реальний вплив на депутата з боку виборцiв є сумнiвним.

Порядок висвiтлення дiяльностi депутата у засобах масової

iнформацiї.

Згiдно з українською конституцiєю та законом про пресу засоби

масової iнформацiї мають право на одержання будь-яких вiдомостей вiд

державних органiв, об'єднань громадян, органiв мiсцевої влади,

керiвникiв установ, пiдприємств та органiзацiй. Що стосується

законодавчих положень, якi б регламентували висвiтлення дiяльностi

окремих депутатiв, то вони зводяться до мiнiмуму:

1. В Законi про статус народного депутата України говориться, що

мiсцева преса об'єктивно висвiтлює звiти i зустрiчi депутата з

виборцями.

2. У Регламентi Верховної Ради зазначено, що у газетi Верховної

Ради, друкуються вiдомостi про невiдвiдування сесiї з неповажних або

невiдомих причин та оприлюднюється оголошення депутатовi догани за

неетичну поведiнку.

3. У парламентськiй газетi та вiдомостях Верховної Ради, згiдно з

регламентом, мають друкуватися постанови на запити депутатiв до Уряду

та Верховної Ради.

Практика свiдчить про вiдсутнiсть реальних, механiзмiв

висвiтлення роботи депутата. По-перше, мiсцева преса може

висвiтлювати, а може i не висвiтлювати його звiти. Повiдомлення про

активнiсть депутата на сесiях та у законотворчiй роботi в пресi досi

не публiкувалися, а догани депутатам ще не виносилися. Практика

друкування постанов на запити депутатiв вiдсутня, як вiдсутня i

практика прийняття таких постанов. Результати поiменного голосування

дуже рiдко оприлюднюються пресою i робить це головним чином преса

демократичного, правого спрямування. Основним джерелом iнформування

виборцiв про дiяльнiсть депутата залишається трансляцiя пленарних

засiдань парламенту.

Порядок висвiтлення дiяльностi Верховної Ради у засобах масової

iнформацiї.

Вiд першого дня свого iснування Верховна Рада своєю постановою

запровадила демократичний порядок висвiтлення своєї дiяльностi:

пленарнi засiдання сесiї Верховної Ради у прямому ефiрi передавалися

по радiо, а у вечiрнiй час транслювалися по другiй програмi державного

телебачення. Пiзнiше повна трансляцiя по телебаченню була замiнена

скороченим звiтом про сесiйний день, який готується журналiстами.

При Верховнiй Радi дiє пресслужба, яка забезпечує державнi

засоби масової iнформацiї (радiо, телебачення, центральнi газети)

вiдомостями про засiдання постiйних комiсiй Верховної Ради. Пленарнi

засiдання Верховної Ради є вiдкритими для акредитованих журналiстiв.

Постанова про порядок висвiтлення роботи Верховної Ради

розглядається на початку роботи кожної сесiї. В останнi два роки ця

проблема стала предметом гострих дискусiй як у самому парламентi так i

в суспiльствi. На останнiх двох сесiях новообраної Верховної Ради

депутатам нацiонал-демократичної i правової орiєнтацiї ледве вдавалося

вiдстояти положення про повну пряму радiотрансляцiю засiдань Верховної

Ради. Зрештою, на третiй сесiї новообраного парламенту пряма

радiотрансляцiя була замiнена звiтами про сесiйний день. Лiвi ранiше

виступали проти повної трансляцiї через електроннi засоби масової

iнформацiї, пояснюючи це тим, що народу це набридло, i що це дорого

коштує. Справдi, розчароване економiчними труднощами населення України

зневажливо ставиться як до парламенту, так i до трансляцiй його

засiдань. Слiд враховувати ту обставину, що бiльшiсть пересiчних

громадян є полiтично малограмотними i до полiтики байдужими. Нещодавно

лiвi фракцiї у парламентi рiзко змiнили ставлення до прямих

радiотрансляцiй засiдань Верховної Ради, завдяки чому вони знову

поновилися.

Значної критики заслуговує висвiтлення роботи постiйних

парламентських комiсiй. У випадках розгляду ними надто важливих питань

одно- чи двохвилинний звiт про їхнi засiдання може передаватися по

державному радiо та телебаченню. Телепередача " Депутатський канал",

яка проводиться нерегулярно, при наявностi двадцяти чотирьох комiсiй

не здатна повною мiрою висвiтлити їхню роботу. У Регламентi записано,

що Президiя Верховної Ради забезпечує видання щотижневого "Бюлетня

комiсiй Верховної Ради", видання якого ще не налагоджено.

Механiзм забезпечення громадськостi законодавчими актами та

просвiтницька робота серед населення.

У чиннiй Конституцiї України записано: "Держава у

встановлений законом термiн публiкує i робить загальнодоступними усi

закони та iншi нормативнi акти". Подiбна позицiя зафiксована i в

проектi нової Конституцiї. Чинний регламент уточнює цю позицiю таким

чином: "Пiдписанi закони та iншi акти публiкуються у "Вiдомостях

Верховної Ради України" протягом 30 днiв, а також у газетi Верховної

Ради "Голос України" протягом 5 днiв. Закони та iншi акти можуть бути

опублiкованi в iнших органах друку, оприлюдненi через телебачення,

радiо, надiсланi вiдповiдним державним установам, об'єднанням

громадян.

Зафiксованi у Конституцiї та Регламентi позицiї 'e.$obl своє

впровадження на практицi. Законодавчi акти друкуються у газетах "Голос

України" та "Урядовий кур'єр", а також у бюлетнi "Вiдомостi Верховної

Ради". Закони нерiдко передруковуються iншими державними та

незалежними газетами. Таким чином, можна стверджувати, що закони,

прийнятi парламентом, не є закритими для суспiльства i зацiкавлених

структур та осiб. Нинi вже створено нацiональну парламентську

бiблiотеку.

Iнакше виглядає проблема просвiтницької роботи серед

населення щодо прийнятих законодавчих актiв, їх особливостей, значення

для суспiльства. Нинi у засобах масової iнформацiї можна ознайомитись

з окремими дискусiями щодо деяких законiв. Вони подаються здебiльшого

з полiтичних позицiй. Зовсiм не проводиться просвiтницька робота в

згаданому аспектi в округах, серед простих виборцiв. Останнiм часом

центральне телебачення практикувало виступи керiвникiв Уряду, але їх

роз'яснення стосувалися лише практики економiчної реформи.

Принагiдно слiд зазначити, що в Українi склалася своєрiдна

ситуацiя щодо полiтичної активностi, зацiкавленостi та полiтичної

обiзнаностi бiльшостi населення держави. Пересiчнi громадяни, навiть з

достатньою освiтою, проявляють розгубленiсть, невмiння зорiєнтуватись

у досить простих суспiльних чи полiтичних проблемах, неспроможнiсть та

небажання сформувати свою власну позицiю. Про це свiдчить опитування

громадян з принципових i важливих питань життя держави, пiд час яких

третина опитуваних, як правило, ухиляється вiд вiдповiдей на

поставлене запитання, а їхнi вiдповiдi пiдпадають пiд графу анкети "Не

знаю", "Не вирiшив", "Важко вiдповiсти". Вiдсутiсть полiтичної

культури є однiєю з найхарактернiших рис суспiльнополiтичного обличчя

сучасної України.

Доступ виборцiв до Верховної Ради Реальнi можливостi для спiлкування з

Верховною Радою

Виборцi мають завдяки