продавати адреси іноземних роботодавців, посередницьких фірм, державних органів зайнятості інших країн, оприлюднен-ня у засобах масової інформації (зокрема, у мережі Internet) без їхньої на те згоди та якщо надані оголошення не спрямо-вані на використання праці громадян України; здійснювати посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном з роботодавцями за тими трудовими договорами, які не містять умов соціального захисту (зокрема, страхування) працівни-ка, передбачених законодавством країни перебування; про-понувати посередництво у працевлаштуванні громадян на роботу за видами діяльності, які заборонені або зайняття якими тягне за собою відповідальність згідно з чинним зако-нодавством України чи міжнародними нормами.

Підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, а також їх посадові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості. У число таких обов'язків входить організація професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва; працевлаштування осіб, направлених службою зайнятості, на робочі місця в рахунок визначеної квоти (бро-ні); інформація працівників про наявність вакантних місць (посад), в тому числі з неповним робочим часом; створення додаткових робочих місць.

Усі підприємства зобов'язані зареєструватися в місцевих центрах зайнятості як платники зборів до Державного фон-ду сприяння зайнятості населення; щомісяця надавати інфор-мацію про наявність вільних робочих місць (вакантних по-сад), використання працівників з режимом неповного робо-чого часу, про простій підприємства, про всіх прийнятих пра-цівників відповідно до форм державної статистики (див. Інструкцію зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затверджену наказом Мін-стату України від 7 липня 1995 p. №171 // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами // Бюле-тень законодавства і юридичної практики України. — 1997. — №11-12. - С. 200-219).

Повинні подаватися дані про наступне вивільнення пра-цівників (за два місяці до вивільнення); про проведене ви-вільнення (в 10-денний строк після вивільнення). За непо-дання таких відомостей або порушення термінів стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивіль-неного працівника (ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення").

До державної служби зайнятості за сприянням у пра-цевлаштуванні мають право звертатися всі незайняті грома-дяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за суміс-ництвом або у вільний від навчання час. Послуги служби зайнятості для громадян безкоштовні.

Незайняті громадяни (в тому числі особи, які здійсню-ють догляд за інвалідом І групи або дитиною — інвалідом у віці до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичної установи потребує стороннього догляду), інваліди і пенсіонери, які звертаються до державної служби зайня-тості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєст-рації у цій службі.

Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку.

Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприян-ням у працевлаштуванні, здійснюється державною службою зайнятості за місцем постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) за умови пред'явлення паспорта і тру-дової книжки, а у разі потреби — військового квитка, доку-мента про освіту або документів, які їх замінюють, а інозем-них громадян і осіб без громадянства, які постійно прожива-ють в Україні, — тільки за наявності постійної прописки. Окремі категорії громадян, вказані в п. 4 Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку грома-дян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги з безробіття, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, затвер-дженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 p. №578 (Праця і зарплата. - 1998. - №10. - Травень), зобов'язані пред'явити й інші документи. Наприклад, випуск-ники вищих навчальних закладів, підготовка яких здійсню-валася за державним замовленням, яким відмовлено у прий-нятті на роботу за місцем призначення, подають направлен-ня на роботу і скріплену печаткою замовника довідку про відмову в працевлаштуванні або довідку про самостійне пра-цевлаштування; особи, які отримують пенсію відповідно до законодавства України, — пенсійне посвідчення або посвідчен-ня інваліда і т. ін.

Законодавством передбачений загальний і спеціальний порядок реєстрації осіб, які шукають роботу.

Загальний порядок передбачає реєстрацію громадян не-залежно від часу втрати роботи. Однак є категорії громадян, які втратили роботу вимушено, поза своїм бажанням. Для таких осіб передбачені особливі гарантії (п. 1 ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення"), які надаються за умови своєчасної реєстрації в службі зайнятості (спеціальний по-рядок).

Так, у державній службі зайнятості повинні бути зареєс-тровані:—

працівники, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за п.1 ст. 40 КЗпП, — протягом 7 календарних днів після звільнення;—

працівники, звільнені з підприємств, установ і органі-зацій незалежно від форм власності в зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення, — протягом одного місяця після звільнення;—

військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію, — протягом 7 календарних днів з дня поставлення на військовий облік військкоматами;—

громадяни, які втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві або настання