таким правом, наприклад, голови поселення чи виконкому. Через те тут

було б доцiльно закласти умови, що рiшення про кредити чи випуск

мiсцевих цiнних паперiв приймається саме представницьким органом за

поданням голови, та саме представницький орган затверджує перелiк

комунального майна, яке може бути заставою пiд кредити, що загальна

величина заборгованостей громади не може перевищувати рiчного

адмiнiстративного бюджету i в разi необхiдностi погашається саме за

рахунок цiєї частини бюджету.

Також було б доцiльно в законi впровадити норми щодо

обов`язкових процедур, якi мають бути виконанi органами

самоврядування при наданнi кредитiв чи гарантiй пiд кредити iншим

фiзичним чи юридичним особам, а саме гласнiсть i змагальнiсть. Тобто

рiшення приймаються лише пiсля публiчного оголошення про намiр

кредитування чи надання гарантiй i лише на конкурснiй основi. Крiм

того, важливо всеж-таки визначитись вiдносно права органiв

самоврядування займатись пiдприємницькою дiяльнiстю. Напевне, тут

варто все-таки накласти деякi обмеження, як i роблять це в рiзних

країнах. А саме, органи самоврядування можуть створювати лише тi

пiдприємства, дiяльнiсть яких пов`язанна з наданням послуг населенню

вiдповiдно до повноважень органу самоврядування. Аналогiчно i участь

мунiципального капiталу можлива лише в таких пiдприємствах. В

протилежному випадку можливе повне пiдкорення iнтересiв громади

iнтерасам мiсцевої влади, яка замiсть надання послуг займеться

виключно бiзнесом.

Взагалi, питання фiнансового забезпечення мiсцевого

самоврядування в обох законопроектах, незважаючи на новацiї проекту

фонду, можуть i повиннi бути суттєво доповненi.

Що стосується проекту комiсiї, то надто сумнiвним тут є

частини, що стосуються повноважень районних та обласних рад (Глава

2). Так стаття 44 визначає, що районнi (обласнi) ради можуть

делегувати (а значить можуть i не делегувати, залишити за собою)

понад 30 рiзноманiтнiх повноважень. Але ж iз часiв Риму вiдомо, що не

можна делегувати комусь бiльше повноважень, нiж маєш сам. Адже за

Конституцiєю Украни (стаття 143, частина 2) повноваження раойнних i

обласних рад досить обмеженi. А навiть якщо допустити, що у них такi

повноваження є, то як вони їх мають виконувати, коли самi не мають

виконавчого органуг

Та й наявнiсть такої кiлькостi повноважень цих рад разом iз

принципом їх формування прямими виборами знову приведе до спроб цих

рад керувати радами населенних пунктiв та конфлiктiв їх голiв з

вiдповiдними головами мiсцевих державних адмiнiстрацiй.

А якщо й допустити, що незважаючи на такi застереження,

Верховна Рада прийме саме таку версiю закону, де районнi i обласнi

ради матимуть набагато бiльше повноважень нiж це визначено

Конституцiєю, то це може спричинити до подання закону в

Конституцiйний Суд для його перевiрки на предмет конституцiйностi. За

таких умов, довiра до закону буде ще бiльш пiдiрваною, а в разi

визнання закону неконституцiйним, мiсцева влада знову буде в

невизначеннi i чекатиме нового реформування.

Повертаючись до питання, поставленого на початку нашого

дослiдження, чи варто впроваджувати в Українi статутне право, i

погодившись з моделлю про можливiсть його застосування, але не як

елементу обов`язкового, а можливого для тих поселень, якi мають для

цього необхiднi i достатнi умови, необов`язково вiдхиляти проект

комiсiї . Цi два проекти цiлком нормально можуть бути зведенi в один,

причому нi структура, нi концепцiя законопроекту фонду не буде

порушена. Адже в законопроект фонду можна цiлком логiчно вписати

положення з проекту комiсiї, наприклад: про сесiю ради чи її постiйнi

комiсiї (статтi 46,47) тощо.

Обидва проекти закону "Про мiсцеве самоврядування в Українi"

заслуговують на уважний розгляд i мають свої сильнi сторони. Проте

проект, пiдготовлений за участю Асоцiацiї мiст України, Фонду

пiдтримки мiсцевого самоврядування та Мiнюсту є бiльш перспективним

для розвитку мiсцевого самоврядування в Українi i за умов його

доповнення деякими положеннями з проекту комiсiї може буту

розглянутим i схваленим Верховною Радою України. За умов збереження

концепцiї проекту при його схваленнi слiд визначитись у перехiдних

положеннях про поступове введення в дiю його окремих статей, аби не

спровокувати негативних результатiв вiд декларування норм,

впровадження яких потребує додаткової пiдготовки (наприклад питання

мiнiмальних стандартiв чи фiнансового вирiвнювання).