Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
Об'єднання громадян тією чи іншою мірою беруть участь у політичному житті суспільства, у політичних відносинах із дер-жавою і, відтак, взаємодіють (співробітничають або конфлікту-ють) із нею.
Взаємовідносини держави і об'єднань громадян мають правовий характер.
Об'єднання громадян — це добровільне громадське форму-вання людей, створене на основі спільності інтересів для реалі-зації своїх прав і свобод.
Об'єднання громадян не є об'єктами управління з боку дер-жавних структур, їх діяльність визначається статутом (положен-ням), цілями і завданнями їх створення, що не виходять за рам-ки закону. Беручи участь у соціально-політичному і культурному житті суспільства і держави, громадські організації та їх об'єднан-ня реалізують права, передбачені статутами (положеннями).
До громадських об'єднань можна віднести політичні партії, соціально-економічні і соціально-культурні об'єднання, масові громадянські рухи, асоціації, релігійні організації тощо. Основ-ними з них є політична партія і громадська організація.
Політична партія — добровільне об'єднання людей, що вира-жають волю певних соціальних груп, які прагнуть домогтися або утримати державну владу, впливають на політику держави від-повідно до програми і статуту своєї діяльності.
В Україні членами політичної партії можуть бути лише її гро-мадяни. Реєстрація політичної партії провадиться Міністерст-вом юстиції України.
Громадська організація — добровільне об'єднання людей, ство-рене ними для досягнення особистих і громадянських цілей, що діє на засадах самоорганізації, самоврядування, самооплати (спіл-ки, товариства, групи, об'єднання, не засновані урядом або між-державною угодою). Наприклад, профспілки — громадські організації, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Профспілки створюються без безпосереднього дозволу на засадах вільного вибору їх членів.
В Україні громадська організація реєструється Міністерст-вом юстиції, місцевими органами виконавчої влади, виконав-чими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Усі громадські об'єднання рівні перед законом.
Держава (в особі державних органів і посадових осіб):
1) встановлює юридичні норми, які визначають порядок їх офіційного визнання (легалізації) шляхом реєстрації;
2) реєструє об'єднання громадян і встановлює їх ідентифіка-ційний код. В Україні діють Українська республіканська партія, Народно-демократична партія. Партія зелених, Соціалістична партія та ін., Спілка адвокатів, Наукове товариство ім. Тараса Шевченка тощо;
3) забезпечує дотримання прав і законних інтересів об'єд-нань громадян;
4) здійснює контроль і нагляд за відповідністю діяльності об'єднань громадян зареєстрованому статуту:
нагляд за виконанням і дотриманням законності здійснюють органи прокуратури;
контроль над джерелами і розмірами надходжень і сплатою податків здійснюють фінансові органи і органи державної подат-кової адміністрації;
5) передбачає відповідальність уповноважених осіб громад-ських об'єднань за порушення законодавства;
6) не втручається у діяльність громадських організацій, тому що вони не є об'єктами державного управління;
7) створює режим найбільшого сприяння для їх функціону-вання: наділяє певними пільгами або зовсім звільняє від подат-ків, або надає дотації і кошти.
Громадські об'єднання можуть:
1) допомагати державі вирішувати завдання економічного, соціального, культурного будівництва шляхом прийняття спіль-них політичних рішень із державними органами. Наприклад, «Спілка лідерів місцевої і регіональної влади України» (громад-ська організація, створена в 1999 p.) підписала разом із Прези-дентом «Декларацію про державну регіональну політику», спря-мовану на реформування державного устрою країни;
2) брати участь у різних видах політичної діяльності шляхом створення спільних комісій із державними органами;
3) брати участь у формуванні (висувати кандидатуру, прова-дити передвиборну агітацію тощо) корпусу депутатів представ-ницьких органів державної влади, тобто бути суб'єктами фунда-торської діяльності держави;
4) бути з ряду питань суб'єктами правотворчої діяльності дер-жави (наприклад, укладення колективного договору);
5) вносити пропозиції до органів державної влади (напри-клад, ініціативні законопроекти через народних депутатів до Верховної Ради);
6) бути з ряду питань суб'єктами правозастосовної (складан-ня протоколу про адміністративні правопорушення) і контроль-но-наглядової (робота громадянських інспекторів охорони при-роди) діяльності держави;
7) проводити масові заходи (демонстрації, мітинги тощо);
8) захищати права членів організації в державних органах та ін. Громадські об'єднання не можуть:
1) втручатися в діяльність одне одного;
2) втручатися у діяльність державних організацій і посадових осіб. Так, організаційні структури політичних партій не можуть створюватися і діяти в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових фор-муваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях (ст. 37 Конституції України);
3) мати воєнізовані формування (ст. 37 Конституції Украї-ни);
4) підмінювати діяльність комерційних (господарських) ор-ганізацій, ставити перед собою мету одержання прибутку або створюватися з цією метою.
Забороняються:
громадські організації і партії, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну консти-туційного ладу насильницьким шляхом, порушення сувереніте-ту і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, неза-конне захоплення державної влади, пропаганду війни, насиль-ства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення (ст. 37 Конституції України).
Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
Громадські організації діють у рамках правового режиму, вста-новленому державою.
Якщо держава — це суверенна політична організація всього народу, то партії, інші громадські організації — лише учасники здійснення політичної влади. Вони виражають волю своїх чле-нів, груп людей, певних верств суспільства, діють у рамках зако-ну і не мають державно-владних повноважень.
Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
Корпорація — це добровільне (на основі договору) об'єднан-ня людей з метою виконання якої-небудь соціальне корисної діяльності, воля якого визначається груповими інтересами інди-відів, що входять до його складу, і яке організаційно і у майно-вому відношенні діє зовні як єдине ціле від свого імені. Це ви-значення є загальним для об'єднань громадян — комерційних і некомерційних. Об'єднання громадян, про які йшлося в попе-редньому параграфі, — недержавні і некомерційні.
Поділити організації на комерційні і некомерційні можна за критерієм — чи мають