України, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, об-ластей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, районів у містах та їх заступники, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту та їх заступники, а та-кож головні державні санітарні лікарі об'єктів, що мають особливий режим роботи, у межах відповідних адміністра-тивно-територіальних одиниць та на об'єктах нагляду мають право видавати постанови, приписи, а також вносити пропози-ції (подання): власникам підприємств про відсторонення від будь-яких видів діяльності, робіт, навчання, відвідування до-шкільних закладів осіб, які хворі на інфекційні хвороби або є носіями збудників інфекційних захворювань чи були в контакті з такими хворими, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється МОЗ; про приведення нормативно-технічних, розпорядчих та інших документів дер-жавних, громадських органів та їх посадових осіб у від-повідність з вимогами санітарного законодавства; про обме-ження діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміо-логічного нагляду в разі виявлення порушень ним санітар-ного законодавства, що безпосередньо не впливають негативно на здоров'я людей, але можуть зумовлювати негативний вплив на нього; видавати постанови: про тимчасову заборону чи припинення діяльності об'єкта державного санітарно-епіде-міологічного нагляду в разі виявлення порушень ним санітар-ного законодавства, що можуть негативно вплинути на здо-ров'я людей, але ці порушення можна усунути здійсненням відповідних заходів; про заборону чи припинення діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду у разі виявлення порушень санітарного законодавства, що нега-тивно впливають на здоров'я людей і не можуть бути усуну-ті здійсненням відповідних заходів, а також мають інші права.
За порушення санітарного законодавства або невиконан-ня постанов, розпоряджень, висновків органів санітарно-епі-деміологічної служби на осіб, винних у вчиненні правопору-шень, можуть бути накладені адміністративні штрафи.
Державний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії здійснюється Державною інспекцією по на-гляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергопотребнагляд), яка створюється Міністерством енергетики і електрифікації і діє на підставі Положення, за-твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996р. №929 (ЗП України. - 1996. - №16. -Ст. 40).
Метою державного нагляду за режимами споживання енергії є:—
проведення єдиної державної політики в сфері енер-гопостачання;—
забезпечення безаварійного енергопостачання спожи-вачів шляхом контролю за використанням схем живлення;—
організація контролю за експлуатацією і технічним станом електричних і тепловикористовуючих установок та теплових мереж споживачів щодо надійності енергопоста-чання і керівництва режимами електроспоживання;—
забезпечення виконання заходів по управлінню режи-мами споживання електричної і теплової енергії;—
організація впровадження нових і виведення з екс-плуатації застарілих енергоустановок, які не відповідають ви-могам надійної і безаварійної роботи;—
впровадження нових розробок коштів контролю й об-ліку електричної і теплової енергії, а також автоматизованих систем збору, обробки інформації і управління енергоспо-живанням;—
здійснення контролю за дотриманням споживачами і виробниками електричної і теплової енергій вимог до якості енергії, договірних умов енерговикористовування і техніч-них умов на приєднання енергоустановок до мереж електро-постачання організації.
Головному державному інспектору з енергетичного на-гляду України, його заступникам, старшим державним інспек-торам і державним інспекторам надається право давати обо-в'язкові для виконання підприємствами, установами й органі-заціями розпорядження по відстороненню від роботи на електричних і тепловикористовуючих установках осіб, рівень знань яких не відповідає встановленим вимогам або які по-рушують їх; припиняти роботи, пломбувати електричні й тепловикористовуючі установки, якщо їх стан загрожує ава-рією, пожежею, небезпекою для життя обслуговуючого персо-налу або може призвести до значних збитків, і передавати відповідні матеріали правоохоронним органам тощо.
Серед органів державного нагляду особливе місце по-сідають органи прокуратури України, повноваження яких визначено Законом України "Про прокуратуру" від 5 лис-топада 1991 p. (Відомості Верховної Ради України. — 1991.— №53. - Ст.793).
Необхідно відмітити, що в ст. 121 Конституції України серед функцій прокуратури не вказується функція загаль-ного нагляду. Функцію нагляду за дотриманням і застосу-ванням законів прокуратура виконує до введення в дію но-вих законів, що регулюватимуть діяльність державних органів з контролю за дотриманням законів.
Згідно із Законом України "Про прокуратуру" вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами, державними комітетами, відомствами, іншими органами державного і гос-подарського управління та контролю, урядом Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їхніми виконавчими і розпорядчими органами, військовими частинами, політични-ми партіями, громадськими організаціями, масовими руха-ми, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, посадо-вими особами і громадянами здійснюється Генеральним про-курором України і підпорядкованими йому прокурорами.
У здійсненні функції нагляду, в тому числі за правиль-ним виконанням законодавства про працю й охорону праці, прокурор має право:
1) безперешкодно, за посвідченням, що підтверджує зай-ману посаду, входити у приміщення державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм влас-ності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запровадже-но; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі, за письмовою вимогою, й тих, що містять комерційну чи банківську таємницю або кон-фіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в про-куратуру для перевірки зазначених документів та матеріа-лів, видачі необхідних довідок, у тому числі про операції і рахунки юридичних осіб та інших організацій, для вирішен-ня питань, пов'язаних з перевіркою;
2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, ін-струкції, накази та інші акти і документи, одержувати інфор-мацію про стан законності й заходи щодо її забезпечення;
3) вимагати від керівників та колегіальних органів прове-дення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підкон-трольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
4) викликати посадових осіб і громадян,