(1966-1976 pp.), яка згодом була піддана різкій критиці в Китаї, роботи з кодифікації не могли розпочатися. Цілеспря-мовано зверху і часто несвідомо знизу цілком зневажалася за-конність. Правові норми і правопорядок були замінені партій-ними директивами і чисткою кадрів. Після смерті голови цент-рального комітету компартії Китаю Мао Цзедуна (1976 p.) був узятий курс на перетворення економічних відносин у напрямку розвитку приватного права. З 1978 p., коли Ден Сяопін при-йшов до влади, Китай проводив політику економічної експансії та модернізації.
Розпочалися роботи з кодифікації права. Прийнято нову Конституцію (1982 p.). Її преамбула проголошує, що «громадя-ни Китаю всіх національностей продовжуватимуть... йти соціа-лістичним шляхом», додержуватися принципів марксизму, соці-алізму. Стаття 1 Конституції говорить: «КНР є соціалістичною державою з народно-демократичною диктатурою робітничого класу, заснованою на альянсі робітників і селян».
Були прийняті закони про організацію влади і управління, про суди, про народну прокуратуру, Кримінальний і Кримінально-процесуальні кодекси (1980 p.), положення про адвокатуру і нотаріат. Загальні положення цивільного права (типу ЦК, набули чинності в 1997 p.). Особлива увага приділяється законотворчо-сті у галузі екологічного права. У 80-90-ті роки XX ст. видана низка законів про охорону навколишнього середовища — моря, водного і повітряного простору, ґрунту, прибережного простору від забруднення нафтою та ін.
Однак і дотепер зберігаються багато інститутів і норм соціа-лістичного права, головним чином, у сфері публічного права. Відсутній інститут приватної власності на землю. Законодавче («Закон про управління землею» 1986 p., «Закон КНР про сіль-ське господарство» 1993 p., Загальні положення цивільного пра-ва) визнана лише державна і колективна власність на землю, яка використовується селянами. Закріплене не право власності, а право користування і часткового розпорядження землею.
Проте «соціалізм» у Китаї був і залишається вербальним (сло-весним), а не реальним. Правову систему Китаю не можна ква-ліфікувати як соціалістичну і відносити до соціалістичного типу.