чином, органи мiсцевого самоврядування вiдсторонено вiд виконання

деяких загальнодержавних функцiй, зокрема значних функцiй держави

загального добробуту, якi звичайно є частиною загальнодержавної

системи. У варiантi Комiсiї Стаття 27 не досить чiтко визначає

незалежнi та делегованi функцiї. Стаття 32 подає перелiк функцiй

держави загального добробуту, значних i дрiбних, що переданi з

державного рiвня на мiсця. Вiдповiдальнiсть за соцiальну структуру,

делегована у проектi Комiсiї, набагато перевищує можливостi органiв

мiсцевого самоврядування будь-де. У бiльшостi країн Захiдної Європи

соцiальна безпека вiднесена до суто державних функцiй. Немає чiтко

встановлених меж мiж компетенцiями, якi, як сказано у Конституцiї,

повиннi бути розмежованi органiчним законом. Виглядає на те, що всi

повноваження можуть делегуватися органам мiсцевого самоврядування, що,

безсумнiвно, перевищує їхню здатнiсть виконувати основнi мiсцевi

функцiї i руйнує самоврядування. Я не знаю жодної нинi iснуючої

демократичної країни iз справжнiм самоврядуванням, яка б не

розмежувала такi функцiї, вiддавши деякi з них центральному урядовi, а

деякi -- на мiцевий чи iнший рiвень.

Європейська Хартiя. Без сумнiву, варiант УАМ узгоджується з

Хартiєю, в той час як варiант Комiсiї у декiльком мiсцях "суперечить"

її духовi. Стаття 3 Європейської Хартiї передбачає право й здатнiсть

мiсцевої влади "регулювати й порядкувати iстотною частиною громадських

справ, беручи їх пiд свою вiдповiдальнiсть та в iнтересах мiсцевого

населення". Стаття 4 наголошує на залишкових повноваженнях мiсцевих

органiв (робити те, що не заборонено), повнiй свободi дiй на власний

розсуд та здiйсненнi найбiльш наближеного до громадян контролю, якщо

це не суперечить законовi та конституцiї. Варiант УАМ передбачає це, а

варiант Комiсiї -- перешкоджає цьому. Стаття 6 Хартiї заохочує до

самовизначення на мiсцях структури, порядку й процедури. Варiант

Комiсiї (див. Статтю 48) переповнений приписами, як слiд поводитися.

Варiант УАМ у статтi 37 залишає цi питання бiльш вiдкритими. Стаття 9

передбачає власнi джерела доходiв мiсцевої влади та прийняття рiшень у

фiнансовобюджетнiй сферi на мiсцях, що набагато чiткiше виписано у

варiантi УАМ, нiж Комiсiї. Нарештi, положення статтi 11 Хартiї про

засоби судового захисту набагато чiткiшi й зрозумiлiшi у варiантi УАМ.

У варiантi Комiсiї про це згадується тiльки опосередковано.

Заключнi зауваження. Цiлком зрозумiло, що без закону про мiсцеве

самоврядування Конституцiя породжуватиме протирiччя мiж рiзними

рiвнями влади, доки iснуватиме кiлькаярусна система урядування в

областях i районах. Щоб мати справжню систему самоврядування,

необхiдно встановити рiвновагу мiж контролем центральної влади i

субнацiональною автономiєю. Варiант Комiсiї передбачає централiзацiю

влади на рiвнi центрального уряду, в той час як варiант УАМ бiльш

близький до досягнення такої рiвноваги. Оскiльки Європейська Хартiя

чiтко визначає сфери мiсцевої автономiї, варiант УАМ узгоджується з

нею, а варiант Комiсiї -- нi.