Аналітичний матеріал. Проблема стосункiв законодавчо° влади з громадськiстю
Основною метою роботи напрямку стосункiв законодавчої влади з
громадскiстю Програми сприяння парламенту України є невiдкладна
пiдготовка та пропаганда оптимальних варiантiв законодавчих актiв, якi
забезпечили б повний i реальний зворотнiй зв'язок мiж основними
суб'єктами законодавчого та полiтичного процесiв - Верховної Ради i
депутатiв, з одного боку, та виборцiв, полiтичних i громадських
органiзацiй, з iншого боку. виявлення порушень на виборах.
Конкретнi цiлi дiяльностi напрямку пов'занi з розробкою
проктiв законодавчих норм, якi стосуються таких питань: 1) обов'язки
депутатiв перед виборцями та шляхи їх виконання; 2) кодекс честi
депутата; 3) механiзм забезпечення звiтностi депутата перед виборцями;
4) порядок висвiтлення дiяльностi депутата у засобах масової
iнформацiї; 5) механiзм впливу виборцiв та парламенту на депутата; 6)
порядок висвiтлення дiяльностi ВР та постiйних комiсiй парламенту у
засобах масової iнформацiї; 7) механiзм оприлюднення законодавчих
актiв та просвiтницької роботи в законодавчiй сферi; 8) доступ
виборцiв до Верховної Ради та її пiдроздiлiв; 9) суб'єкти законодавчої
iнiцiативи; 10) вплив полiтичних партiй та громадських органiзацiй на
законодавчий процес.
Далi буде подано короткий аналiз кожної з названих позицiй в
аспектi їх нинiшнього та перспективного вiдображення в законах.
Обов'язки депутата перед виборцями, та шляхи їх виконання. Механiзм
забезпечення звiтностi перед виборцями.
Нинi чинна Конституцiя України зобов'язує депутата звiтувати
перед виборцями про свою роботу, а також про роботу Ради, до якої вiн
обраний. Депутат також повинен тримати звiти перед колективами та
органiзацiями, якi його висунули. Депутати Верховної Ради мають
працювати на постiйнiй основi, звiльнившись з попереднього мiсця
роботи. Ця позицiя зафiксована в Законi про вибори та в Законi про
статус народного депутата України. Останнiй зобов'язує депутата
вiдвiдувати сесiї, засiдання комiсiй, дотримуватися регламенту, брати
участь у контролi над виконанням законiв та iнформувати про виконання
доручень. У виборчому окрузi на депутата покладаються такi обов'язки:
1) пiдтримувати зв'язки з виборцями, iнформувати їх про роботу
Верховної Ради та про реалiзацiю своєї програми;
2) брати участь у виконаннi законiв у своєму виборчому окрузi;
3) вивчати громадську думку, потреби i запити населення та вносити
вiдповiднi пропозицiї;
4) вести прийом громадян;
5) розглядати пропозицiї, заяви та скарги вiд громадян, перевiряти
їх та вживати вiдповiдних заходiв.
Одна iз статей Закону про статус народного депутата України
деталiзує питання про звiтнiсть перед виборцями таким чином. Депутат
зобов'язаний перiодично, але не рiдше як раз на рiк, звiтувати перед
виборцями, а також перед колективами i органiзацiями, якi його
висували, про свою дiяльнiсть та виконання програми. Звiт депутата
може бути проведений на вимогу 200 виборцiв. Збори виборцiв для звiту
депутата скликаються виконкомами мiсцевих рад, радами трудових
колективiв та органами мiсцевого самоврядування. Витрати, пов'язанi з
використанням примiщень, має нести держава.
Iз сказаного вище видно, що проблема звiтностi депутата перед
виборцями знаходить достатнє вiдображення у законодавчих актах. Як
свiдчить практика, сесiйна робота Верховної Ради триває два тижнi на
мiсяць. Спiкер парламенту, оголошуючи перерву в засiданнях Верховної
Ради, часто оголошує: " Наступного тижня депутати працюватимуть в
округах." Проте, в реальному життi проблема зв'язку депутата iз своїми
виборцями виглядає дещо складнiше, що значною мiрою залежить вiд
особистостi депутата, його активностi в громадських органiзацiях та
партiях. Певне значення мають полiтичнi стосунки з мiсцевою владою та
керiвниками пiдприємств, якi можуть сприяти або перешкоджати
органiзацiї зустрiчей з виборцями. На активнiсть депутата впливає його
полiтична орiєнтацiя та важке економiчне становище населення. Багато
людей агресивно ставляться до своїх обранцiв, або iгнорують зустрiчi з
ними. Конкретнi iмперативнi механiзми, якi робили б перiодичну i
ефективну звiтнiсть депутата реальнiстю, вiдсутнi як у законi так i на
практицi. Виняток тут становить прийом громадян. Проте вiн, як
правило, зводиться до вирiшення прохань виборцiв щодо надання житла,
постановки на рiзнi черги (телефон, автогаражi i т. п.). Реальнi
можливостi для публiчного звiту депутатiв є там, де iснують мiсцевi
державнi газети, якi зобов'язанi опублiкувати програму депутата i
об'єктивно висвiтлювати його звiти та зустрiчi з виборцями.
Механiзм впливу Верховної Ради та виборцiв на депутата. В умовах
мажоритарної системи та iмперативного мандату дiє
практика, згiдно з якою виборцi можуть давати накази своїм депутатам,
а сам депутат може бути вiдкликаний у будь-який час, якщо вiн втратив
довiру бiльшостi виборцiв. Проект Конституцiї гарантує парламентську
недоторканiсть депутата, одночасно передбачаючи його вiдкликання
виборцями. Згiдно Закону про статус народного депутата України,
депутат повинен пiдтримувати зв'язки з виборцями i звiтувати перед
ними. Верховна Рада може заслухати звiт депутата про його роботу i
виконання доручень, та порушувати питання про його вiдкликання, якщо
депутат бойкотує роботу Верховної Ради або не вiдвiдує сесiйнi '
aiдання та засiдання комiсiй. Регламент ВР дає щодо цього таке
уточнення: якщо протягом календарного року депутат пропустив 20
засiдань без поважних причин, парламентська комiсiя з питань
депутатської етики подає пропозицiю до Верховної Ради про порушення
питання перед виборцями про вiдкликання цього депутата. За порушення
етики Верховна Рада може оголосити депутатовi догану, повiдомивши про
це у пресi.
Таким чином з'ясовується, що депутат поставлений у досить
жорсткi рамки. З одного боку, вiн може бути вiдкликаний своїми
виборцями через втрату довiри, а з iншого - питання про вiдкликання
може порушувати сама Верховна Рада. Проте, iснуюча практика свiдчить
про протилежне. Значна кiлькiсть депутатiв у парламентi минулого i
нинiшнього скликання проявляє пасивнiсть, дехто мiсяцями не
з'являється на пленарнi засiдання та засiдання комiсiй, або
з'являється епiзодично, але реального впливу з боку Верховної Ради на
депутатiв не спостерiгається. Окремi спроби активних виборцiв
органiзувати вiдкликання своїх депутатiв не мали успiху. Досi немає
закону про порядок вiдкликання депутатiв, хоча цей закон готується.
Зрозумiло, що без такого закону будь-яка процедура вiдкликання i саме
вiдкликання
