яких є група (вид) чи сукупність груп (видів) суспіль-них відносин, яка вимагає юридичне [однорідних прийо-мів впливу. | містить норми де-кількох галузей права, які регулюють різні види суспільних від-носин, що склада-ють відносно само-стійну сферу суспі-льного життя, яка потребує юридичне різнорідних способів .впливу, що склада-ються у цілісний комплексний метод.
Тут формування галузі йде від юридичного начала — методу: галузь законодавства, як правило, збігається з галуззю права (кримінальне, трудове, адміністративне законодавство) | Тут формування галузі йде від юридичного начала — методу: підгалузь чи інститут права складають законо-давство, яке є части-ною певної галузі за-конодавства (гірниче, водне, лісове законодавство як внутрішньогалузеві елементи екологіч-ного законодавства) | Тут формування галузі йде не від юридичного начала — методу, а від со-ціального начала — предмета, і галузь за-конодавства склада-ється із норм різних галузей права (зако-нодавство про при-ватизацію, місцеве самоврядування, го-сподарське /підпри-ємницьке/ та ін.)
Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
Систематизація нормативно-правових актів — це діяльність, пов'язана з упорядкуванням і удосконаленням законодавчих та інших нормативно-правових актів, зведення їх у єдину внутрішньо узгоджену систему.
Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів не-обхідно для:—
усунення суперечностей між нормативними актами;—
підвищення якості та ефективності законодавства;—
забезпечення доступності його використання громадяна-ми, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями.
Розрізняють три способи (форми) систематизації норматив-но-правових актів:—
кодификацію;—
інкорпорацію;—
консолідацію.
Технічною передумовою трьох способів (форм) систематиза-ції є облік нормативних актів, тобто письмове фіксування виданих нормативно-правових актів (у спеціальних часописах, на картках, у комп'ютері).
Кодифікація — спосіб (форма) систематизації законодавчих актів, який полягає в їх удосконаленні через зміну змісту (пере-робку і узгодження) юридичних норм, пов'язаних загальним предметом правового регулювання, і об'єднання у новий єдиний нормативно-правовий акт. Іншими словами, кодификація вира-жається в підготовці та прийнятті нових актів, у які заносяться узгоджені між собою як норми старих актів, що виправдали себе, так і нові нормативні розпорядження.
Результати кодифікації
Консти-туція | Кодекс | Основи законо-давства | Статут | Положення | Правила
Про конституції — кодифіковані і не кодифіковані — див. § «Види законів».
Кодекс — єдиний, зведений, юридичне і логічно цілісний, внутрішньо узгоджений нормативний акт. Він має складну струк-туру і великий обсяг, поділяється на частині: загальну і особли-ву, розділи та глави (Кримінальний кодекс. Цивільний кодекс, Адміністративний кодекс та ін.).
Основи законодавства — кодифікований акт, що містить концептуальні поняття, цілі і завдання правового регулювання, принципи, які встановлюють основні напрямки регулювання певної сфери суспільних відносин. Як правило, такий акт скла-дається з нетипових норм — норм-цілей, норм-принципів, норм-дефініцій і забезпечує зв'язок і узгодженість норм тих чи інших галузей або інститутів права (в Україні — Основи законодавства про культуру від 14.02.92, Основи законодавства про охорону здоров'я від 19.11.92, Основи законодавства про загальнообов'я-зкове соціальне страхування від 14.01.98).
Статут — кодифікаційний акт, що регулює діяльність певних відомств, міністерств, організацій, ту чи іншу сферу управління (Статут автомобільного транспорту, Статут залізниць, Статут підприємства).
Положення — кодифікаційний акт, що визначає правовий статус, завдання і компетенцію державних органів і установ (По-ложення про службу в органах внутрішніх справ).
Правила — кодифікаційний акт, що визначає не правовий статус, а правовий порядок якогось виду діяльності (Правила дорожнього руху).
За обсягом розрізняють кодификації:
- загальну;
- галузеву;
- міжгалузеву (комплексну);
- спеціальну (внутрішньогалузеву).
Загальна кодификація припускає створення зведених кодифі-кованих актів для основних галузей законодавства. Загальним єдиним кодифікаційним актом конституційного права є Кон-ституція.
Галузева кодификація припускає об'єднання правових норм певної галузі права в суворо встановленому порядку (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс та ін.). Галузева кодификація по-сідає провідне місце серед інших видів кодификації, тому що розподіляє нормативний матеріал відповідно до предмета і ме-тоду правового регулювання (відповідає галузі права).
Міжгалузева (комплексна) кодификація припускає об'єднан-ня правових норм не відповідно до галузей права, а за принци-пом регулювання значної сукупності суспільних відносин у сфе-рі державної діяльності, галузі господарства або соціально-куль-турного будівництва (Повітряний кодекс. Кодекс торгового мореплавства та ін.). Міжгалузева (комплексна) кодификація є додатковим напрямком кодифікаційних робіт, які мають істотне значення.
Спеціальна (внутрішньогалузева) кодифікація припускає об'єд-нання правових норм конкретного інституту або підгалузі права певної галузі (Водний кодекс. Лісовий кодекс та ін.). Як і ком-плексна кодификація, спеціальна (внутрішньогалузева) кодифи-кація є напрямком кодифікаційних робіт, що доповнюють галу-зеву кодификацію.
Робота з кодификації законодавства є складною й відповідаль-ною. Тут має місце не лише зовнішнє впорядкування нормати-вного матеріалу, його розташування у певному порядку, але й перегляд норм, що містяться в законах та інших нормативних актах, скасування застарілих і неефективних, виробка нових, надолуження прогалин, усунення дублювання, розбіжностей і суперечностей, їх узгодження. Кодификації найчастіше підда-ються норми, розраховані на тривалий проміжок часу. Більш динамічні сфери регулюються поточним законодавством.
Кодификація сприяє посиленню стабільності законодавства. Кодекси, що розробляються, представляють собою нові законо-давчі акти, які заміняють закони, що діяли раніше, і акти, що регулюють те саме коло суспільних відносин. При всій широко-сті кола норм , що містяться в кодексі, він характеризується цілісністю, внутрішньою єдністю і власною системою. Кодифі-каційні акти покликані бути основою законодавчої діяльності. На відміну від інкорпорації кодификація завжди має офіційний характер.
Інкорпорація — спосіб (форма) систематизації законодавства, який полягає у зовнішньому впорядкуванні (розташуванні в тому чи іншому порядку) вже наявних нормативних актів без зміни змісту норм права, які містяться в них.
Результатом інкорпорації є збірники, де нормативні акти розташовуються в хронологічному або алфавітному порядку, за предметною ознакою, з урахуванням юридичної чинності об'єд-нуваних актів тощо.
При інкорпорації нормативний акт опрацьовується: із нього викидаються положення, що втратили силу; включаються вне-сені до них зміни і доповнення; виключаються положення, що не містять норм права;