По-друге, як правило, найбільшою статтею видатків, яка не відноситься до оплати праці, є придбання предметів постачання та обладнання протягом року. Однак, оскільки це значна стаття в зобов'язанні, розглянемо загальний процес. Закупівлі розпорядника коштів повинні здійснюватися відповідно до звичайного циклу закупівлі: (1) складання списку учасників тендеру, запрошення до тендеру, аналіз можливостей заміни чи ремонту об'єктів або ж виняток з правил для незначних сум закупівель; (2) замовлення — планування з урахуванням знижок і уникнення штрафів для постачальників; (3) управління та контроль запасів — встановлення критеріїв щодо обсягів та розміщення запасів, визначення оптимальної суми замовлення.

Для того щоб не допустити перевищення обсягів кошторису, існує три запобіжні засоби. По-перше, відділ закупівель розпорядника повинен затвердити замовлення на поставку. Це засіб бюджетного контролю на рівні розпорядника. По-друге, підрозділи внутрішнього аудиту розпорядника здійснюють попередній аудит кожного запиту на видатки з огляду на достатність коштів (відповідність лімітам розпису). Це бухгалтерський контроль на рівні розпорядника. По-третє, казначейська система звіряє залишок, вільний від зобов'язань, і відкидає ті зобов'язання, які перевищують граничний обсяг.

Розпорядники здійснюють контроль за фактичним отриманням придбаних предметів. Контроль поставки, звірка замовлень, перевірка та порівняння з первинними зобов'язаннями (тобто замовленням на поставку) — це кроки, які часто ігнорують місцеві органи. Отримання звітів — це надзвичайно важливий засіб контролю, який застосовується для забезпечення принципу співвідношення ціни та якості при закупівлі. Ігнорування цього етапу призводить до корупції та марного витрачання обмежених бюджетних ресурсів.[9.c.40]

Після доставки та перевірки розпорядник дає розпорядження про сплату. Залежно від типу казначейської моделі фінансовий відділ розпорядника коштів здійснює платіж і вносить дані про операцію до казначейської системи або ж передає розпорядження про сплату територіальному органу Казначейства.

У кожному з цих випадків засоби внутрішнього контролю розпорядника мають звірити замовлення на поставку та звіт про прийом до того, як надавати рекомендацію про сплату. Розпорядник вносить сплачену суму і відповідно дебетує суми зобов'язань. У випадку з пошкодженими товарами або помилковими замовленнями сплачена сума може відрізнятися від попередньої суми замовлення, тому їх слід збалансувати шляхом внесення змін у зобов'язання.

Загальна схема організації бюджетного контролю

Стадії контролю | Попередній | Поточний | Остаточний

Мета та призначення | Сприяти: досягненню узгодженості в бюджетному процесі річних і стратегічних (середньострокових) завдань державної політики економічного розвитку; визначенню пріоритетних бюджетних програм та напрямків діяльності уряду у відповідності до обмеженого рівня бюджетних ресурсів; встановленню ефективного та раціонального способу надання суспільних послуг та споживання державних ресурсів. | Регулювати: економічність: на базі первинних документів, оперативно попереджати збитки та втрати за рахунок державних коштів; ефективність: на базі даних бухгалтерського обліку та періодичної звітності реагувати на ефективність господарської діяльності; відповідність: на базі інформації про стан виконання бюджету, дотримуватися встановлених норм та пріоритетів політики; додержання фінансової дисципліни. | Встановлювати: порушення бюджетного законодавства та дотримання встановлених пріоритетів; законність проведених операцій; достовірність звітності; зловживання та заходи щодо усунення порушень; необхідність притягнення винних до відповідальності.

Повноваження в сфері контролю за видатками |

Здійснюється на стадії складання, розгляду та затвердження бюджету. Зокрема: контроль за відповідністю бюджетної політики національним інтересам, а не інтересам політичної кон'юнктури; реальність цілей бюджетної політики та створення умов для їх досягнення; економічна оцінка доцільності та ефективності показників бюджетних програм, їх відповідність державним пріоритетам; аналіз попередніх періодів, рекомендації та виявлення резервів; контроль встановлених норм соціального забезпечення. | Здійснюється у процесі виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ. Зокрема: контроль за доведенням бюджетних призначень та затвердженням кошторисів бюджетних установ; контроль на стадії укладання угод та прийняття фінансових зобов'язань; контроль при здійсненні платежу з бюджетних рахунків; поточна перевірка ефективності використання бюджетних ресурсів. | Здійснюється після складання звітності про виконання бюджетів у ході аудиту та загальної бюджетної оцінки. Зокрема: перевірка достовірності звітних даних, балансів, та законності здійсненних операцій; оцінка виконання правових норм та дотримання встановлених положень; оцінка результатів ефективності бюджетних програм та діяльності уряду; аналіз фактичного споживання та рівень надання бюджетних послуг; контроль ефективності використання державної та муніципальної власності.

Рис.1.1 Розпорядники бюджетних коштів

Список використання джерел

2.2 Аналіз фінансування розпорядників бюджетних коштів фінансовим управлінням Коломийської районної державної адміністрації за 2001-2002 рр,.

Місцеві фінансові управління змушені миритися з тим фактом, що бюджети ґрунтуються на надходженнях. Нестача надходжень є поширеною проблемою, і фінансові управління на неї реагувати, скорочуючи фінансування, зменшуючи залишки фондів. Важливим при цьому є не допущення заборгованості з видатків. Фінансове управління здійснює детальний контроль призначень бюджету. Призначення затверджуються місцевою радою. До розрахунків кінцевого призначення можуть вноситися уточнення в останній момент перед складанням бюджетного робочого плану бюджетним управлінням. Призначення – це бюджетне повноваження брати на себе зобов’язання – це ще не є фактичні кошти. Бюджетне управління здійснює моніторинг і контроль статей видатків і позицій, затверджених для кожного управління. Призначення зазвичай готуються на один рік, хоча для капітальних проектів вони можуть бути залежні від конкретної суми або мати багаторічні бюджетні повноваження для завершення проекту.

Фінансове управління прагне мінімізувати дестабілізаційний ефект нестачі