3. Принцип рівності означає рівність усіх перед законом, рів-ність прав та обов'язків, незалежно від національної, релігійної та іншої належності, службового та іншого становища, рівну від-повідальність перед законом, рівний захист у суді.

Важливими складовими елементами принципу рівності є:—

єдність (взаємозв'язок) прав і обов'язків, тому що говорити про реальність будь-якого права можна лише за наявності від-повідного йому юридичного обов'язку (приміром, право грома-дянина на судовий захист реалізується через обов'язок судів здій-снювати такий захист);—

взаємна відповідальність держави та особи, тому що вони пов'язані взаємними правами та обов'язками.

4. Принцип гуманізму, тобто людинолюбства, розкриває одну з найважливіших ціннісних характеристик права, домінування у формуванні та функціонуванні правової системи природних невідчужуваних прав людини. Це — право на життя, здоров'я, осо-бисту свободу та безпеку, право на охорону своєї честі та репу-тації, недоторканність особи та ін.; створення всіх умов, необ-хідних для нормального існування та розвитку особи.

5. Принцип демократизму знаходить свій прояв у тому, що право та законодавство виражають волю народу, волю всіх і кож-ного, формуються через форми народовладдя: безпосередню та представницьку демократію.

6. Принцип законності виражається у вимогах:

а) якості нормативно-правових актів, несуперечності їх один одному (між ними має бути ієрархічна субординація залежно від юридичної сили);

б) суворого додержання та виконання юридичних норм, пра-вових приписів усіма суб'єктами — громадянами, їх громадсь-кими та некомерційними організаціями, посадовими особами, державними органами. Передбачає також недопустимість зло-вживання суб'єктивним правом (див. § «Зловживання правом»);

в) невідворотної відповідальності за вину громадян і посадо-вих осіб.

Серед основних принципів права деякі вчені називають пра-вові презумпції та аксіоми.

Принципи права слугують загальними орієнтирами у правотворчості та правозастосуванні.