перерозподілу, а також зниження фінансової залежності місцевих органів влади від “центру” і посилення їх податкової автономії.
Слід відмітити, що вагоміша частка бюджетних трансфертів – у країнах унітарного типу (особливо Нідерланди, Італія, Греція), тоді як у федеративних (США, Німеччина) – вона нижче. Це підтверджує висновок, зроблений ще у 70-ті роки у доповіді щодо країн з розвинутою ринковою економікою Мак-Дугласом Комісії Європейського співтовариства: рівень перерозподілу між регіонами в унітарних державах вищий, ніж у федеративних.
Якщо взяти за вихідний підхід до класифікації бюджетних трансфертів щодо їх джерел, механізмів розподілу та ступеня свободи використання, що критикується фахівцями з місцевих фінансів, то аналіз матеріалів дозволяє зв’ясувати найбільш загальні особливості систем бюджетних трансфертів як такої:
Формування фонду бюджетних трансфертів може здійснюватись як:
а) часткові відрахування від одного або деяких податків, що надходять до держбюджету;
б) щорічні асигнування держбюджету;
в) обсяг видатків місцевих колективів.
Огляд джерел фонду бюджетних трансфертів поданий у таблиці 1.6 .
Загалом вважається, що найстабільнішою частиною бюджетних трансфертів є ті, джерело яких прив’язане до доходів бюджету, хоч повної
Таблиця 1.6
Джерела фонду бюджетних трансфертів у різних країнах
Країна | Види бюджетних трансфертів | Джерела бюджетних трансфертів
1 | 2 | 3
Німеччина | Додаткові дотації
Допомога на інвестиції
Дотації на виконання спіль-них завдань
Структурний фонд | 2 відс. суми ПДВ, сплачу-ється з федеральної частки
Залежно від місцевих видатків
--- “”---
--- “”---
Росія | Бюджетна дотація
Бюджетні субвенції
Федеральний трансферт
Чисті взаєморозрахунки | Бюджетні асигнування
--- “”---
15 відс. надходжень до держбюджету
Залежно від місцевих видатків
Франція | Глобальна дотація на фінансування
Дотації на компенсацію податкових пільг
Глобальна дотація на устаткування
Компенсація ПДВ
Спеціальні субвенції | Щорічна індексована частка ПДВ
Бюджетні асигнування, частка податку на прибуток
Залежно від місцевих видатків
--- “”---
Бюджетні асигнування
Залежно від місцевих видатків
Швеція | Незв’язані субсидії
Цільові дотації | Бюджетні асигнування
Залежно від місцевих видатків
Польща | Загальні субвенції
Цільові дотації | Частка до бюджетних видатків держави
Бюджетні асигнування Залежно від місцевих видатків
Латвія | Бюджетні субсидії
Субсидії з фонду вирівню-вання
Цільові гранти | Бюджетні асигнування
Частка прибуткового податку
Бюджетні асигнування
Литва | Бюджетні дотації
Спеціальні субсидії | Бюджетні асигнування
---“”---
стабільності такий підхід не дає. На погляд автора, найбільшу стабільність з огляду на джерело дотацій мають дотації у Франції(зокрема, глобальна дотація на функціонування). У країнах із стабільною економікою бюджетні трансферти, що мають природу бюджетних дотацій, фінансуються саме з такого джерела (ФРН, Франція, Польща). Такого підходу намагаються дотримуватися й у Росії. Що стосується зв’язаних бюджетних трансфертів, то найбільш підходящим для них джерелом є видатки бюджету залежно від обсягу місцевих видатків. Як бачимо, країни з трансформаційною економікою (Латвія, Литва) не в змозі забезпечити стабільного джерела бюджетних трансфертів, а тому віддають перевагу бюджетним асигнуванням, обсяг яких залежить від можливостей бюджету та політичного фактору.
Світова практика виділяє такі методи розподілу бюджетних трансфертів:
а) пропорційно фінансовій силі (доходам) місцевого колективу;
б) багатофакторна формула;
в) компенсація фактичних видатків місцевих колективів;
г) як частина річного бюджету місцевого колективу.
Для розподілу бюджетних дотацій найчастіше застосовуються другий та четвертий методи; для зв’язаних бюджетних трансфертів – перший та третій. Огляд методів розподілу бюджетних дотацій, який практикується у різних країнах, подано у таблиці 1.7
Таблиця 1.7
Методи розподілу бюджетних дотацій у різних країнах
Країна | Види дотацій | Методи розподілу
Німеччина | Додаткові дотації |
Частина річного бюджету – у розмірі сум, необхідних для доходної бази до середнього рівня, та як фіксовані суми.
Росія | Бюджетна дотація
Федеральний трансферт | Частина річного доходу
Формула
Франція | Глобальна дотація на функціонування
Дотація на компен-сування додаткових пільг
Фонд компенсації ПДВ | Формула
Згідно з фактичним розміром витрат (компенсація)
Компенсація частини видатків на капіталовкладення
Польща | Субвенція генеральна | Формула
Швеція | Незв’язана субсидія | Формула
продовження таблиці 1.7
1 | 2 | 3
Латвія | Бюджетні субсидії
Субсидії з фонду вирівнювання | Формула
Формула
Литва | Дотації | Частина річного бюджету
Як видно з таблиці 1.7, при розподілі дотацій більшість країн надає перевагу формулам, оскільки вони дають змогу більш об’єктивно оцінити потребу місцевого бюджету в централізованій підтримці. Однак сама по собі формула ще не вирішує проблеми, оскільки дуже важливий набір критеріїв, врахованих у ній, та значення їх ваги. За винятком Франції та Швеції в усіх країнах мало не щорічно відображається перегляд та уточнення формул. Проте у Франції та Швеції точаться жваві суперечки відносно правомірності включення в формулу певних показників.
3. Ступінь свободи місцевих органів влади у використанні вертикальних трансфертів визначається співвідношенням між зв’язаними бюджетними трансфертами (субвенції та субсидії) та незв’язаними (дотації). Чим істотніша частка бюджетних дотацій у загальній сумі бюджетних трансфертів, тим більшу свободу мають місцеві колективи. Як видно з таблиці 1.8, у країнах із стабільною економікою та розвинутими традиціями самоврядування саме бюджетні дотації відіграють головну роль (Німеччина, Франція, Швеція), тоді як у країнах, що трансформуються, найчастіше – зв’язані трансферти (Польща, Латвія, Росія).
Таблиця 1.8
Співвідношення різних видів бюджетних трансфертів
(у відс. до доходів місцевих колективів)
Країна | Усього бюджетних трансфертів | У тому числі
Дотації | Субвенції та субсидії
Німеччина
землі
общини |
3,1
41,6 |
1,4
31,0 |
6,7
10,6
Росія | 20,1 | 2,4 | 17,7
Франція | 23,0 | 15,3 | 7,7
Швеція
муніцепалітети
лени |
20
17 |
15,0
11,0 |
5,0
6,0
Польща | 29,2 | 11,9 | 17,3
Латвія | 61,7 | 9,2 | 52,5
Литва | 8,7 | 5,7 | 3,0
Загалом про оптимальне співвідношення між форами бюджетних трансфертів навряд чи можна говорити. Про оптимізацію може йтися лише в окремій країні, хоча тенденція до глобалізації бюджетних трансфертів в світі існує.
Слід зазначити, що в багатьох країнах бюджетні дотації застосовуються як інструмент вирівнювання, хоча останнє може здійснюватися і безпосередньо між територіальними колективами. Найбільшого рівня розбудови цих інструментів досягли у Німеччині