Податкова політика у регулюванні економічного зростання

Ефективна діяльність держави та реалізація її основних функцій немож-ливі без налагодженої соціально-економічної політики, одне з чільних місць у якій належить саме фіскальній політиці. Акумулюючи з допомогою податко-вих надходжень значні фінансові ресурси, держава таким чином стимулює розвиток господарської діяльності, опікується малозабезпеченими верствами населення, забезпечує трудовий потенціал, а також суттєво впливає на стан і розвиток науково-технічного прогресу суспільства.

Із проголошенням незалежності Україна стала на шлях радикальних еконо-мічних реформ. Це був період становлення податкової системи, в основу якої було покладено класичну схему оподаткування, характерну для економічно роз-винутих країн. Застосування такого шаблону в умовах перехідного періоду в Ук-раїні призвело до виникнення низки суттєвих проблем: збільшення кількості збиткових підприємств, зростання безробіття, ускладнення соціально-економіч-ної ситуації в країні. Це зумовлене тим, що акцент у податковій політиці робить-ся на фіскальній функції, а її регулювальна та стимулювальна функції мінімізо-вані. Тому проблема оптимізації податкової політики залишається однією з найактуальніших у процесі становлення ринкових відносин і побудови фунда-менту для економічного зростання України.

Як свідчить практика, сьогодні немає інших аспектів економіки, які б настільки серйозно критикувалися суб'єктами господарської діяльності. Від-так теоретично доведено, що податкові вилучення в розмірі 30—40% реальних доходів платника — це межа, при перевищенні якої починається процес скорочення його заощаджень та інвестицій в економіку.

Якщо ж ставки податків і їхня кількість досягають такого рівня, що зму-шує платників віддавати понад 40% своїх доходів, то втрачається стимул до ефективнішої господарської діяльності і розширення виробництва.

Розглянемо деякі показники, що відображають динаміку надходжень до бюджету за обмежений термін (див. табл.).

Таблиця. Динаміка податкових надходжень і податкових платежів за період із 1996 до 2001 року (млрд. грн.)*

Роки

Показники | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001

Усього |

% | % | % | % | % | %

21,37 | 100 | 24,14 | 100 | 23,56 | 100 | 28,54 | 100 | 31,93 | 100 | 36,3 | 100

Непрямі податки |

Податок на додану вартість | 5,8 | 27 | 6,7 | 28 | 5,9 | 25 | 7,6 | 27 | 6.4 | 20 | 6.6 | 18

Акцизний збір | - | - | - | - | 1,0 | 4 | 1,6 | 6 | 1.9 | 6 | 1.9 | 5

Інші | 6,67 | 31 | 7,54 | 31 | 6,16 | 26 | 7,54 | 26 | 8,33 | 26 | 11,0 | 30

Прямі податки |

Податок із прибутку підприємств | 5,5 | 26 | 5.7 | 24 | 5,9 | 25 | 6.3 | 22 | 7.7 | 24 | 6,2 | 17

Прибутко-вий податок із громадян | 2,6 | 12 | 3,2 | 13 | 3,5 | 15 | 4,4 | 15 | 6,3 | 20 | 9,1 | 25

Плата (податок) за землю | 0.8 | 4 | 1,0 | 4 | 1,1 | 5 | 1.1 | 4 | 1,3 | 4 | 1,5 | 5

Як видно з таблиці, загальна сума податкових надходжень починаючи з 1996 року збільшується. Детальніший аналіз податкових надходжень свідчить, що основними складовими системи оподаткування, які формують держав-ки бюджет, є податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, податок із прибутку, а також прибутковий податок із громадян.

Зауважимо, що зростання частки цих надходжень було позитивним мо-ментом. Адже відомо, що в умовах ринкової економіки зазначені податки є .основними наповнювачами бюджету.

Так, у 1996 році частка надходжень саме від цих податків щодо загальних податкових надходжень становила 65%, аналогічною була їхня частка і в нас-тупному році. В 1998 році цей показник зріс на 4% і становив 69% від загаль-ної суми надходжень. У 1999 році частка цих податків становила також 69%, а в 2000 році — 70% і лише у 2001 році цей показник знизився на 5% і стано-вив 65%, що все одно перевищує половину всіх податкових надходжень до Державного бюджету України, як видно з діаграми (див. рис. 1).

Не менш важливе значення має проведення детальнішого аналізу динамі-ки цих податків.

Так, до державного бюджету у 1997 році було мобілізовано 24,14 млрд. грн., що на 2,77 млрд. грн. (або на 13%) більше, ніж у попередньому році; в 1998 ро-ці надходження зменшилися на 3% порівняно 3-1997 роком; у 1999 році цей по-казник збільшився на 21% порівняно з попереднім; у 2000 році сума надходжень збільшилася на 12%; а в 2001-му — на 14% порівняно з 2000 роком.

Аналізуючи динаміку надходжень непрямих податків за зазначений період,

бачимо, що податкові надходження з ПДВ зросли в абсолютних величинах за рахунок стабілізації виробництва і розмірів бази оподаткування. Питома вага цього податку в загальній сумі податкових надходжень, як свідчить динаміка ос-танніх років, зменшується на противагу зростанню абсолютної величини. Це пояснюється насамперед зміною структури податкових надходжень, адже остан-німи роками вектор оподаткування зміщується саме у бік прямого оподаткуван-ня. Порівняно з ПДВ динаміка абсолютної суми акцизного збору і його частка протягом аналізованого періоду залишається більш-менш стабільною.

Надходження акцизу до державного бюджету порівняно рівномірне згідно з арифметичною прогресією, тобто відбувається стабільне нарощування цього платежу в межах 1% щороку і, в основному, за рахунок збільшення ставок ак-цизного збору.

Акцизний збір, так само як і ПДВ, один із непрямих податків, отже, він входить до