щодо доцільності.
3. Правило поведінки загального характеру — норма права має загальний (без зазначення конкретного адресата — неперсоніфікований) характер, тобто поширюється на усіх, хто стає учас-ником відносин, регульованих нормою. Як регулятор суспіль-них відносин, норма має багаторазовість застосування (напри-клад, заборона хуліганства).
4. Формально-визначене правило поведінки представницько-зобов'язуючого характеру — норма права закріплює права і обов'язки учасників суспільних відносин, а також юридичну від-повідальність (санкції), яка застосовується у разі її порушення. Надаючи права одним, норма права покладає обов'язки на ін-ших (наприклад, молоді люди мають право на навчання, обов'я-зок інших — забезпечити це право). Формальну визначеність норма права отримує після викладення її в законах, інших писа-них джерелах права.
5. Правило поведінки, прийняте в суворо встановленому поряд-ку, — норма права видається уповноваженими на те суб'єктами в межах їх компетенції з дотриманням певної процедури: розроб-ка, обговорення, прийняття, набуття чинності, зміна або скасу-вання чинності.
6. Правило поведінки, забезпечене всіма заходами державного впливу, аж до примусу, — держава створює реальні умови для добровільного здійснення суб'єктами зразків поведінки, сфор-мульованих у нормі права; застосовує способи переконання і примусу до бажаної поведінки, зокрема, ефективні санкції у разі невиконання вимог норми права.
Риси норми права як класичного розпорядження:
1) норма відтіняє, підкреслює кількісну і якісну сторони по-ведінки (вид і міру поведінки);
2) норма вбирає в себе всі основні властивості права (норма-тивність, формальну визначеність, стабільність, владність);
3) норма має чітко виражену структуру, складається з елеме-нтів (диспозиція, гіпотеза, санкція).
Поряд із цим норма права має внутрішній зміст:
- є мірою свободи і справедливості;
- є результатом владної діяльності держави, яка полягає в узагальненні і систематизації типових конкретних право-відносин, що виникають у громадянському суспільстві;
- має завжди загальний характер, тобто це таке розпоряд-ження, що адресоване безлічі індивідуально не визначе-них суб'єктів і розраховано на багатократність застосу-вання за певних життєвих обставин.