Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
Галузі законодавства — великі об'єднання нормативно-пра-вових актів за певними сферами правового регулювання суспіль-них відносин, які характеризуються єдністю змісту, форми і ма-ють системні зв'язки між собою.
Зазвичай галузь законодавства «очолюється» кодексом, який визначає юридичну цілісність галузі. Конституція служить нор-мативною базою формування всіх галузей законодавства.
Інститут законодавства — система нормативних розпоряджень галузі законодавства, які регулюють певну сукупність суспіль-них відносин.
Важливим елементом структури законодавства є комплексні інститути, що об'єднують нормативні розпорядження кількох галузей законодавства.
Слід чітко розрізняти галузі права і галузі законодавства, які утворюють комбінацію норм галузей права.
У недавньому минулому ці поняття нерідко змішувалися й ототожнювалися, оскільки «правом» проголошувалися лише норми, які виражають державну волю «панівного класу» або «на-роду», закріплену в законі. Тому й галузей права існувало стіль-ки, скільки було прийнято законодавцем нормативних актів. Однак галузі законодавства аж ніяк не прямолінійно відбивають відповідні галузі права. У деяких випадках вони збігаються з га-лузями права (кримінальне, цивільне), в інших — із підгалузями права (авторське, водне законодавство). Навіть інститути права (наприклад, спадкування в цивільному праві) мають законодав-ство. Є й комплексне законодавство (господарське, транспорт-не, військове та ін.), яке містить норми кількох галузей права, які регулюють різні види суспільних відносин, і тому не мають властивих лише йому предмета і метода.
Наприклад, повітряне законодавство регулює відносини, по-в'язані з використанням повітряного простору. Воно містить норми конституційного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміні-стративного права (встановлюється порядок сертифікації — пись-мового посвідчення — і реєстрації повітряних суден й аеродро-мів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і багажу, встановлюється цивільно-пра-вова відповідальність перевізника за цілість багажу і вантажу, а також за збиток, заподіяний пасажирам та іншим особам), тру-дового права (визначаються права членів екіпажа).
Інший приклад — аграрне законодавство як комплексна га-лузь, яка являє собою органічну систему внутрішньо узгодже-них правових норм, що регулюють аграрні (земельні, майнові, трудові, організаційно-управлінські) суспільні відносини в сфері сільськогосподарської виробничої діяльності.
Число галузей законодавства перевищує число галузей права.
Так, у Росії в 1996 p. розроблений загальноправовий класи-фікатор. Він охоплює 38 галузей законодавства, 7 галузей дер-жавного життя (суд, прокуратура, юстиція та ін.), комплексні галузі законодавства, які представляють собою норми кількох галузей, що регулюють різні за своїм видовим змістом відноси-ни, наприклад, законодавство про сільське господарство, зако-нодавство з загальних питань господарської діяльності та ін.
Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законо-давства:
1. Об'єктивна неможливість висловити зміст кожної окремої галузі права в одному нормативно-правовому акті. Збіг галузі права і галузі законодавства є можливим тоді, коли галузь зако-нодавства представлена актами однієї юридичної чинності — законами, і число актів невелике (наприклад. Кримінальний ко-декс). У більшості випадків зміст галузі права виражений у чис-ленних нормативних актах. Навіть конституційне право пред-ставлене за допомогою складної системи законів.
2. Залежність системи законодавства, формування його галу-зей від цілеспрямованої діяльності суб'єктів, пов'язаної з його систематизацією, від інтересів держави, потреб юридичної прак-тики, рівня розвитку юридичної науки, законодавчої техніки.
3. Переосмислення, відновлення, вдосконалення законодав-ства внаслідок його переорієнтування на демократичні цінності:
а) послідовна демократизація порядку формування і функціону-вання законодавчих органів, їх професіоналізація, забезпечення високої якості законів; б) формування цивільного суспільства, правової системи в напрямку розвитку соціальної правової дер-жави, охорони і захисту прав і свобод людини та інші. Результа-том цього процесу є уплітання в правову тканину нових теоре-тичних конструкцій, формування нових галузей та інститутів законодавства, у тому числі на базі підгалузей та інститутів пра-ва, покликаних створити оптимальну базу переходу до ринко-вих відносин, та ін.
4. Орієнтування системи законодавства не лише на галузь права, але й на галузь державної діяльності, на державний устрій. Це неминуче призводить до появи галузей законодавства, які не відбивають галузі права, є комплексними.
5. Обумовленість системи законодавства формою державно-го устрою країни (федерація), що припускає наявність у кожній галузі нормативних актів на рівні як федерації, так і суб'єктів федерації.
Розбіжність галузей права і галузей законодавства не виклю-чає наявності позитивної тенденції до їх відповідності, їх «вирів-нюванню».
Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
Структура системи законодавства — внутрішня організація упорядкованих нормативно-правових актів, яка виражається в їх узгодженні і поділі на галузі та інститути законодавства.
Структуру системи законодавства можна класифікувати за такими критеріями:—
предметом правового регулювання (галузева),—
юридичною чинністю актів (субординаційна),—
особливостями форми державного устрою (державно-ор-ганізаційна).
Наведемо їх на схемі.
Структура системи законодавства
Галузева (горизонтальна) -відображає предмет правового регулювання | Субординаційна, або ієрархічна (вертикальна) —
відображає юридичну чинність актів | Державно-організаційна (вертикальна) — відображає особливості форми державного устрою—
поділ норматив-но-правових актів за предметом регулю-вання: цивільне за-конодавство, кримі-нальне законодавст-во, адміністративне законодавство та ін.— | поділ норматив-но-правових актів на певні групи за їх юридичною чинністю: закони, укази, поста-нови уряду, норма-тивні акти місцевих органів влади та ін.— | поділ нормативно-правових актів за те-риторіальним значен-ням: законодавство федеральне і законо-давство суб'єктів фе-дерації (наприклад, у Російській Федерації).
Розбіжність низки галузей права і галузей законодавства обу-мовлює необхідність провести класифікацію галузевої (горизон-тальної) структури системи законодавства, встановити види га-лузей законодавства з урахуванням ступеня їх відповідності га-лузям, підгалузям, інститутам права.
На схемі це виглядає так:
Галузева структура системи законодавства – види галузей
Галузеве законодавство | Спеціальне (внутрішньогалузеве)
законодавство | Комплексне (міжгалузеве) законодавство—
містить норми од-нієї галузі права, предметом регулю-вання якої є певна [сфера (рід) суспіль-них відносин, яка вимагає юридичне однорідних прийо-мів впливу. | містить норми підгалузі (рідше ін-ституту) права, предметом регулю-вання