Демократичний режим характерний для правової держави. Його способи і методи здійснення державної влади реально забезпе-чують вільний розвиток людини; участь у здійсненні державної влади; свободу в економічній діяльності; захищеність прав і за-конних інтересів; врахування інтересів більшості і меншостей (меншин); легальна дія опозиційних партій; формування уряду тими партіями, що перемогли на відповідних виборах; доміну-вання переконання, узгодження, компромісу; виборність і змі-нюваність центральних і місцевих органів державної влади тощо.

При антидемократичному режимі відбувається потоптання прав і свобод людини, придушення опозиції, не виключається скасу-вання представницького вищого органу (парламенту) або пере-творення його на маріонеткову установу, формування уряду ар-мією, що захопила владу, і т. ін.

Тоталітарний режим — крайня форма антидемократичного режиму. Характеризується повним пануванням держави над людиною і суспільством; одержавленням усіх легальних громад-ських організацій; не обмеженими законом і закону не підвлад-ними повноваженнями влад; забороною демократичних органі-зацій; фактичною ліквідацією формально проголошених кон-ституційних прав і свобод; усепроникаючим контролем за діяльністю громадян і громадських організацій; політичною цен-зурою; відсутністю гласності; войовничою тотальною нетер-пимістю до усіх, хто мислить інакше, ніж диктують правляча партія та її ідеологія; репресіями відносно опозиції та інако-мислячих; мілітаризацією суспільного життя; прагненням до зов-нішньої експансії.

Ідеологія тоталітарних режимів завжди є революційною (або псевдореволюційною).

Авторитарний режим не є настільки різким у крайніх, реакцій-них проявах, як тоталітарний режим. Він поєднує в собі риси то-талітарного і демократичного режимів. Як і демократичний ре-жим, він зберігає автономію особи і суспільства в сферах, що не належать до політики; не намагається радикально перебудувати суспільство на ідеологічних засадах; допускає економічний, со-ціальний, культурний, а частково й ідеологічний плюралізм; не прагне ввести планове управління економікою і встановити за-гальний контроль за населенням, обмежується жорстким політич-ним контролем; може ґрунтуватися на праві, моральних засадах.

На відміну від демократичного режиму, при якому джерелом влади є народ, авторитарний режим характеризується:

(1) необмеженою владою однієї особи або групи осіб, непідконтрольної народу, яка формується головним чином не шля-хом конкурентної виборної боротьби, а за допомогою нав'язу-вання чиєї-небудь волі зверху;

(2) наявністю центру, що має владні повноваження управ-ління і діє за своїм розсудом, у тому числі й з порушенням норм закону;

(3) здійсненням управління, як правило, централізовано; кон-центрацією влади в руках одного або кількох тісно взаємозалеж-них органів, рішення яких повинні виконуватися беззаперечно;

(4) використанням насильства і позасудових методів приму-су людей;

(5) спиранням на поліцейський і військовий апарат;

(6) субординацією суб'єктів громадських відносин, дією прин-ципу пріоритету держави над особою, відсутністю гарантій здій-снення конституційне проголошених прав і свобод особи, особ-ливо у взаємовідносинах особи з владою.

Авторитарний режим може бути двох видів:*

революційний — спрямований на зміну типу суспільно-по-літичного розвитку;*

стабілізаційний — орієнтований на збереження існуючого суспільно-політичного ладу.

Авторитарний стабілізаційний режим може мати на меті про-ведення мобілізаційних заходів на подолання труднощів, що виникли внаслідок надзвичайних обставин, а також у зв'язку з:

а) революційними рухами (прогресивними, консервативни-ми або реакційними);

б) рухами, що прагнуть відновити старі, віджиті порядки;

в) загальносоціальною кримінальною злочинністю;

г) іноземним утручанням.

Авторитарний режим встановлюється в державах, які:—

відкидають демократичні принципи організації і здійснення державної влади;—

намагаються створити передумови для демократизації сус-пільства, але не встигли відпрацювати механізм демократичної влади;—

є демократичними, проте змушені, з огляду на обставини, вводити модель надзвичайного функціонування державної влади.

Влада при авторитарному режимі займається у першу чергу питаннями забезпечення власної безпеки, громадського поряд-ку, оборони і зовнішньої політики, хоча вона може впливати на стратегію економічного розвитку, здійснювати структурні пе-ретворення, не руйнуючи при цьому механізм ринкового само-регулювання, проводити достатньо активну соціальну політи-ку. Авторитарні режими мають, як правило, консервативний ха-рактер.