Кожний тип правової системи складається із підтипів — груп правових систем, що характеризуються великою подібністю між собою. Наявність певних рис, які відрізняють одну групу правових систем від іншої у рамках конкретного типу, дозволяє роз-глядати їх як відносно самостійні.

Встановлення типів правової системи здійснюється шляхом їх класифікації, або типології.

Класифікація правових систем світу

Типологія (або наука класифікації) — вчення про типи право-вих систем. Типологія і порівняльний метод перебувають у тіс-ному зв'язку. З одного боку, порівняння припускає попереднє встановлення типології, з іншого — встановлення типології без порівняння неможливе. Питаннями типології правових систем, їх порівняльним вивченням займаються фахівці в галузі науки порівняльного правознавства. Існує чимало класифікацій пра-вових систем. Запропоновано декілька варіантів критеріїв, за якими вони об'єднуються у типи (сім'ї). Кожний із них заслуго-вує на увагу. Однією з найбільш популярних виявилася класифі-кація правових сімей, наведена Р. Давидом у книзі «Основні правові системи сучасності» (1953). Вона грунтувалася на поєд-нанні двох критеріїв: ідеології, яка включає релігію, філософію, економічні і соціальні структури; юридичної техніки, яка вклю-чає джерела права як основний елемент.

Німецькі вчені К. Цвайгерт і Г. Кьотц поклали в основу кла-сифікації правових систем критерій «правового стилю». «Стиль права» складається, на думку авторів, із п'ятьох чинників: 1) по-ходження і еволюція правової системи; 2) своєрідність юридич-ного мислення; 3) специфічні правові інститути; 4) природа дже-рел права і засоби їх тлумачення; 5) ідеологічні чинники.

Російський вчений А.Х. Саїдов позначив таку групу крите-ріїв: 1) історія правових систем; 2) система джерел права; 3) струк-тура правової системи — провідні інститути і галузі права. Слід віддати належне українським і російським теоретикам права — авторам підручників з теорії держави і права, які спеціально присвятили розділ «правовим системам світу» (або позначили його як «порівняльне правознавство») і запропонували критерії типології правових систем світу.

З урахуванням наявних точок зору на цю проблему можна навести таку сукупність критеріїв, що визначають класифікацію правових систем світу.

1. Спільність історичних коренів виникнення і подальшого роз-витку (включаючи ступінь рецепції римського права). Правові системи об'єднані природою їх розвитку, генетичними кореня-ми, що знаходяться в тій самій стародавній державі. Вони роз-вивалися в подібних умовах і зберегли однаковість у доправових регуляторах, перших джерелах, характері і ступені сприйняття джерел права інших національних правових систем, їх об'єдну-ють історичні пам'ятники права, тенденції виникнення і розви-тку державних і правових структур, а головне — ґрунтування на тих самих правових началах, принципах, нормах.

2. Спільність основного юридичного джерела права (форми пра-ва) — нормативно-правовий акт, нормативно-правовий договір, правовий прецедент, правовий звичай, релігійно-правова нор-ма. Роль, значення і співвідношення цих джерел права неодна-кові в різних правових системах та їх типах.

3. Єдність у структурі системи права і норми права. Правові системи країн, об'єднані в один правовий тип (сім'ю), мають подібність структурної побудови нормативно-правового матері-алу. Це виражається в поділі системи права на підсистеми (пуб-лічну і приватну) і підрозділи — об'єктивне і суб'єктивне право, загальносоціальне і спеціально-соціальне право, природне і по-зитивне право та ін. Загальним є поділ норм права за галузями, підгалузями, інститутами та іншими елементами. Однакову бу-дову має норма права.

4. Спільність принципів регулювання суспільних відносин. Одні правові системи керуються ідеями свободи суб'єктів, 'їх формаль-ної рівності, справедливості правосуддя і т.д., другі — віддають перевагу релігійним засадам (мусульманські країни), треті — звичаям і традиціям (країни Африки), четверті — ідеям пану-вання закону, що виражає монополію держави в житті суспіль-ства і особи (соціалістичні країни), тощо.

5. Єдність юридичної техніки, включаючи термінологію, юри-дичні категорії, поняття, конструкції. Вживання правовими си-стемами однакових або подібних за своїм значенням термінів пояснюється єдністю їх походження або проведенням уніфікації законодавства, обумовленої цією єдністю. Законодавці країн, що належать до одного правового типу (сім'ї), керуються тими са-мими принципами побудови нормативно-правового матеріалу, застосовують подібні або ідентичні юридичні конструкції, засо-би викладу тощо.

Основні типи і підтипи (групи) правових систем світу

Сама по собі класифікація — лише допоміжний засіб, що застосовується для впорядкування різних правових систем світу.

Нижче наведено класифікацію правових систем світу, що про-понувалися протягом кінця XIX — XX століть, у хронологічній послідовності.

Е. Глассон, 1880р. | 1. Група правових систем, на які істотно вплинуло рим-ське право: Італія, Португалія, Румунія, Греція, Іс-панія

2. Група правових систем, у розвитку яких вплив рим-ського права був незначним і які ґрунтувалися на звичаях і варварському праві: Англія, скандинавські країни, Росія

Група правових систем, що увібрали риси римського і германського права: Франція, Німеччина, Швей-царія

1 Міжнарод-ний кон-грес, 1900 p. |

1. Французька правова сім'я

2. Англо-американська правова сім'я

3. Германська правова сім'я

4. Слов'янська правова сім'я

5. Мусульманська правова сім'я

А. Есмен, 1905 p. | 1. Латинська (романська) група правових сімей: Фран-ція, Бельгія, Італія, Іспанія, Португалія, Румунія, ла-тиноамериканські країни

2. Германська група правових сімей: Німеччина, скан-динавські країни, Австрія, Угорщина

3. Англосаксонська група правових сімей: Англія, США, англомовні колонії

4. Слов'янська група правових сімей

5. Мусульманська група правових сімей

6. Римське і канонічне право

М. Созер-Холл, 1913р | 1. Індоєвропейська правова система

2. Семітська правова система

3. Монгольська правова система

4. Правова система нецивілізованих народів

Суспільство порівняль-ного зако-нодавства, 1919р. | 1. Французька правова сім'я

2. Англо-американська правова сім'я

3. Мусульманська правова сім'я

Дж. Вігмор, 1928 p. | Правові сім'ї: єгипетська, месопотамська, іудейська, ки-тайська, індуська, грецька, римська, японська, мусуль-манська, кельтська, слов'янська,