забезпеченням вiдповiдностi цiєї дiяльностi Конституцiї i законам

України i здiйснюється головою мiсцевої державної адмiнiстрацiї згiдно

з процедурами та у випадках передбачених цiєю Конституцiєю та законом.

Стаття __. Iншi питання органiзацiї та дiяльностi мiсцевого

самоврядування визначаються законами України та власними статутами, що

ухвалюються органами самоврядування вiдповiдно до законодавства." Але,

оскiльки все це були тiльки пропозицiї, насьогоднi в Конституцiї маємо

"те що маємо" i при подальшому розглядi проблем самоврядування слiд

виходити саме з цих, досить суперечливих норм.

Пiдсумовуючи такий iсторичний аналiз трансформацiї пiдходiв до

проблем органiзацiї мiсцевої влади в Українi за новiтнiй /%`iод, можна

зробити деякi висновки: 1. За цей перiод вiдбувся перехiд влади вiд

одержавлених рад, до влади мiсцевих державних адмiнiстрацiй та

мiсцевого самоврядування. 2. Основи мiсцевого самоврядування в Українi

були закладенi в законодавствi 1990-1992 рокiв, хоча i не одержали

конституцiйного закрiплення, що привело до певного вiдновлення

радянської моделi влади в 1994 - 1995 роках. 3. Конституцiя України

вiд 28 червня 1996 року, конституцiйно закрiпила iснування мiсцевого

самоврядування в Українi i визначила в загальних рисах деякi

повноваження його органiв. 4. Подальший розвиток мiсцевого

самоврядування неможливий без прийняття нового законодавства, яке має

на базi загальних конституцiйних норм, врегулювати питання органiзацiї

та дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування та мiсцевої державної

адмiнiстрацiї. 1996 рiк. Законодавче забезпечення мiсцевого

самоврядування. Конституцiя України вiд 28 червня 1996 року

зафiксувала кiлька важливих принципiв iснування мiсцевого

самоврядування в Українi. Так стаття 7 роздiлу "Загальнi засади"

встановлює : "В Українi визнається i гарантується мiсцеве

самоврядування." Позитивний цей факт мав знайти своє розв`язання в

iнших статтях i роздiлах Конституцiї. Проте на жаль роздiл 11 "Мiсцеве

самоврядування" був виписаний в традицiї всiх попереднiх проектiв,

тобто досить невдало. Варто порiвняти двi норми, частину 1 статтi 140

Конституцiї та частину 1 статтi 3 Європейської Хартiї про мiсцеве

самоврядування. Стаття 140. Конституцiї: " Мiсцеве самоврядування є

правом територiальної громади - жителiв села чи добровiльного

об`єднання у сiльську громаду жителiв кiлькох сiл, селища та мiста -

самостiйно вирiшувати питання мiсцевого значення в межах Конституцiї i

законiв України." Стаття 3 Хартiї : "Пiд мiсцевим самоврядуванням

розумiється право i реальна здатнiсть органiв мiсцевого самоврядування

регламентувати значну частину мiсцевих справ i управляти нею, дiючи у

межах закону, пiд свою вiдповiдальнiсть i в iнтересах мiсцевого

населення."(курсив автора) Як видно з цих текстiв, важливе питання

"реальної здатностi" мiсцевого самоврядування вирiшувати мiсцевi

справи "пiд свою вiдповiдальнiсть i в iнтересах мiсцевого населення"

не знайшло мiсця в Конституцiї. Звичайно можна надiятись, що майбутнє

законодавство вирiшить питання здатностi виконувати свої повноваження,

проте вiдсутнiсть конституцiйного закрiплення права мiсцевого

самоврядування на свiй автономний вiд державного бюджет та свої

податки i збори завжди висiтиме над мiсцевим самоврядуванням

дамокловим мечем. Адже в Конституцiї, стаття 95 , що стосується

!n$&%b-.u системи України встановлює: " Бюджетна система України

будується на засадах справедливого i неупередженого розподiлу

супiльного багатства мiж громадянами i територiальними громадами.",

проте з цiєї норми прямо не слiдує, що бюджетну систему складають

державний та мiсцевi бюджети, автономнi вiд державного. Забезпечити

мiсцеве самоврядування правом на достатнi фiнансовi ресурси тепер

можна спробувати на основi частини 3 статтi 142 "Держава бере участь у

формуваннi доходiв бюджетiв мiсцевого самоврядування, фiнансово

пiдтримує мiсцеве самоврядування. Витрати органiв мiсцевого

самоврядування, що виникли внаслiдок рiшень органiв державної влади,

компенсуються державою." Ще однiєю проблемою, що не знайшла вирiшення

у Конституцiї є невизначений статус i порядок формування мiсцевих рад

районного та обласного рiвня. Адже, коли в Конституцiї немає чiткого

визначення статусу i порядку формування цих рад, то застосувується

чинне законодавство, а саме Закон "Про мiсцевi Ради народних депутатiв

та мiсцеве i регiональне самоврядування". Звичайно пiсля прийняття

нової Конституцiї законодавство, в тому числi i про мiсцеве

самоврядування, потребує зараз суттєвих змiн. Також потрiбно прийняти

ряд нових законiв. Основними законами тут мають стати закони "Про

мiсцеве самоврядування" та "Про мiсцеву державну адмiнiстрацiю". Назва

однакова, але пiдходи рiзнi. Конституцiя України, прийнята 28 червня

1996 року, встановила новi правила за якими мають органiзовуватись i

функцiонувати системи мiсцевої державної влади i мiсцевого

самоврядування. На жаль, роздiл 11 Конституцiї України "Мiсцеве

самоврядування"про що уже йшлося вище, не зовсiм чiтко встановлює

норми-принципи, за якими мають утворюватись i дiяти мiсцевi ради

рiзних рiвнiв, особливо в частинi, що стосується районних i обласних

рад. Така нечiткiсть зразу ж матерiалiзувалась у два рiзнi пiдходи до

розробки нового закону про мiсцеве самоврядування. 29 жовтня 1996

року, Верховна Рада України в пленарному засiданнi розглянула два

проекти Закону "Про мiсцеве самоврядування". Перший проект "Про

мiсцеве самоврядування в Українi", розроблений робочою групою комiсiї

з питань державного будiвництва, дiяльностi рад i самоврядування вiд

18 вересня 1996 року.(далi: проект Комiсiї)

Другий проект з такою ж назвою, розроблений робочою групою,

сформованою iз представникiв Фонду сприяння мiсцевому самоврядуванню

України, Мiнюсту, науковцiв рiзних навчальних закладiв України на

замовлення Асоцiацiї мiст України(АМУ).(далi: проект АМУ). Цi два

проекти сповiдували не тiльки два рiзнi пiдходи до вирiшення проблем

законодавчого закрiплення статусу органiв a ,."`o$c" --o в державi,

розмежування повноважень мiж органами самоврядування та виконавчої

влади, тощо, але i є документами вiдмiнних юридичних шкiл, хоча зовнi

багато норм i статей цих законiв спiвпадають за змiстом. Основнi

концептуальнi вiдмiнностi цих двох проектiв зведенi в таблицю. №

Проект комiсiї Проект Асоцiацiї мiст 1. Закон носить характер Закон

мiстить передусiм

детального документу, який матерiальнi норми та деякi регулює всi

матерiальнi та процесуальнi, якi є процесуальнi