Потребують дальшої фіскальної підтримки спеціальні (вільні) економічні зони, а також території пріоритетного розвитку та з спеціальним режимом Інвестування, які довели свою спроможність залучати та ефективно освоювати інвестиційні ресурси, в т.ч. й іноземні.

3. Уряд повинен визначитися з доцільністю та економічною ефективністю вжиття додаткових заходів податкової реформи:—

введення (поетапне) податку на нерухоме майно;—

введення єдиного соціального податку;—

поступове підвищення до5 млн. грн. на рік обсягів реалізації продук-ції, за які суб'єкти підприємництва сплачують єдиний податок—

запровадження диференційованої ставки ПДВ на різні групи товарів та послуг, зокрема більш глибоке зниження ставок на товари і послуги першої необхідності;—

скасування неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з одночасним компенсуючим підвищенням рівня доходів у всіх сферах діяльності;—

звільнення експортерів високотехнологічної продукції від сплати по-датку з прибутку на приріст обсягів експортної продукції порівняно з попе-реднім роком.

4. Реформування податкової системи має супроводжуватись : ефективними структурними заходами, спрямованими на досягнення необхідної результативності політики доходів. До них належать:—

виключення негрошових розрахунків та будь-яких форм взаємозаліків з практики виконання бюджетів усіх рівнів;—

заборона реструктуризації або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), а також встановлення мораторію на надання пільг в оподаткуванні;—

реструктуризація та списання зобов'язань держави у відшкодуванні податку на додану вартість з урахуванням обсягів вже проведеної реструктуризації та списання заборгованості відповідних платників податків перед бюджетом;—

зменшення обсягу простроченої заборгованості (недоїмки) з податко-вих платежів до бюджетів усіх рівнів за рахунок суттєвого поліпшення стану збирання податків і неподаткових надходжень на основі застосування сучасних технологій податкового адміністрування;—

удосконалення системи розрахунків підприємств паливно-енергетичного комплексу з бюджетом;—

збільшення доходів від державної частки власності за рахунок

збільшення ефективного ЇЇ використання;—

підвищення ефективності приватизації державного і комунального

майна з дотриманням відкритості та прозорості п процедури, забезпечення

приватизації об'єктів за їх реальною ринковою вартістю., подолання зловживань, що мають місце у цій сфері.

У бюджеті України тривалий час була занижена частка надходжень від населення. Більше того, це видавалося як благо, досягнення. Проте це рецидив минулої психології: з підприємства значно легше "викачати" кошти, ніж із фізичної особи. Насправді завдання полягає у зростанні доходів населення. "Мудра" бюджетна ідеологія минулих років призвела до скорочення на підприємствах інвестицій, викачування із них оборотного капіталу, аж поки більшість підприємств зупинилася, різко скоротилася кількість робочих місць, люди опинилися на вулиці, ї все це під гаслом наповнення бюджету! Джерело надходжень вичерпано, а частина підприємств займається "тіньовою" діяльністю.

У цих умовах руйнування економіки надходження до бюджету в основному здійснюються від непрямих податків, тобто із кишені зубожілого споживача. Добре, що ще не введено податку на споживання повітря, бо за споживання всієї решти благ громадяни уже платять податок, на чому, власне, і тримається бюджет. Це зумовлює потребу кардинальної зміни бюджетної політики: вона повинна стимулювати товаровиробника. Лише за цієї умови, за умови розширення Інвестиційної діяльності підприємств можуть зростати доходи населення, його реальна заробітна плата, у чому, власне, і полягає функ-ція держави, для чого й існує в п розпорядженні бюджетний важіль.

При падінні доходів бюджету загострюються між бюджетні відносини, постає питання бюджетної незалежності регіонів. Взагалі це досить серйозне питання, в минулому воно спричинило проблему територіального госпрозрахунку. В цій сфері необхідні ґрунтовні теоретичні дослідження, бо наявні регіони й місцеві громади досить різні. Те, що окремі регіони промислове більше розвинуті, а інші менше, — наслідок не сьогодення, воно визначається особливостями комплексу природних ресурсів. Тож поділ регіонів на "донорів" бюджету і тих, хто перебуває в бюджетній "реанімації", — питання не принципове. Проблема в тому, щоб були механізми бюджетного стимулювання продуктивної діяльності всіх регіонів, а їхній внесок у бюджет був рівнонапружений щодо можливостей. Тоді не повинно бути споживацьких настроїв, паразитування бездіяльних.

Отже, лише обґрунтована бюджетна політика може сприяти національному прогресу, лише зважена політика міжбюджетних відносин може консолідувати творчі зусилля спільного поступу ліквідувати прояви регіонального фінансового сепаратизму що в майбутньому може призвести до загострення соціальної напруги.

Наявна податкова система руйнує українські підприємства. Воднораз іс-нує безпрецедентна ситуація податкових пільг: чинним законодавством у 1999 році було запроваджено 283 види пільг, а в 2000 році їх кількість ще зросла! Це не кількість суб'єктів, яким надано режим пільгового оподаткування це види пільг, за якими ховається безліч суб'єктів.

За 10 місяців 2000 року на рахунки державного бюджету від державних позик надійшло коштів на суму 2400,2 млн. гри. (внутрішніх— 2019,6 млн. грн., зовнішніх — 380,6 млн. грн.), що на 3529,5 млн. грн. менше від запланованого і становить 40,5% від затвердженого розкладу та 3} ,8% від річних призначень. Порівняно з минулим роком обсяг державних позик скоротився на 3159,5 млн. грн., або на 56,8%. 3аборгованість перед державним бюджетом підприємств-позичальників за іноземними кредитами, отриманими під державні гарантії., станом на 01.10.2000 року становила 5 049 219,9 тис. грн. (928 216,6 тис. дол. США). Порівняно з даними на 01.01.2000 року зазначена заборгованість збільшилася на 662 525,6 тис. грн. (87 257,6 тис. дол. США), або на 15Д%.

Більше половини загальної суми заборгованості (53,0%) припадає на 7 боржників: корпорацію "Украгропромбіржа" (11,4%), ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" (8,9%), УЗТФ "Бїомед" (8,4%), концерн "Украгротех-сервіс" (7,8%), агропромислову асоціацію "Земля і люди" (6,1 %), КДКМК "Криворіжсталь" (5,3%), Українську аграрну біржу (5,1 %).

За 10 місяців 2000 року до державного