Поняття та ознаки юридичної науки

Юриспруденція, або правознавство — спеціалізована галузь знань у сфері суспільствознавства. Якщо суспільствознавство — це наука про суспільство взагалі, то правознавство — система знань у галузі права і держави. Термін «правознавство» тотож-ний терміну «юриспруденція».

Термін «юриспруденція» виник у Стародавньому Римі на-прикінці IV — на початку III століття до н.е. (лат. jurisprudentia — знання права) і зараз вживається у значеннях:—

науки про право і державу, тобто юридичної науки, інакше — теоретичної діяльності у галузі права;—

професійної практичної діяльності юриста (суддя, проку-рор, слідчий, нотаріус, адвокат тощо).

Юридична наука — це система знань про об'єктивні власти-вості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, про загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права в їх структурній багатоманітності.

Основні риси (ознаки) юридичної науки:

1. Суспільна наука, що має прикладний характер. Вона покли-кана обслуговувати потреби громадського життя, юридичної практики, юридичної освіти, забезпечувати юридичних робіт-ників необхідними даними про видання і застосування законів.

2. Наука, що має властивості точних наук. Юридична наука включає в основному конкретні знання, виражені у точних конст-рукціях, співвідношеннях, як і природничі науки. Юриспруден-цію деякою мірою можна порівняти з медичною наукою, яка також поєднує теоретичну і прикладну (практичну) спрямова-ність. Юрист, як і лікар, має справу зі здоров'ям і життям. Діяль-ність юриста стосується «здоров'я» суспільства у цілому, духов-ного життя людини. Юрист проводить профілактичну роботу, «лікує» пороки у суспільному житті, духовному світі людини. У цьому полягає гуманістична спрямованість професій юриста і лікаря, які виникли за стародавніх часів.

3. Наука, що втілює у собі позитивні якості наук про мислення. Вона досліджує питання, пов'язані зі спроможністю відобража-ти об'єктивну дійсність у правових судженнях і поняттях у про-цесі створення і застосування законів (вивчення обставин юри-дичної справи, тлумачення законів і т. і.). Так, скажімо, одна із юридичних дисциплін — криміналістика присвячена специфі-чним питанням людського мислення, застосуванню багатьох спеціальних знань при розслідуванні злочинів.

Отже, юридична наука вбирає в себе якості всіх трьох основ-них галузей людських знань — суспільних наук, природничих наук, наук про мислення.

Головне призначення теоретичної юриспруденції (юридич-ної науки) — бути науковим орієнтиром для практики держав-ного і правового будівництва на підґрунті пізнання і усвідом-лення відповідних суспільних процесів та явищ. Юридична нау-ка в сучасній Україні грунтується на досягненнях і досвіді вітчизняної юриспруденції та юриспруденції інших країн, на ідеях і цінностях прав і свобод людини, панування права і соціально-правової державності.

Об'єкти, предмет, метод, функції юридичної науки

Поняття юридичної науки можна розкрити через розуміння об'єктів, предмета, методу і функцій. Під об'єктами маються на увазі конкретні сфери (сторони) об'єктивної дійсності, під пред-метом науки — певний зріз (частина) об'єкта пізнання.

Об'єктами юридичної науки є держава і право — фактично два об'єкти. Проте юриспруденція, як і кожна наука, має один предмет вивчення.

Вихідним для визначення поняття юриспруденції є право, що включає у себе правове поняття держави. Держава і право пізнаються і досліджуються як складові моменти єдиного об'єкта юридичної науки. В основу їх вивчення покладено один принцип і критерій юридичності, що конкретизується в окремих сфе-рах і напрямках юридичного пізнання держави і права. Ця кон-кретизація присутня в усіх окремих визначеннях і характерис-тиках держави і права, у системі понять юридичної науки в ці-лому та окремих юридичних наук.

Предмет юридичної науки — об'єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку і функ-ціонування держави і права в їх структурній багатоманітності.

Якщо предмет юридичної науки — це поняття права в усіх аспектах його теоретико-пізнавального прояву і вираження, то предмет кожної окремої юридичної науки — якийсь певний еле-мент юридичної дійсності.

Метод юриспруденції являє собою засіб юридичного пізнан-ня, створення та організації юридичного знання. За допомогою юридичного методу предмет юриспруденції конкретизується і оформлюється у відповідну юридичну теорію (юридичну науку) як єдину систему знань про державу і право, висловлену в по-няттях.

Основний метод юридичної науки — філософська діалекти-ка (матеріалістична та ідеалістична).

Функції юридичної науки — основні напрямки розуміння і вираження юридичного знання:—

онтологічна (пізнавальна) — вивчення фундаментальних якостей матерії права, найзагальніших сутнісних явищ і проце-сів у державному житті, відкриття раніше невідомих закономір-ностей буття держави і права;—

евристична — пізнання нового в державно-правовому житті, відкриття раніше невідомих закономірностей буття держави і права;—

прогностична — передбачення розвитку державно-право-вих процесів;—

практично-організаційна — обслуговування практики;—

методологічна — дослідження і розробка засобів вивчення правової дійсності;—

ідеологічна — вплив на розвиток правової культури суспіль-ства і людини;—

політична — допомога у формуванні державно-правової політики, роз'ясненні політичних і законодавчих рішень.

Юриспруденція як система юридичних наук

У системі суспільних наук юридична наука (правознавство) виступає як єдина галузь знань, предметом вивчення якої є дер-жава і право. Ця галузь знань є системою взаємозалежних юри-дичних наук, яка за сферами прояву може бути диференційова-на на цикли наук:—

теоретично-історичні (теорія держави і права, історія дер-жави і права та ін.);—

державознавчі (державне право, адміністративне право та ін.);—

цивілістичні (цивільне право, цивільний процес, господар-ський процес, сімейне право та ін.);—

криміналістичні (кримінальне право, кримінальний про-цес, виправно-трудове право та ін.).

Окреме місце посідають науки, які вивчають такі, що реалі-зують право, відносини між державами — міжнародне право (при-ватне і публічне), а також науки, що вивчають державу і право інших країн.

Кожна з зазначених наук є юридичною, має свої предмет і методи вивчення. Разом вони входять до поняття «юридична наука». Якщо предмет юридичної науки в