Служба безпеки України

Після проголошення незалежності України відразу постало питання про необхідність реформи колишньої союзно-республіканської системи органів державної безпеки. 20 вересня 1991 року Верховною Радою України було прийнято постанову "Про створення Служби національної безпеки України". Цією ж постановою було ліквідовано Комітет державної безпеки УРСР.

У стислі терміни вирішувалися питання щодо формування нових підрозділів, їх кадрового наповнення професійно підготовленими, відданими справі побудови незалежної України співробітниками, створення нормативно-правової бази. 25 березня 1992 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про Службу безпеки України", який став ще одним підтвердженням непорушності курсу на побудову правової, демократичної держави. Співробітники молодої української спецслужби, на відміну від своїх попередників, дістали змогу діяти, спираючись на чітку правову основу - закони України "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про державну таємницю", "Про боротьбу з корупцією" та інші.

Усвідомлюючи нові внутрішньо- та зовнішньополітичні реалії, які склалися в Україні у зв'язку з проголошенням її незалежності, прагнення увійти до спільноти цивілізованих демократичних країн і посісти гідне місце на міжнародній арені, Служба безпеки рішуче відмовилась від глобального та всеохопного підходу у своїй діяльності, використання образу головного противника чи ворога, нецивілізованих і негуманних методів роботи. З перших днів свого існування Служба безпеки України активно сприяла керівництву країни у вирішенні надзвичайно важливих проблем на пріоритетних напрямах державного будівництва, з кожним роком нарощуючи свій потенціал та гнучко реагуючи на зміни обстановки. Створена як принципово новий правоохоронний орган спеціального призначення, СБУ посіла належне їй місце в системі державних органів.

Сьогодні СБ України здатна у повному обсязі вирішувати всі завдання, які визначені Законом України "Про Службу безпеки України" та ставляться вищим керівництвом держави. При цьому головний акцент робиться на найпріоритетніших, найважливіших завданнях, притаманних саме спецслужбі. Таких, які, окрім органів безпеки, ніхто не вирішить.

Серед них - захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного, оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувальної діяльності іноземних спецслужб, підривних посягань з боку окремих організацій та осіб. Виконується цілеспрямована робота щодо запобігання, виявлення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління, економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Найважливішими напрямками діяльності СБ України були і є розвідка та контррозвідка. Інша річ, що змінюються підходи до здійснення цієї роботи, вносяться певні корективи, враховуються зміни, що відбуваються у світі, в сфері міждержавних стосунків. Українська спецслужба відмовляється від "тотального" принципу застосування контррозвідувального пошуку, впроваджується диференційований підхід до організації протидії конкретним іноземним спецслужбам. Позиція Служби безпеки України в новій історичній добі ґрунтується на засадах підпорядкованості контррозвідувальних заходів нормам чинного законодавства, захисту на цій основі прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави як на території України, так і за її межами специфічними засобами і методами спецслужби.

Відповідно до поставлених вимог співробітниками контррозвідки припинено протиправну діяльність кiлькох агентів спецслужб іноземних держав, не допущено ряд спроб громадян України передати за кордон інформацію політичного, науково-технічного та економічного характеру. У 1992 році Служба безпеки України викрила і припинила шпигунську діяльність особи без громадянства Г. Саркісяна та громадянина України А. Ткаченка, які виконували в нашiй країні завдання іноземної розвідки щодо збирання відомостей про новітню зенітно-ракетну техніку. У 1994 році контррозвідкою здійснено операцію щодо припинення провокації стосовно України i видворення за межі країни та передачі властям Швеції 32-річного шведа Еріка Олафа Естенсона. Під час перебування в Україні Естенсон запропонував передати йому ядерні боєзаряди, з яких він мав намір зібрати у Стокгольмі ядерну бомбу потужністю 20-30 мегатонн, щоб шляхом шантажу уряду Швеції добитися надання Україні фінансової допомоги у 2 мільярди американських доларів. Немало прикладів проведення інших контррозвідувальних операцій. Зокрема, не допущено здійснення низки протизаконних акцій щодо вивезення з України і ввозу контрабандним шляхом на її територію великих партій зброї. Заблоковано спроби організувати вiдтік з України технологій і матеріалів подвійного призначення, здійснити нелегальні операції з ядерними матеріалами та радіоактивними речовинами. У результаті вжитих заходів не допущено жодного випадку порушення Україною взятих зобов'язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки.

Згідно з законом здійснюється інформаційно-аналітична діяльність з метою сприяння керівництву України в реалізації зовнішньо- та внутрішньополітичного курсу в напрямку розбудови держави, зміцнення її обороноздатності й економічного потенціалу, розширення міжнародного співробітництва. Інформаційно-аналітичне забезпечення вищих і місцевих органів державної влади України є одним із пріоритетних напрямів діяльності Служби безпеки. Оцінки, пропозиції і прогнози аналітиків СБУ стали важливою складовою частиною системи інформаційно-інтелектуальної підтримки державних рішень, а також основою відомчої системи виявлення та протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам національній безпеці. І найвищою оцінкою для аналітиків СБ України, і усієї Служби в цілому, є те, що напрацьовані ними дані реалізовуються, з їх використанням на державному рівні приймаються відповідні рішення.

Співробітники СБ України намагаються зосереджувати зусилля на захисті найвразливіших сфер життєдіяльності суспільства. Сьогодні однією з таких є економіка. Тому цілком закономірним є створення у структурі СБУ Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави. Цей департамент визначено головним у системі СБУ в розробці стратегії і тактики захисту національних економічних інтересів, розкриття і припинення злочинів в економічній сфері.

Служба безпеки згідно зі своєю компетенцією протидіє розкраданню державного або