-політич-ного життя суспільство може бути ввергнуте в анархію і хаос, коли особа стає уразливою для безконтрольних дій з боку дер-жавної влади, незахищеною від її сваволі.

Без законності немає демократії, без демократії неможливо забезпечити законність. Законність і демократія — фактори по-будови правової держави.

Що таке законність — принцип, метод чи режим ?

І принцип, і метод, і режим. Усе залежить від кута зору. Однак без принципу законності як засадничого начала діяльності дер-жавних органів, державних і громадських організацій, посадо-вих осіб, громадян, без законності як методу державного управ-ління суспільством не відбудеться режим законності. У широко-му розумінні законність — це режим суспільно-політичного життя, створюваний:—

державою, яка встановлює порядок видання (зміни, скасу-вання) законів і підзаконних нормативно-правових актів, забез-печує їх відповідність потребам суспільного поступу;—

всіма суб'єктами права (державними органами, посадовими особами, громадськими організаціями, комерційними організація-ми, громадянами) у результаті однозначного розуміння і неухильного здійснення ними розпоряджень законів і підзаконних ак-тів.

При режимі законності створюється правова атмосфера, де панують ідеї права, гуманізму, справедливості, свободи і відпо-відальності; особа захищена від сваволі влади, суспільство — від анархії, хаосу, безладдя і насильства.

Принципи законності

Принципи законності — це відправні засади, незаперечні засадничі вимоги, які лежать в основі формування норм права і ставляться до поведінки учасників правових відносин. Принци-пи законності розкривають її сутність як режиму суспільно-по-літичного життя в демократичній правовій державі.

Принципами законності є такі.

1. Верховенство закону щодо всіх правових актів. Цей прин-цип припускає виключність закону, тобто підпорядкованість закону всіх юридичних актів (нормативних і застосовних) відпо-відно до їх субординації. Конституція країни має вищу юридич-ну силу. Всі закони повинні відповідати Конституції, підзаконні нормативні акти — законам, причому підзаконні акти прийма-ються і діють лише тоді, коли певні суспільні відносини не вре-гульовані законом. Правозастосовні акти мають бути піднормативними, тобто відповідати нормативно-правовим актам — за-конам і підзаконним актам.

2. Загальність законності означає, що в суспільстві всі держав-ні органи, громадські організації, комерційні об'єднання, поса-дові особи, громадяни перебувають під дією закону. Не може бути винятку ні для фізичної, ні для юридичної особи, на яку б не поширювалися вимоги законності.

3. Єдність розуміння і застосування законів на всій території їх дії. Закони є єдиними для всієї держави, всіх її регіонів. Вони висувають однакові вимоги до всіх