забезпечують судовий захист;
6) характеризується переваженням диспозитивних норм, розрахованих на самовідповідальність за свої обов'язки та дії;
7) зберігає класичну юридичну техніку.
Метод публічного права – імперативний | Метод приватного права –
диспозитивний
Галузі права, у яких началом є публічне право: | Галузі права, у яких началом є приватне право:
конституційне,
адміністративне,
кримінальне,
фінансове,
що включає бюджетне і податкове,
адміністративно-процесуальне;
кримінально-процесуальне,
міжнародне публічне,
міжнародне гуманітарне право та ін. |
цивільне,
сімейне,
авторське,
житлове,
трудове,
цивільне процесуальне,
міжнародне приватне право та ін.
Критерії віднесення норм до приватного чи публічного права:
1) інтерес (публічний, державний інтерес — галузь публічно-го права, приватний — галузь приватного права);
2) предмет правового регулювання (приватному праву властиві норми, які регулюють майнові відносини, публічному — немайнові);
3) метод правового регулювання (у публічному праві — метод субординації, у приватному — координації);
4) суб'єктний склад (публічне право регулює відносини при-ватних осіб із державою або між державними органами, приват-не — приватних осіб між собою).
Таким чином, галузі права можна поділити на ті, у яких пе-реважають начала публічного права, і ті, у яких превалюють на-чала приватного права. Для перших є характерним імператив-ний (супідрядності) метод правового регулювання, для других — диспозитивний (автономії).
Переваження у галузі права начал публічного (або приватно-го) права не виключає наявності в ній норм приватного (або публічного) права і, відповідно, певного суміщення імперативного і диспозитивного методів регулювання, що свідчить про відсут-ність «чистих» галузей права.
Приміром, підприємницьке право — система норм, що регу-люють майнові (товарно-грошові) і управлінські відносини. Якщо методом регулювання перших є диспозитивний (орієнтований на рівність сторін-підприємців), то других — імперативний (у відносинах підприємців й органів управління він передбачає обов'язкові управлінські акти, адресовані підприємцям — у ме-жах компетенції управлінського органу).
Екологічне, аграрне, земельне право внаслідок специфіки предмета правового регулювання потребують суміщення кіль-кох методів правового регулювання.
В екологічному праві застосовуються: імперативний (влад-ний) метод, необхідний для забезпечення виконання екологіч-них приписів; диспозитивний метод рівності сторін і вільного волевиявлення, необхідний для раціонального використання природних ресурсів, економічних заходів регулювання якості навколишнього середовища.
Земельне право також поєднує у собі елементи провідних методів (імперативний) адміністративного і (диспозитивний) цивільного права.
Процесуальним галузям права — цивільному процесуально-му праву і кримінальному процесуальному праву — властиві еле-менти як диспозитивного, так й імперативного методу, з прева-люванням одного з них. Зрозуміло, що система методів право-вого регулювання перебуває у постійному русі, динаміці.