Можна класифікувати функції сучасної держави за різними критеріями: суб'єктами, об'єктами, способами, засобами та ін-шими елементами державної діяльності.

функції держави за засобами ч діяльності:—

законодавча;—

виконавча (управлінська);—

судова;—

правоохоронна;—

інформаційна.

функції цивілізованої держави за сферами (об'єктами) її діяль-ності можна поділити на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні функції — забезпечують внутрішню політику держави:

1) політична — вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення народо-владдя;

2) економічна — регулювання сфери економічних відносин, створення умов для розвитку виробництва; організація вироб-ництва на основі визнання і захисту різних форм власності, під-приємницької діяльності; прогнозування розвитку економіки;

3) оподаткування і фінансового контролю — організація і за-безпечення системи оподаткування і контролю за легальністю прибутків громадян та їх об'єднань, а також за витратою подат-ків;

4) соціальна — забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їх права на працю, жит-тєвий достатній рівень; зняття і пом'якшення соціальних супереч-ностей шляхом гуманної та справедливої соціальної політики;

5) екологічна — забезпечення екологічної безпеки і підтри-мання екологічної рівноваги на території держави; охорона і раціональне використання природних ресурсів; збереження ге-нофонду народу;

6) культурна (духовна) — консолідація нації, розвиток націо-нальної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і національних меншин; організація освіти;

сприяння розвитку культури, науки; охорона культурної спадщи-ни;

7) інформаційна — організація і забезпечення системи одер-жання, використання, поширення і збереження інформації;

8) правоохоронна — забезпечення охорони конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку, довкілля, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин.

Внутрішні функції держави можна поділити ще на дві основ-ні групи: регулятивні та правоохоронні.

Зовнішні функції — забезпечують зовнішню політику держави:

1) політична (дипломатична) — встановлення і підтримання дипломатичних зносин з іноземними державами відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

2) економічна — встановлення і підтримання торгово-економічних відносин з іноземними державами; розвиток ділового партнерства і співробітництва в економічній сфері з усіма дер-жавами, незалежно від їх соціального ладу та рівня розвитку;

інтеграція до світової економіки;

3) екологічна — підтримання екологічного виживання на пла-неті;

4) культурна (гуманітарна) — підтримання і розвиток культур-них і наукових зв'язків з іноземними державами; забезпечення збереження історичних пам'ятників та інших об'єктів, що ма-ють культурну цінність; вжиття заходів щодо повернення куль-турних цінностей свого народу, які знаходяться за кордоном;

5) інформаційна — участь у розвитку світового інформацій-ного простору, встановлення режиму використання інформацій-них ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами;

6) оборона держави — захист державного суверенітету від зов-нішніх посягань як економічними, дипломатичними, так і воєн-ними засобами;

7) підтримання світового правопорядку — участь у врегулю-ванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів; боротьба з міжнародними злочинами.

У зовнішніх функціях держави можна виділити два основні напрямки: зовнішньополітична діяльність (тут особливе значення має функція оборони країни) і зовнішньоекономічна діяльність.

Особливості класових функцій експлуататорської держави

Внутрішні | Зовнішні

1. Функція придушення пригноблених класів.

2. Функція охорони приват-ної власності експлуататорів на засоби виробництва.

3. Функція ідеологічного при-душення своїх класових і полі-тичних супротивників. | 1. Функція захоплення чужих територій. 2. Функція придушення виз-вольних рухів.

3. Функція охорони інтересів пануючих класів від посягання на них ззовні.

Не можна ототожнювати функції держави з формами їх реа-лізації — правовими та організаційними, а також із методами їх реалізації (переконання, заохочення, державний примус, при-душення).

Основні правові форми здійснення функцій держави: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, установча, контроль-но-наглядова.

Конкретна функція держави являє собою єдність змісту, форм і методів здійснення державної влади у певній сфері діяльності держави; характеризується відомою самостійністю, однорідністю, повторюваністю.

Зміст внутрішніх і зовнішніх функцій держави змінюється на різних етапах її розвитку. Наприклад, протягом періоду станов-лення буржуазної держави економічна функція була слабко роз-винутою. З середини XIX ст., особливо у XX ст. з кінця 50-х років, у країнах Західної Європи і Північної Америки її роль значно зросла як за значущістю, так і за обсягом. Державно-правове регулювання соціально-економічної сфери суспільних відносин спрямоване на забезпечення політики «повної зайнятості» насе-лення і запобігання економічним кризам. Західні країни вда-ються до допомоги системи планування (у тому числі довго-строкового), створення спеціальних відомств з прогнозування розвитку економіки і соціального розвитку. Зріс вплив на при-ватний сектор шляхом різних засобів регулювання і контролю — політики цін, податків, інвестицій, експорту, імпорту, держав-них замовлень, кредитної політики тощо. Але це не означає, що держава поглинає діяльність приватного сектора в економіці, не створює умов для його розвитку.

На відміну від західних буржуазних країн у СРСР, до складу якого входила радянська Україна, приватний сектор був дозво-лений протягом дуже обмеженого часу (неп). Державне регулю-вання економічних відносин відігравало пануючу роль. Держава була монополістом у всіх сферах життєдіяльності суспільства, а в економічній сфері перейняла на себе буквально все — від вста-новлення рівня інвестицій у ту чи іншу галузь економіки до найменування продуктів і цін на них.

У незалежній Україні з переходом до ринкових відносин зміст економічної функції держави (у порівнянні з СРСР) істотно змі-нюється. Хоча сфера державного управління і не зводиться до державного сектора економіки, для втручання держави в приват-ний сектор економіки встановлюються межі.

Із визначенням курсу на побудову соціальної правової дер-жави розширюються зміст і значення політичної, правоохорон-ної та інших функцій. Особливого значення набуває соціальна функція — створення державою умов, що забезпечують гідне життя людини (див. главу «Соціальна правова держава»).